Вирок № 83840073, 22.08.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4493/19

№ провадження 1-кп/646/605/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.08.2019 року м. Харкова Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.

за участю секретаря судового засідання Сімоненко К.Ю.,

прокурора - Лялюка Є.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220060001037 від 24.04.2019 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1)11 квітня 1994 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 213 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 45 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням терміном на 2 роки та накладенням штрафу

2)13 березня 1995 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 94, 43 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 14 років. 25 квітня 2007 року звільнений достроково з невідбутим строком 1 рік 6 місяців 22 дні

3)28 травня 2010 року Зміївським районним судом Харківської області, за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, до обмеження волі строком 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки

4)24 липня 2015 року Червонозаводським районним судом м. Харкова, за ч. 2 ст. 121, ст. 71 КК України, до позбавлення волі строком 7 років 6 місяців. 23 лютого 2016 звільнений по відбуттю строку покарання.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2019 року приблизно о 19 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи на залізнодорожних шляхах біля будинку №2 по в`їзду Біологічному, в м. Харкові, на ділянці 8-го кілометра залізно- дорожньої станції «Основа» в районі другого пікету реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтування належної виробничому підрозділу «Основ`янська дистанція сигналізація та зв`язку» РФ «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» металевої муфти РМ- 8, вартість якої згідно до висновку судово- товарознавчої експертизи №6/1547СЕ-19 від 20 червня 2019 року становить 1510 гривень, намагався викрасти вказану металеву муфту таким чином виконавши всі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений співробітниками Харківського загону воєнізованої охорони на «Південній залізній дорозі » АТ «Українська залізниця».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, тобто - закінчений запах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Цивільний позов визнав повністю.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_1 надав наступні свідчення: 20 квітня 2019 року, біля будинку №2 по в`їзду Біологічному у м. Харкові, демонтував металеву муфту, з корисливих мотивів, але не довів свій злочинні дії до кінця, у зв`язку з тим, що був зупинений працівниками «Українська залізниця».

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, тобто як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, не одружений, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває та перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом залежності від алкоголю, раніше неодноразово судимого, а саме: останній раз 24 липня 2015 року Червонозаводським районним судом м. Харкова, за ч. 2 ст. 121, ст. 71 КК України, до позбавлення волі строком 7 років 6 місяців. 23 лютого 2016 звільнений по відбуттю строку покарання.

Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості.

Відповідно до досудової доповіді начальника Слобідського районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 15.08.2019 року ОСОБА_1 , згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та оцінки небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має дуже високий рівень. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченому, його щире каяття, обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого- рецидив злочину, думку сторони обвинувачення, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді арешту та урахуванням ст. 68 КК України.

Цивільний позов заявлений під час судового розгляду представниками потерпілого М.М. Мілешкіним та ОСОБА_4 в інтересах АК «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 1178,94 грн. задовольнити у зв`язку з його повним визнанням обвинуваченим.

Запобіжний захід не обирався.

Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 ( чотирьох) місяців арешту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 6/1547СЕ-19 від 20.06.2019 року в розмірі 785,05 грн.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах АК «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 1178, 94 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «Українська залізниця» ( збитки виробничого підрозділу Основ`янська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» АТ « Українська залізниця» на поточний рахунок НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк» у м. Харкові, МФО 351823, Код ЄДРПОУ 40081216/536 матеріальну шкоду у сумі 1 178,94 гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.06.2019 року на металеву муфту РМ-8 з маркуванням «НОМЕР_2».

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- металеву муфту РМ-8 з маркуванням «НОМЕР_2» - вважати повернутим власнику - ВП Основ`янська дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця»;

- металеву ножівку- знищіти;

- білу ковдру та сумку - вважати повернутим власнику ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя І.І.Теслікова