Рішення № 83830845, 13.08.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/626/19

Провадження № 2/352/596/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої – судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

в с т а н о в и в :

Позивач 21.03.2019 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період 2013-2018 р.р.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2012 р. з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 19709,67 грн. На підставі даного рішення 14.02.2013 р. видано виконавчий лист, однак з того часу боржником заборгованість не погашена та не погашається взагалі. Згідно вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а так само три відсотки річних від простроченої суми. Таким чином, за період 2013-2018 р.р. інфляційні втрати від суми боргу у розмірі 19709,67 грн. складають 20616,32 грн., 3% річних складають 3547,44 грн., а всього 24163,76 грн. Просив стягнути з відповідача вказану суму та судовий збір у дохід державного бюджету.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути у його відсутності, позов підтримав і просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у поданій суду заяві позов визнав частково у межах трьохрічного строку позовної давності. Просив відмовити у позові про стягнення з нього інфляційних втрат і 3% річних за період з 01.01.2013 р. до 20.03.2016 р. за спливом позовної давності, щодо задоволення решти позову не заперечував. Просив справу розглянути у його відсутності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2012 р. судом 14.02.2013 р. видано виконавчий лист про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Християнська злагода» заборгованості за кредитним договором у розмірі 19709,67 грн. Вказаний виконавчий лист позивачем звернуто до виконання (а.с.3-4).

Станом на даний час відповідач не повернув позивачу вказану суму заборгованості.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по оплаті заборгованості за кредитним договором позивач заявив до стягнення інфляційні втрати за період із січня 2013 р. до грудня 2018 р. включно у розмірі 20616,32 грн. та 3% річних за вказаний період у розмірі 3547,44 грн.

Згідно вимог ст. 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК).

У відповідності з вимогами ч. 1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

З урахуванням того, що позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати і 3% річних, починаючи з січня 2013 р., звернувся до суду з позовом 21.03.2019 р.; що відповідач заявив про пропущення позивачем позовної давності і просив з цієї підстави у позові за період з 01.01.2013 р. до 20.03.2016 р. відмовити; що позивач не обґрунтував поважності причин пропущення позовної давності за вказаний період, – суд вважає, що у позові за період з 01.01.2013 р. до 20.03.2016 р. слід відмовити за спливом позовної давності.

З урахуванням зведеної таблиці індексів інфляції суд визначає суму інфляційних втрат у розмірі 7529,09 грн. за період з 21.03.2016 р. до 31.12.2018 р. включно наступним чином: індекс інфляції у 138,2% (110,7% за квітень-грудень 2016 р. х 113,7% за 2017 р. х 109,8% за 2018 р.) х 19709,67 грн. (сума неповернутого боргу) = 27238,76 грн. – 19709,67 грн.

Розрахунок 3 % річних за період з 21.03.2016 р. до 31.12.2018 р. включно: 19709,67 грн. х 3% = 591,29 грн. : 365 дн. = 1,62 грн. за день х 1016 дн. = 1645,92 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. З відповідача слід стягнути на користь позивача 7529,09 грн. інфляційних втрат та 1645,92 грн. 3% річних.

З огляду на те, що суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, з відповідача слід стягнути у дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1921 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 256, 257, 261, 267, 526, 625 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Кредитної спілки «Християнська злагода» 7529 (сім тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат та 1645 (одну тисячу шістсот сорок п`ять) грн. 92 коп. 3% річних, а всього 9175 (дев`ять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач – Державна судова адміністрація України) в розмірі1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

У решті позову відмовити за спливом позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Кредитна спілка «Християнська злагода», 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 4, оф. 19, код ЄДРПОУ 26126750.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 22.08.2019 р.

Суддя М.М.Хоминець