Постанова № 8383769, 23.02.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.29

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2010 року Справа № 2а-56/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Любімовій Г.Ю.,

за участю

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Луганської області Луганської обласної державної адміністрації про зобовязання виправити у трудовій книжці запис, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного архіву Луганської області Луганської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з вимогами про зобовязання державного архіву Луганської області виправити у трудовій книжці запис з професії пічника трубочиста на пічника; визнання дій управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області в частині відмови в призначенні пенсії незаконними; зобовязання управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області призначити йому до нарахування та виплати пенсію з 01.12.2004 довічно; стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на його користь незаконно не нараховану та несплачену пенсію з 01.12.2004 по теперішній час.

Ухвалою від 12.01.2010 позивачу повернуто адміністративний позов в частині позовних вимог до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій в частині відмови в призначенні пенсії незаконними, зобовязання призначити йому до нарахування та виплати пенсію з 01.12.2004 довічно, стягнення незаконно не нарахованої та несплаченої пенсії з 01.12.2004 по теперішній час.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він з 27.05.1988 по 31.03.1988 працював в Стаханівському управлінні житлово-комунального господарства виробничого обєднання «Стахановвугілля» за спеціальністю пічник. Керівництвом Стаханівського УЖКХ в/о «Стахановвугілля» у трудовій книжці за №№18, 19, 20 помилково було внесено запис його професії не як пічник, а як пічник - трубочист, що не відповідає постанові Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 «Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», Постанові Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», а також вимогам державного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003-95».

Ліквідатором ВО «Стахановвугілля» ОСОБА_1 було видано довідку від 14.03.2003 про особливі умови праці, в якій зазначено, що позивач має право на отримання пенсії на пільгових умовах по списку № 2.

Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, але йому було відмовлено у звязку з тим, що зазначена у трудовій книжці професія пічник-трубочист не дає права на пільгову пенсію.

Позивач вважає, що запис у його трудову книжку зроблено помилково, необґрунтовано, такий запис підлягає виправленню.

Стаханівське УЖКХ ВО «Стахановвугілля» було ліквідоване без визначення правонаступника. На підставі п.2.8 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 визначено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а вразі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополь і держархівом при раді Міністерств Криму. Отже, такою інстанцією є Державний архів Луганської області Луганської обласної державної адміністрації, куди звернувся позивач із зазначеним проханням, але отримав відповідь від 11.06.2009 з відмовою.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання до суду надіслав лист у якому зазначив, що документи Стаханівського управління житлово-комунального господарства виробничого обєднання «Стахановвугілля» на державне зберігання до Державного архіву Луганської області не передавались, тому зробити виправлення у трудовій книжці ОСОБА_1 згідно п.п.2.8-2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 № 58 немає можливості. Також, повідомили, що документи Стаханівського управління житлово-комунального господарства виробничого обєднання «Стахановвугілля» зберігаються в архівному відділі Стаханівської міської ради.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, що в трудовій книжці позивача зроблено записи:

- № 18, відповідно до якого позивач 27.05.1988 прийнятий в Стаханівське управління житлово-комунального господарства виробничого обєднання «Стахановвугілля» в ЖЕК-1 пічником - трубочистом по газу 2 розряду на підставі наказу № 111к від 27.05.1988;

- № 19, відповідно до якого 01.10.1990 ЖЕК-1 реорганізовано в житлово комунальну дільницю № 1 і позивач призначений пічником трубочистом 3 розряду на підставі наказу № 205 від 26.10.1990;

- № 20, відповідно до якого на підставі рішення кваліфікаційної комісії позивачу присвоєно 4 розряд пічника трубочиста на підставі наказу № 147 від 04.06.1993 (а.с.8).

З довідки виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області від 03.03.2008 № 86-08 вбачається, що Стахановське виробниче обєднання по до робітку запасів і закриттю шахт «Стахановвугілля», код 00176905, місцезнаходження: Луганська область, м. Стаханов, вул. Дзержинського, 14 ліквідовано 26.08.2004 на підставі ухвали Господарського суду Луганської області від 02.08.2004 № 10/160 Б як банкрута, про що в Єдиному державному реєстрі зроблено запис за номером 1392117001000026. Ухвалою суду не визначено правонаступника ліквідованого Стахановського виробничого обєднання по до робітку запасів і закриттю шахт «Стахановвугілля».

01.04.2009 позивач звернувся з заявою до Державного архіву Луганської області Луганської обласної державної адміністрації про зміну запису у його трудовій книжці з пічника - трубочиста на пічника. До заяви позивачем додано копію трудової книжки.

06.04.2009 за № 03-05/48 в.о. директора Державного архіву Луганської області позивачу надано відповідь, у якій зазначено, що архів не може самостійно прийняти рішення на користь позивача, у звязку з тим, що у документах, доданих до заяви, відсутні підтвердження того, що позивач виконував роботу пічника. Також, у відповіді зазначено, що для вирішення заяви, Державним архівом Луганської області надіслано запит до Державного комітету архівів України з метою отримання методичних рекомендацій про обсяг повноважень та процедуру внесення змін до трудової книжки.

11.06.2009 за № 03-13/160 відповідачем позивачу додатково повідомлено, що Державний комітет архівів України надіслав документи до Міністерства праці та соціальної політики України для отримання відповіді.

02.10.2009 за № 03-13/302 відповідачем позивачу надано відповідь на його звернення у якій зазначено, що зміна назви професії в трудовій книжці можлива при підтвердженні виконуваної роботи пічника у відповідності до Державного Класифікатору професій ДК 003-95, затвердженого наказом Держстандарту України від 27.07.1995 № 257 (із змінами та доповненнями). Також, зазначено, що матеріали атестації робочого місця за умовами праці «пічника» або «пічника трубочиста» керівництвом Стаханівського управління ЖКГ ВО «Стахановвугілля» на державну експертизу умов праці на перевірку до Головного управління праці та соціального захисту населення не надавались.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КА України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, Державний архів Луганської області у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, суд, вирішуючи справу щодо оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, повинен перевіряти чи прийняті вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Типовим положенням про державний архів області, міста Києва і Севастополя, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2002 № 1641, визначено, що д ержавний архів області, міста Києва і Севастополя (далі - державний архів) є структурним підрозділом обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, що утворюється головою обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації і підзвітний та підконтрольний голові відповідної обласної (міської) держадміністрації і Держкомархіву.

Державний архів у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомархіву, розпорядженнями голови обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації, рішеннями відповідного органу місцевого самоврядування, а також положенням про державний архів.

Основними завданнями державного архіву є: реалізація державної політики у сфері архівної справи і діловодства, здійснення управління архівною справою і діловодством на території області (міста), координація діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності у питаннях архівної справи і діловодства; внесення до Національного архівного фонду архівних документів, що мають місцеве значення, ведення обліку та постійне зберігання цих документів, а також використання відомостей, що в них містяться; проведення науково-методичної роботи в галузі архівознавства, документознавства та археографії, впровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду в практику діяльності архівних установ; здійснення контролю за діяльністю архівних установ і служб діловодства, забезпечення додержання законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи.

Пунктом 4 Типового положення встановлено, що Державний архів відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує постійне зберігання, охорону, реставрацію, консервацію: документів Національного архівного фонду, переданих до державного архіву органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та об'єднаннями громадян, які діють (діяли) на території області (міста); документів особового походження; службових видань, що не надходять у встановленому порядку до Книжкової палати України та бібліотек-депозитаріїв; документів юридичних і фізичних осіб, що в установленому порядку надійшли у власність держави з-за кордону; страхового фонду копій особливо цінних і унікальних документів, копій документів з історії області (міста), що зберігаються в інших архівах, музеях і бібліотеках; облікових документів державного архіву та архівних довідників (описів, каталогів, картотек, путівників, комп'ютерних дискет тощо), а також друкованих видань та інших матеріалів, що належать до довідково-інформаційного фонду державного архіву;

2) створює страхові копії та копії фонду користування особливо цінних документів, що зберігаються в державному архіві, та профільних унікальних документів незалежно від місця зберігання і форми власності на них;

3) проводить в установленому порядку облік, обстеження та аналіз діяльності архівних установ незалежно від форми власності та підпорядкування, веде їх реєстр;

4) веде державний облік профільних документів Національного архівного фонду незалежно від місця зберігання і форми власності на них, здійснює контроль за їх збереженістю, обліком та використанням відомостей, що в них містяться;

5) організовує роботу, пов'язану з внесенням профільних документів до Національного архівного фонду або вилученням документів з нього незалежно від місця зберігання і форми власності на них;

6) організовує роботу щодо віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних документів, внесення їх до Державного реєстру національного культурного надбання і страхування;

7) визначає джерела комплектування державного архіву документами Національного архівного фонду;

8) проводить роботу, спрямовану на виявлення, взяття на облік, повернення, придбання або відтворення в копіях профільних документів, які знаходяться за кордоном, та документів іноземного походження, що стосуються історії області (міста);

9) приймає на прохання юридичних і фізичних осіб документи Національного архівного фонду, що є власністю цих осіб, на постійне чи тимчасове зберігання;

10) здійснює контроль за дотриманням правил торгівлі антикварними речами в частині продажу архівних документів, реалізовує переважне право держави на придбання профільних документів Національного архівного фонду в разі їх продажу, звертається до суду з позовом про передачу у власність держави архівних документів, які не мають власника або власник яких невідомий;

11 ) перевіряє роботу архівних підрозділів і служб діловодства в органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, що перебувають у зоні комплектування державного архіву, з метою здійснення контролю за дотриманням строків зберігання архівних документів, вимог щодо умов їх зберігання, порядку ведення обліку та доступу до них, надає зазначеним підрозділам і службам методичну допомогу в організації діловодства та зберіганні документів;

12) здійснює контроль за складанням та додержанням номенклатури справ підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та об'єднань громадян, що перебувають у зоні комплектування державного архіву;

13) створює і вдосконалює довідковий апарат до архівних документів, забезпечує автоматизацію інформаційних процесів;

14) надає користувачам архівні документи і довідковий апарат до них, інформує про документи, відомості з яких можуть бути ними використані, забезпечує у разі виявлення в архівних документах недостовірних відомостей про особу на вимогу фізичних осіб долучення до архівних документів письмового обгрунтованого спростування чи додаткових відомостей про особу;

15) забезпечує у межах своїх повноважень охорону відомостей та збереженість документів, що становлять державну таємницю, переглядає в установленому порядку рішення про обмеження доступу до документів, у тому числі скасовує рішення про віднесення інформації до державної або іншої таємниці;

16) забезпечує видачу архівних довідок, копій документів та іншим шляхом задовольняє запити фізичних і юридичних осіб;

17) публікує в установленому порядку документи Національного архівного фонду, випускає довідково-інформаційні видання і посібники з архівної справи та діловодства;

18) здійснює науково-методичне керівництво і контроль за діяльністю архівних відділів районних, районних у місті Києві і Севастополі держадміністрацій, архівних відділів міських рад;

19) складає і подає для затвердження в установленому порядку проекти державних цільових програм та затверджує плани розвитку архівної справи в області (місті), забезпечує їх виконання;

20) вживає заходів для вдосконалення мережі державних та інших місцевих архівних установ;

21) подає обласній (міській) держадміністрації пропозиції щодо створення архівних установ для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території (району, міста), та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду (трудових архівів);

22) здійснює грошову оцінку документів Національного архівного фонду, що зберігаються в державному архіві, у фізичних і юридичних осіб, які перебувають у зоні його комплектування;

23) надає допомогу юридичним і фізичним особам, які є власниками документів Національного архівного фонду, в поліпшенні умов їх зберігання, реставрації та створенні фондів користування;

24) надає платні послуги юридичним і фізичним особам;

25) бере участь у плануванні капітальних вкладень на будівництво місцевих архівних установ;

26) сприяє залученню фахівців до роботи в архівних установах області (міста), організовує підвищення їх кваліфікації;

27) здійснює разом з науковими установами або самостійно наукові дослідження з архіво- і документознавства, археографії, впроваджує в практику їх результати, поширює науково-технічну інформацію з архівної справи та діловодства;

28) організовує вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду;

29) виконує інші функції, що випливають з покладених на державний архів завдань.

Відповідно до п.2.8 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, я кщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Пунктом 2.9 вказаної Інструкції визначено, що виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Відповідно до п.2.14 Інструкції, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

У судовому засіданні встановлено, що накази про прийняття позивача в Стаханівське управління житлово-комунального господарства виробничого обєднання «Стахановвугілля» в ЖЕК-1 саме «пічником», а не «пічником трубочистом» відсутні. Також, відсутній наказ, виданий за результатами атестації робочого місця на якому працював позивач. Інші документи, наявні у справі, не підтверджують виконання позивачем робіт за професією «пічник».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач - Державний архів Луганської області Луганської обласної державної адміністрації - при розгляді заяви ОСОБА_1 щодо зміни запису у його трудовій книжці з пічника - трубочиста на пічника діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Також, суд зазначає, що відповідно до Типового положення про державний архів області, міста Києва і Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2002 № 1641 до повноважень Державного архіву Луганської області Луганської обласної державної адміністрації не відноситься встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України відноситься до компетенції місцевих загальних судів та розглядаються в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного архіву Луганської області Луганської обласної державної адміністрації про зобовязання виправити у трудовій книжці запис відмовити за необґрунтованістю .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 01 березня 2010 року.

Суддя К.О. Пляшкова