Рішення № 83832235, 06.08.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2920/18-ц

Провадження № 2/415/153/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

представників

позивача ОСОБА_1 А ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів в порядку регресута відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 13.03.2009 року між КС “Центр фінансових послуг” та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № В-66/0016/09/108/10. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між КС “Центр фінансових послуг” та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було укладено договір поруки № В-66/0016/09/108/10 від 13.03.2009 року.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань ОСОБА_5 за кредитним договором 27.04.2011 року КС “Центр фінансових послуг” звернулася до постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Право та обов`язок” із позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості у розмірі 44205,91 грн. За наслідками цього звернення судом ухвалено рішення у цивільній справі № 2078/11 від 27.05.2011 року, яким позовна заява задоволена у повному обсязі.

На підставі цього рішення Печерським районним судом видано виконавчий лист у справі № 6-842/11 від 27.07.2011 року.

21.02.2014 року КС“Центр фінансових послуг” звернулася до постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Право та обов`язок” із позовною заявою до із позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. Рішенням третейського суду від 14.03.3014 року у третейській справі № 86/14 позовні вимоги позивача було задоволено частково, а саме: розірвано кредитний договір № В-66/0016/09/108/10 від 13.03.2009 року. На користь позивача стягнуто суму неповернутої вчасно частини кредиту в сумі 12703,34 грн, суму несплачених вчасно процентів у сумі 21334,53 грн за період з 28.04.2011 року по 11.02.2014 року, суму понесених витрат на правову допомогу в сумі 788,00 грн, суму сплаченого третейського збору в сумі 280 грн., суму нарахованої пені за період з 10.02.2013 року по 11.02.3014 року в сумі 7956,77 грн., що разом становить 43062,64 грн.

На підставі цього рішення Печерським районним судом видано виконавчий лист у справі 757/18065 від 30.07.2014 р.

За зазначеними виконавчими листами Лисичанським міським відділом виконавчої служби відкриті виконавчі провадження, але внаслідок небажання відповідачів працювати та погашати заборгованість, стягнення за виконавчими листами провадиться лише з пенсії ОСОБА_4 .

На час подання позовної заяви відповідно до довідки №260/М-7 від 05.01.2018 року, виданої УПФ України в м. Лисичанську Луганської області з ОСОБА_4 на користь КС “Центр фінансових послуг” проводиться стягнення грошових коштів з серпня 2012 року, що станом на 01.01.2018 року становить 25916,66 грн, а саме: виконавчий збір в сумі 2512,73 грн та сума заборгованості в сумі 23403,93 грн.

На підставі викладеного, просила суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь позивача ОСОБА_4 в порядку регресу завдану матеріальну шкоду в сумі 25916,66 грн; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь позивача ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн та сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь позивача ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Позивачем була надана заява про збільшення позовних вимог від 20.02.2019 року, яка 29.05.2019 року судом не була прийнята, у зв`язку з пропущенням строку для її подання (а.с.39,47).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав, підтвердив факти, викладені в позовній заяві, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 підтримав відзив на позовну заяву, проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що 13.03.2009 року між КС “Центр фінансових послуг” з одного боку та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №В-66/0016/09/108/10 на суму 18453,34 грн. (а.с.5).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між КС “Центр фінансових послуг” та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір поруки № В-66/0016/09/108/10 від 13.03.2009 року (а.с.6).

Пунктом 1.1. договору поруки № В-66/0016/09/108/10 від 13.03.2009 року передбачено, що позивач ОСОБА_4 зобов`язується солідарно з позичальником — ОСОБА_5 відповідати перед кредитором — КС “Центр фінансових послуг” за виконання зобов`язань за кредитним договором № В-66/0016/09/108/10 від 13.03.2009 року та додатками до нього. Тобто, позивачка і відповідач ОСОБА_5 є солідарними боржниками, отже, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання кредитного договору (а.с.6).

Згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2014 р. у справі № 757/18065/14-ц Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації “Право та обов`язок” 14.03.2014 р. було прийнято рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на користь Кредитної спілки “Центр фінансових послуг” заборгованості за кредитним договором, що складає 43062,64 грн. та видано відповідний виконавчий лист про стягнення солідарно зазначеної суми (а.с.55).

Зобов`язання за кредитним договором за виконавчим листом №752/18065 від 30.07.2014 р. у сумі 43062,64 грн. було виконано повністю, що підтверджується постановою про закриття виконавчого провадження від 04.01.2019 року (ВП №45034066 відносно ОСОБА_7 ) та постановою про закриття виконавчого провадження від 03.01.2019 року (ВП №45034283 відносно ОСОБА_6 ) (а.с.34, 37).

При цьому згідно довідки УПФУ у м. Лисичанську з відповідача ОСОБА_7 у вказаному виконавчому провадженні було утримано 35934, 48 грн. (а.с.32), тобто більше 50% суми, що підлягала стягненню.

З відповідачки ОСОБА_6 за виконавчим листом №752/18065 від 30.07.2014 р. (про це свідчить номер виконавчого провадження у довідці та постанові про закриття ВП на а.с.37) стягнуто 55,8 грн. (а.с.35).

З позивачки на погашення вказаної заборгованості утримано 10214,01 грн. суми боргу (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст.556 ч.1 і ч.2 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Вказана норма встановлює правові наслідки виконання солідарного обов`язку одним із боржників. Такий боржник набуває права на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці (інше може бути встановлено договором або законом) за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

При реалізації боржником, який виконав солідарний обов`язок, права на зворотну вимогу відбувається трансформація (перетворення) зобов`язання, а саме: основне солідарне зобов`язання перетворюється на регресне часткове, а боржник, який виконав солідарний обов`язок за основним зобов`язанням, набуває статусу кредитора по відношенню до інших боржників за регресним зобов`язанням.

За змістом ст. 544 ЦК України право зворотної вимоги одного із солідарних боржників до інших виникає, коли такий боржник погасив борг повністю. Ознакою регресного зобов`язання є його самостійний, незалежний від основного договору характер, а також те, що воно виникає лише після припинення основного договору.

З наведених норм вбачається, що право регресної вимоги боржника-поручителя за наявності окрім нього інших солідарних боржників є безумовним тільки до боржника в зобов`язанні, що є забезпеченим порукою. Що стосується боржників-поручителів, то право регресної вимоги до них виникає тільки у разі, якщо виконана таким боржником-поручителем частка основного зобов`язання є більшою за розмір частки, що припадає на нього забезпеченому порукою зобов`язанні.

Тобто у даному випадку ј частка від основного зобов`язання в розмірі 43062,64 грн. складає 10765, 66 грн., тоді з позивачки на погашення вказаної заборгованості утримано тільки 10214,01 грн. суми боргу (а.с.7).

Таким чином, позов підлягає задоволенню лише в частині вимог до ОСОБА_5 про стягнення з нього 10214,01 грн..

Оскільки розмір погашеної позивачкою частки є меншим за розмір, що припадає на неї в забезпеченому порукою зобов`язанні, підстав для задоволення позову до інших відповідачів немає.

Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на вимоги своїх вимог або заперечень.

Тому, що стосується права регресної вимоги стосовно виплат за виконавчим листом №6-842 від 08.08.2011 року на суму 44205,91 грн., то позивачкою не надано належних та допустимих доказів, того що вона є солідарним боржником з іншими відповідачами по справі та за яким саме зобов`язанням,

Позовні про стягнення в порядку регресу за сплати у цьому виконавчому провадженні також задоволенню не підлягають.

Не вбачає суд підстав і для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Так, ці вимоги є вимогами про стягнення позадоговірної шкоди, тоді як правовідносини між позивачкою та відповідачем ОСОБА_5 врегульовані кредитним договором та договором поруки.

Також, за змістом самого позову вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від вимог на регрес, тому за відсутності права на регресну виплату, відсутні і підстави для стягнення моральної шкоди з інших відповідачів у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_5 на користь позивачки судовий збір в розмірі 704,8 грн. та відмовляє у стягненні витрат на правову допомогу за відсутності доказів понесення таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 386 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 про стягнення грошових коштів в порядку регресута відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 10214 (десть тисяч двісті чотирнадцять) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп..

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6 ,ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів в порядку регресу відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,ОСОБА_7 про відшкодування витрат на правову допомогу за договором №10 від 15.03.2018 р. у розмірі 2000 грн., та моральної шкоди в розмірі 2000 грн., відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення 16 серпня 2019 р.

Суддя