Рішення № 83840046, 13.08.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6022/18

№ провадження 2/646/516/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.19 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Шелест І.М., за участю секретаря Волошко К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харків цивільну справу у спрощеному позовному провадженні за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

До Червонозаводського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якій банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 13 грудня 2013 року № б/н у розмірі 82 397,05 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 41823,99 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 15485 грн. 73 коп., 20687,47 грн. - нараховано пені;, а також штрафи 500, 00 грн. (фіксована частина); 3899, 86 грн. штраф (процентна складова), а також просив покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 762 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного 13 грудня 2013 року договору № б/н із ОСОБА_1 , останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та Банком договір, та те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку у будь-який момент змінити кредитний ліміт. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, але у порушення зазначених норм закону та умов укладеного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись із заявленими банком вимогами, 12 березня 2019 року на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в якому його представник - адвокат Лисенко А.О. просив відмовити у задоволенні позову, застосувавши позовну давність, мотивуючи його наступним. З позовної заяви вбачається, що відповідач не підписував «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», працівники позивача з ними не ознайомлювали. Отже, вони не є складовою частиною договору. Щодо спливу строків позовної давності представник відповідача заявляє відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України про застосування загального і спеціального строку позовної давності до основної вимоги та вимоги про стягнення штрафних санкцій окремо щодо кожного платежу, як однієї з обставин для відмови в задоволенні позову. Відповідно до положень ст.ст.256,257 ЦК України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як х певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Тобто, просить застосувати строк позовної давності в межах трирічного строку, на підставі чого, просить у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

10.04.2019 року від банку на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій банк посилається на те, що відповідач дійсно отримав кредит, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч.1 ст.202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений. Про що свідчить підпис в Заяві. Тарифи- розмір винагороди за послуги Банку, є невід`ємною частиною Договору. Перелік може змінюватися і доповнюватися, про що власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 13.12.2013 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особисто підписом засвідчила що «Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась(вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді». Також з матеріалів позовної заяви чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,00 % (36 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. З виписки з карткового рахунку, чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті. Твердження відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки згідно заяви відповідач зобов`язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті ПриватБанку. Відсутність в матеріалах справи оригіналів кредитного договору не є підставою для відмови в позові за наявності його копії та інших доказів, які свідчать про укладення кредитного договору і часткове його виконання. Інше має бути спростовано особою, яка не виконує умови договору. Слід зауважити, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу, тому надано виписку по розрахунку. Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо зміни кредитного ліміту в заяві - анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено, що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Згідно Умов та правил надання банківських послуг зазначено, що дії в частині зміни розміру кредитного ліміту здійснюється Банком самостійно, без попереднього повідомлення клієнта. Додатково повідомляємо, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через POS-термі торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володій-і позичальникові. При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка. Зокрема згідно умов кредитного договору, Банк має право проводити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування карткового рахунку, про що інформує клієнта шляхом надання виписки по картковому рахунку. Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.

28.07.2016 року відповідачу було перевипущено кредитну картку на престижну картку «Універсальна Голд» відповідно до Тарифів якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися в тому числі і на перевипущеній картці.

Щодо строку позовної давності. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 05.2020 року, (довідка про видачу кредитних карт додається)

Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 29.08.2018 року до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду. На підставі зазначено, просив задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.

24.04.2019 представник відповідача - адвокат Лисенко А.О. надав заперечення на відзив, в яких зазначив, що позивачем не надано додаткових доказів обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у матеріалах справи присутнє клопотання про розгляд справи без участі представника АТ КБ «Приватбанк», за наявними доказами та позовні вимоги задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, при цьому від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, просили відмовити у задоволенні позову.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася кожна із сторін, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 82 397 грн. 05 коп.

Судом установлені наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Відповідно до анкети-заяви від 13 грудня 2013 року ОСОБА_1 ознайомився із Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку та просив надати послуги, а саме: оформити на своє ім`я платіжну картку кредитка, без зазначенням кредитного ліміту та цього дня отримав картку та пін-код, про що вказує її підпис в анкеті-заяві.

З анкети - заяви від 13 грудня 2013 року ОСОБА_1 ознайомився із Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку та просив надати послуги, а саме: оформити на своє ім`я дебетову особисту картку, та цього дня отримав картку та пін-код, про що вказує його підпис в анкеті-заяві.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 22 червня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 82 397,05 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 41823,99 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 15485 грн. 73 коп., 20687,47 грн. - нараховано пені, а також штрафи 500, 00 грн. (фіксована частина); 3899, 86 грн. штраф (процентна складова).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 13.12.2013 процентна ставка не зазначена (а.с. 7).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13.12.2013, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови (а.с. 8-23).

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обгрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазаначена правова позиція міститься у постанові Великої палати Верховного суду від 03.07.2019 (провадження № 14-131цс19).

На підставі викладеного суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.12.2013 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ "Приватбанк" дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Тому, пояснення позивача про те, що підписавши заяву, і в подальшому активно користуючись кредитною карткою і частково погашаючи борг, відповідач фактично був обізнаний про умови кредитування, не можуть бути прийняті судом.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема ст.ст. 625, 1048 ЦК України позивачем не надано.

При таких обставинах суд вважає правильним відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом 15485 грн. 73 коп., 20687,47 грн. - пені; а також штрафи 500, 00 грн. (фіксована частина); 3899, 86 грн. штраф (процентна складова).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "Приватбанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 230 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений момент пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 41 823, 99 грн.

Позивачем до матеріалів справи разом із відповіддю на відзив надано інформацію про те, що відповідач отримав картку № НОМЕР_1 зі строком дії до 31.05.2020 року, з розрахунку заборгованості вбачається, що період утворення заборгованості з 28.07.2016 та розрахований станом на 22.06.2018.

Крім того, позивачем долучено виписку за кредитною карткою ОСОБА_1 , відповідно до якої останнє поповнення картки у терміналі самообслуговування відбулося 02.10.2017 року, тобто зпозовною заявою до суду позивач звернувся 03.09.2018, у встановлені ст. 257 ЦК України строки.

Згідно платіжного доручення №PROM0B005С від 20.08.2018 року при пред`явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 894, 37 грн. (41823, 99 *1762, 00 грн./82397,05).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 1046, 1048-1050, 1052,1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1 Д) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банка «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.12.2013, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 41 823,99 грн. (сорок одна тисяча вісімсот двадцять три гривень 99 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 894 (вісімсот дев`яносто чотири гривні) 37 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України(в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ,) який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 23.08.2019.

Суддя І.М. Шелест