Ухвала суду № 83838043, 22.08.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12550/19

Провадження № 1-кс/638/3858/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Слідчого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Тітової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Шендрика М.М. про арешт майна, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Дмітрієвим І.Ф., за матеріалами кримінального провадження №12019220480003204 від 13.08.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

встановив:

До суду звернувся слідчий Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначає, що СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220480003204 від 13.08.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за фактом того, що 12.08.2019, приблизно о 14 год. 20 хв., ОСОБА_1 , проходячи біля перехрестя вул. Академіка Ляпунова та вул. Юрія Шевельова (Червоного льотчика) в м. Харкові, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_2 , яка йшла йому назустріч, та звернув увагу на її ланцюг з золота, що одягнута на шиї потерпілої. Після чого у ОСОБА_1 виник раптовий злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння ланцюгом, який належить ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, скоротив відстань з ОСОБА_2 та несподівано для останньої, підійшов до потерпілої, наніс останній декілька ударів рукою зжатою в кулак, які прийшлися потерпілій в область голови та обличчя після чого ривком зірвав з шиї належний їй ланцюг який виготовлено з золота.

Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3300,00 грн.

Таким чином своїми протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

Під час проведення затримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України від 13.08.2019 року слідчим Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Шендрик М.М. за адресою: вул. Толбухіна 103 в м. Харкові, було вилучено: футболку червоного кольору, штани чоловічі спортивного типу, кросівки, телефон мобільний «S-TELL» імей НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , кепка чорного кольору, окуляри чорного кольору, товарний чек ломбарду на суму 3155,00 грн., як в ході досудового розслідування було встановлено що дане майно належить підозрюваному ОСОБА_1 , та в даному одязі він вчиняв кримінальний злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Зважаючи на вищевикладене проведення вилученого майна є необхідною слідчою дією оскільки грабіж, тобто відкрите заволодіння чужим майном, яке передбачено ч. 2 ст. 186 КК України, тобто є тяжким злочином, за яке передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 4 (чотирьох) до 6 (шести) років.

Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав.

Інші учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

У відповідності до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.

В провадженні СВ Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12019220480003204 від 13.08.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України КК України.

Згідно частини 2 ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині 2 ст.167 цього Кодексу, тобто підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на яке було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно до вимог ст.170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.

Відповідно до ст.ст. 168, ч. 2, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1 ст.167 КПК України), а й іншим особам.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що не застосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Шендрика М.М. про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене майно, а саме: футболку червоного кольору, штани чоловічі спортивного типу, кросівки, телефон мобільний «S-TELL» імей НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , кепка чорного кольору, окуляри чорного кольору, товарний чек ломбарду на суму 3155,00 грн., які вилучені у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході проведення затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 13.08.2019 року

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Д.В.Цвірюк