Ухвала суду № 83843498, 12.08.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42309/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участю сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Сєрєбрєннікова Д. В., прокурора Рудика К. М., перекладача Куманченка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Агапі Олексія Євгеновича про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 42019000000000933 від 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1),

ВСТАНОВИВ:

12.08.2019 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України Агапі Л.Є., за погодженням з прокурором відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародного - правового співробітництва Генеральної прокуратури УкраїниРудиком К.М. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, тобто до 15.08.2019, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дії з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1)та іншими учасниками злочинної організації кримінальних правопорушень, виявлення обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчиненого злочину. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні триманні підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_1) під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, визначений судом розмір застави є непомірним, оскільки у підозрюваного хворіє батько, що позбавляє його можливості внести таку суму. Просили зменшити розмір застави до 500 000 грн., або застосувати запобіжних захід у вигляді домашнього арешту. .

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000933 від 11.01.2018 за підозрою ОСОБА_13 (ОСОБА_13), , ОСОБА_1 ( ОСОБА_1), ОСОБА_5 , , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , , ОСОБА_14), ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ), ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Виходячи з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням досліджуються обставини незаконного придбання, перевезення та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, в особливо великих розмірах, організованою групою.

19.06.2019 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

20.06.2019 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах.

21.06.2018 Печерським районним судом м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК, у розмірі 26 000 000 грн. (двадцять шість мільйонів) гривень на строк до 18.07.2019 включно.

16.07.2019 Печерським районним судом м. Києва підозрюваному ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 15 серпня 2019 року. Визначено заставу в розмірі 1562 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 000 602 (три мільйони шістсот дві) гривень.

12.08.2019 постановою заступника Генерального прокурора Стрижевською А.А. продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, а саме до 19.09.2019.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 ( ОСОБА_1) запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) постійного місця проживання на території України не має, до моменту затримання проживав в готелі, доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_1) не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 (ОСОБА_1), за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_1) підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягав підозрюваний.

Що стосується питання про визначення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава, визначена ухвалою слідчого судді від 16.07.2019 у розмірі 1562 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 000 602 ( три мільйони шістсот дві) гривень, при визначенні якого слідчим суддею враховано всі характеризуючи обставини, у зв`язку з цим приходжу до висновку, що застосований альтернативний запобіжних захід є належним стримуючим заходом, що зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку з чим його слід продовжити.

Окрім цього, продовжуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне продовжити дію покладених на нього, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків:

1.повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

2.прибувати до слідчого прокурора чи суду за кожною вимогою;

3.утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками сторони обвинувачення, іншими особами, визначеними прокурором або слідчим;

4.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 ( ОСОБА_1) у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000000933, а саме до 19 вересня 2019 року включно.

Визначити заставу в розмірі 1562 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 000 602 (три мільйони шістсот дві) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р 37318005112089; отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали. В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід - застава.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 ( ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_2 обов`язки, передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати до слідчого прокурора чи суду за кожною вимогою;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками сторони обвинувачення, іншими особами, визначеними прокурором або слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 19 вересня 2019 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 ( ОСОБА_1), що у разі невнесення застави, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Проголошення повного тексту судового рішення відбудеться о 15:45 год., 16 серпня 2019 року.

Слідчий суддя І. В. Литвинова