Рішення № 83830660, 23.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2019 року № 760/17800/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доСолом`янської районної в м. Києві державної адміністрації треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Державна податкова інспекція у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Київська міська радапровизнання протиправною (неправомірною) бездіяльності щодо об`єктивного і вчасного розгляду звернень та зобов`язання вчинити певні дії представники учасників справи:позивача та третьої особи - 2 - не з`явилися; відповідача - Федорчук Х.В.; третьої особи - 1 - Трембач О . С .; третьої особи - 3 - Макеєнко О.Г. , ВСТАНОВИВ:

16.08.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - третя особа-1), Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - третя особа-2), Київська міська рада (далі - третя особа-3), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного виконання судового рішення (постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва по справі № 760/15273/15-а від 21 вересня 2016 року), та відсутності об`єктивного і вчасного розгляду скарги, неналежної перевірки викладених у ній фактів, та приймання рішення не у відповідності до чинного законодавства і не заперечування його виконання, та такими діями що спричинили шкоди охоронюваним законом правам, щодо порушення відповідачем вимог закону щодо права позивача на об`єктивний та вчасний розгляд скарги та отримання інформації;

- повторно зобов`язати відповідача надати позивачу для огляду матеріали перевірки скарг від 18.06.2015 та 25.06.2015, а саме, або надати для огляду - правовстановлюючі та реєстраційні документи на об`єкт нерухомості та дозвіл органу місцевого самоврядування на будівництво, план забудови та проект будівлі, узгоджений з Управлінням архітектури і містобудування щодо вказаного самочинного будівництва МАФу-автомийки за адресою: АДРЕСА_2 , або надати у своїй відповіді обґрунтування чому відповідач не враховує правові наслідки відсутності вказаних правовстановлюючих та реєстраційних документів на вказаний об`єкт нерухомості (самочинного будівництва МАФу-автомийки) за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача щодо правомірності встановлення МАФу-автомийки за адресою: АДРЕСА_2 , та розглянути її у повному обсязі з дотриманням вимог, передбачених у ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», та п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції», тобто з обов`язковим врахуванням при цьому правових наслідків відсутності правовстановлюючих та реєстраційних документів на вказаний об`єкт нерухомості (самочинного будівництва МАФу-автомийки) за адресою: АДРЕСА_2 .

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 14.04.2015 позивач звернувся до Кабінету Міністрів України із заявою про надання єдиної згоди на проведення комплексних позапланових заходів зі здійснення державного контролю як з боку органів прокуратури, податкових органів, органів територіальної державної інспекції з питань праці, Міністерства охорони здоров`я, Держсанепідемслужби України та Державної екологічної інспекції України відносно того, що протягом останніх чотирьох років за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, яка належить ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза», у самовільно збудованому приміщенні, яке не має дозволу на таке будівництво, ні відповідного проекту, ні реєстраційних документів на вказану нерухомість, працює мийка для легкового автотранспорту, яка функціонує у вигляді суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 ; рішенням КМУ було доручено провести перевірку заяви позивача Солом`янській районній в м. Києві державній адміністрації; відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; у законі передбачений кадастровий і технічний облік (інвентаризація) об`єкта нерухомості, під яким розуміється опис і індивідуалізація об`єкта нерухомого майна, у результаті чого він одержує такі характеристики, які дозволяють однозначно виділити його з інших об`єктів нерухомого майна; відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону; таким чином можна стверджувати, що не маючи правовстановлюючих документів на вказану будівлю, ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» не мала права здавати самовільно збудований об`єкт нерухомості в оренду ФОП ОСОБА_5 ; разом з тим, 21.05.2015 від Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації позивач отримала відповідь на її звернення від 14.04.2015 вих. № 108-108/М-630-3491 щодо незручностей функціонування мийки; відповідно до зазначеної відповіді спірне приміщення є приміщенням ремонтно-механічного цеху ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза», а земельна ділянка використовується за цільовим призначенням; у зв`язку з таким твердженням відповідача виникла необхідність ознайомитись з усіма матеріалами вказаної перевірки; саме тому адвокат позивача Гуляєв Л.О. двічі 18.06.2015 та 25.06.2015 звернувся з відповідними заявами до відповідача; проте, документи для огляду так не були надані; 21.09.2016 суддя Солом`янського районного суду м. Києва Демидовська А.І., розглянувши справу № 760/15273/15-а, за позовом позивача постановила зобов`язати Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію здійснити повторний розгляд скарги ОСОБА_1 від 14.04.2015 щодо правомірності встановлення МАФу-автомийки за адресою: АДРЕСА_2 ; після винесення рішення його не було виконано в добровільному порядку, тому на підставі моєї заяви державним виконавцем згідно постанови від 20.12.2016 було відкрито виконавче провадження № 53120680 та зобов`язано Солом`янську РДА протягом десяти днів виконати судове рішення; 31.05.2017 Солом`янська РДА, не повідомляючи мене про необхідність продовження терміну розгляду в один місць, тобто з явним порушенням положень Закону України «Про звернення громадян», знову запросила позивача для продовження розгляду моєї скарги від 14.04.2015; скарга так і не була розглянута; відповідач стверджував, що мийка легкових автомобілів здійснюється не в тимчасовій споруді, а в колишньому ремонтно-механічному цеху на автомийці транспортної дільниці трикотажної фабрики «Роза»; проте, ряд осіб скористалось послугами автомийки, на що їм було видано квитанції про миття автомобіля, а зазначені послуги надавалися саме ФОП ОСОБА_5 , а не трикотажною фабрикою «Роза»; отже, з усього викладеного вище вбачається, що позивача вводять в оману і ухиляються від виконання вже існуючого рішення суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Усатовій І.А.

01.11.2017 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва було відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Київська міська рада, щодо об`єктивного і вчасного розгляду звернень та зобов`язання вчинити дії.

21.11.2017 до Солом`янського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відвід судді по справі на підставах, що передбачені п. 4 ч. 1 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.11.2017 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.02.2018.

08.12.2017 до Солом`янського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшли заперечення проти позову, відповідно до яких останній заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. Так, на підставі рішення Київської міської ради від 18.10.2007 № 1011/3844 та відповідно до договору оренди від 19.11.2008 земельна ділянка на вул . Нововокзальній , 41 передана для експлуатації та обслуговування будівлі ремонтно-механічного цеху та складу сировини ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза», тобто виробничих потреб; на виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 21.09.2016 відповідачем було повторно розглянуто звернення позивача від 14.04.2016 щодо незручностей від функціонування автомийки по АДРЕСА_2 ; під час проведення обстеження працівниками відділу контролю за благоустроєм Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації надано наступні документи: дозвіл Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в м. Києві від 16.12.2008 № 262 на початок роботи автомийки; висновок державної санітарно-епідемілогічної експертизи від 16.07.2007 № 09.05/54901 про відповідність автомийки вимогам діючого законодавства України; договір оренди приміщення від 01.03.2014, укладений між ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» та ФОП ОСОБА_5 ; договір від 01.03.2016/1 на екологічні послуги з ТОВ «Екологічні інвестиції» щодо виконання робіт по організації збирання, вилучення, подальшої переробки та утилізації відходів; відповідно до лабораторних досліджень Солом`янського районного лабораторного відділення при проведенні інструментальних досліджень шумового навантаження роботи автомийки встановлено, що еквівалентні рівні звуку на робочих місцях працюючих не перевищують допустимі; згідно з листом Департаменту міського благоустрою та збереження міського середовища виконавчого органу Київської міської ради від 13.04.2017 № 064-М-8998-649 мийка легкових автомобілів здійснюється не в тимчасовій споруді, а в колишньому ремонтно-механічному цеху на автомийці транспортної дільниці трикотажної фабрики «Роза», на який Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності видано технічний паспорт від 18.112011 № 8379; відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 20.04.2017 № 055-7032 департамент за адресою: вул. Нововокзальна, 41 не укладав договір пайової участі на функціонування тимчасових споруд; таким чином, твердження позивача, що автомийка є малою архітектурною формою не відповідає дійсності; згідно листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 20.04.2017 № 057029-М-8998-4384 рішенням постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 06.04.2017 постійна комісія на своєму засіданні 28.03.2017 ухвалила поновити ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» на 5 років договір земельної ділянки; стосовно неналежного виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 21.09.2016, то при повторному обстеженні автомийки 28.11.2016 були отримані правовстановлюючі документи, про що позивача було повідомлено листом від 02.12.2016 № 108-108/ОП/М-1760-4078; для ознайомлення із вищевказаними документами позивача запрошували до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації в зручний час; до 12.12.2016 позивач до Солом`янської РДА не зверталась, у зв`язку з чим був складений акт та повторно направлено листа від 12.12.2016 № 108-20430; постанову про відкриття виконавчого провадження було отримано 30.12.2016; про вказані вище обставини відділ примусового виконання рішень було повідомлено листами від 06.01.2017 № 108-293 та від 31.01.2017 № 108-1669; таким чином відповідач належно та в добровільному порядку виконав постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 21.09.2016.

21.02.2018 протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва оголошено перерву у справі до 12.06.2018.

12.06.2018 у зв`язку з перебуванням судді на зборах суддів справу було перепризначено на 09.07.2018.

12.06.2018 до Солом`янського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив (заперечення) на позовну заяву, згідно з якою останній просить суд не брати до уваги заперечення відповідача, натомість - позовні вимоги задовольнити.

09.07.2018 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва ухвалено адміністративний позов ОСОБА_1 до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Київська міська рада, передати на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

22.08.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 760/17800/17 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження на 04.10.2018.

11.09.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

03.10.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній просить позовні вимоги задовольнити.

08.10.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2018.

01.11.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 13.12.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2018 витребувано в Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 53120680 та додатку до листа Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації від 15.02.2017 № 108-2639, отриманого Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 15.02.2017 № 1432/02-01-28.

12.12.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відвід судді.

13.12.2018 Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив передати справу у відповідності до ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Патратій О.В.

20.12.2018 Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пащенка К.С. від розгляду адміністративної справи № 760/17800/17 відмовити.

27.12.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 14.02.2019.

22.01.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про виклик свідків, а саме головних спеціалістів відділу контролю за благоустроєм Солом`янської РДА ОСОБА_3. та Брамирської С.М.

14.02.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 14.03.2019.

14.03.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 18.04.2019.

16.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи без присутності як позивача, так і його представника.

18.04.2019 у зв`язку з перебуванням судді Пащенка К.С. на лікарняному, справу відкладено на 30.05.2019.

30.05.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача, третьої особи-3 та третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи № 760/17800/17 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

30.05.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва, зважаючи на клопотання представників учасників справи, у відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Солом`янської РДА, третя особа: Київська міська рада, про визнання протиправною (неправомірною) бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 21.09.2016 у справі № 760/15273/15-а (провадження № 2-а/760/17/16) адміністративний позов ОСОБА_1 до Солом`янської РДА, третя особа: Київська міська рада, про визнання протиправною (неправомірною) бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено; визнано протиправними дії Солом`янської РДА щодо відсутності об`єктивного і вчасного розгляду скарги ОСОБА_1 , перевірки викладених в ній фактів, та приймання рішення відповідно до чинного законодавства, та відносно не надання їй для огляду правовстановлюючих, та реєстраційних документів на об`єкт нерухомості, дозволу органу місцевого самоврядування на будівництво, договору оренди на земельну ділянку, плану забудови, дозволів та погоджень з СЕС, пожежниками, водоканалу, управління екології, водних і земельних ресурсів, щодо МАФу-автомийки, за адресою, АДРЕСА_2; зобов`язано Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію здійснити повторний розгляд скарги ОСОБА_1 від 14.04.2015 щодо правомірності встановлення МАФу-автомийки за адресою АДРЕСА_2 , та розглянути її у повному обсязі, з дотриманням вимог передбачених у ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», та п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції».

Зазначена постанова у апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 11.10.2016.

09.11.2016 ОСОБА_1 звернулась до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про добровільне виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва по справі № 760/15273/15-а, яка була зареєстрована за вх. № 207-09-06.

02.12.2016 Солом`янська РДА повідомила ОСОБА_1 , що для ознайомлення з документами щодо розміщення автомийки пропонується останній звернутися до Солом`янської РДА.

12.12.2016 було складено акт про те, що ОСОБА_1 не з`явилась для ознайомлення з матеріалами проведення обстеження.

20.12.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шабановим В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53120680 за виконавчим листом № 760/15273/15-а від 29.11.2016.

06.01.2017 Солом`янська РДА повідомила відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вих. № 108-293), що на виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 21.09.2016 було повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 від 14.04.2016 щодо незручностей функціонування автомийки та проведено повторне обстеження автомийки 28.11.2016, під час якого були отримані правовстановлюючі документи, про що заявницю було повідомлено листом від 02.12.2016 № 108-108/ОП/М-1760-4078.

18.01.2017 державним виконавцем було складено вимогу № 141/13 про виконання рішення суду, якою було зобов`язано Солом`янську РДА при виконанні постанови Солом`янського районного суду м. Києва розглянути скаргу ОСОБА_1 в повному обсязі.

31.01.2017 Солом`янська РДА повідомила повторно відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вих. № 108-1669) про те, що ОСОБА_1 запрошували до Солом`янської РДА для ознайомлення з документами, на підставі яких функціонує автомийка, проте вона не з`явилась.

09.02.2017 адвокат ОСОБА_1. - Гуляєв Л.О. , ознайомився з матеріалами перевірки, проте представник помилково зазначив дату на копії листа « 02.09.2017», про що складено акт від 09.02.2017.

15.02.2017 Солом`янська РДА повідомила повторно відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вих. № 108-2639) про те, що представник ОСОБА_1 з результатами повторного розгляду її звернення ознайомився, а тому просив закінчити виконавче провадження.

11.04.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шабановим В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі виконання рішення у повному обсязі.

20.04.2017 Солом`янська РДА було розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо незручностей функціонування автомийки за адресою: АДРЕСА_2 (вих. №108-М-8998-1535).

Не погоджуючись з тим, що позивачу або його представнику не були надані всі документи щодо функціонування автомийки за адресою: АДРЕСА_2, для ознайомлення, останній звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають між громадянами та органами місцевого самоврядування та/або органами державної влади щодо розгляду звернень, скарг, заяв та клопотань, регулюються нормами Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Реалізуючи своє право звернутися до державного органу зі скаргою, позивач звернувся до Солом`янської РДА зі скаргою від 14.04.2015, що стосувалася незаконності діяльності автомийки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, як встановлено судом із матеріалів справи та не заперечується сторонами, 21.09.2016 Солом`янським районним судом м. Києва було винесено постанову у справі № 760/15273/15-а, якою задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправними дії Солом`янської РДА щодо відсутності об`єктивного і вчасного розгляду скарги ОСОБА_1 , перевірки викладених в ній фактів, та приймання рішення відповідно до чинного законодавства, та відносно не надання їй для огляду правовстановлюючих, та реєстраційних документів на об`єкт нерухомості, дозволу органу місцевого самоврядування на будівництво, договору оренди на земельну ділянку, плану забудови, дозволів та погоджень з СЕС, пожежниками, водоканалу, управління екології, водних і земельних ресурсів, щодо МАФу-автомийки, за адресою, АДРЕСА_2; зобов`язано Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію здійснити повторний розгляд скарги ОСОБА_1 від 14.04.2015 щодо правомірності встановлення МАФу-автомийки за адресою АДРЕСА_2 , та розглянути її у повному обсязі, з дотриманням вимог передбачених у ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», та п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції» (рішення набрало законної сили).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як було встановлено судом з матеріалів справи, 20.12.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 53120680 з виконання виконавчого листа № 760/15273/15-а від 29.11.2016.

Солом`янська РДА 30.12.2016 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 53120680 щодо виконання виконавчого листа № 760/15273/15-а від 29.11.2016, що підтверджується копією листа від 20.12.2016 № 246/13, на якому проставлений вх. № 108/15973 та дата отримання зазначеної постанови - 30.12.2016.

Вже 06.01.2017 за вих. № 108-293 (вх. № 192/021-28 від 06.01.2017) Солом`янська РДА повідомила відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виконання виконавчого листа.

Так, п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження № 53120680 постановлено боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Пунктом 4 постанови про відкриття виконавчого провадження № 53120680 постановлено боржнику у строк до 30.12.2016 надати на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві інформацію про виконання зазначеного рішення з долученням підтверджуючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи та з аналізу доказів щодо отримання Солом`янською РДА постанови про відкриття виконавчого провадження, зазначена постанова, із строком для добровільного виконання - до 30.12.2016, була направлена органом примусового виконання рішень 20.12.2016 та отримана відповідачем 30.12.2016, тобто вже після закінчення встановленого для добровільного виконання строку, що фактично позбавило відповідача можливості добровільно виконати рішення в установлений строк.

Оскільки рішення не можливо було виконати у строк до 30.12.2016, а до цього моменту боржник (Солом`янська РДА) не знав і не міг знати про обов`язок виконати виконавчий лист № 760/15273/15-а до 30.12.2016, то суд вважає, що перебіг строку на добровільне виконання виконавчого листа починає свій перебіг саме з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи, що вже 06.01.2017 боржник (Солом`янська РДА) повідомив відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виконання виконавчого листа, то є всі підстави вважати, що рішення виконане боржником в рамках 10 робочих днів, наданих на добровільне виконання.

Щодо підтвердження виконання рішення варто зазначити наступне.

06.01.2017 за вих. № 108-293 (вх. № 192/021-28 від 06.01.2017) Солом`янська РДА повідомила відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виконання виконавчого листа.

Так, Солом`янська РДА зазначає, що звернення ОСОБА_1 від 14.04.2016 було розглянуто повторно, а 28.11.2016 було проведено повторне обстеження автомийки, під час якого були отримані правовстановлюючі документи.

02.12.2016 (вих. № 108-108/ОП/М-1760-4078) Солом`янська РДА повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до договору оренди від 19.11.2008 земельна ділянка на АДРЕСА_2 на підставі рішення Київської міської ради від 18.10.2007 № 1011/3844 передана для експлуатації та обслуговування будівлі ремонтно-механічного цеху та складу сировини ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза», тобто виробничих потреб. Під час проведення обстеження 28.11.2016 працівникам відділу контролю за благоустроєм Солом`янської РДА було надано наступні документи: 1) договір оренди приміщення від 01.03.2014 № 02/03/14, укладений між ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» та ФОП ОСОБА_5 ; 2) дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України № 843 від 19.11.2012 на розміщення відходів у 2013 році; 3) дозвіл № 262 від 16.12.2008 Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в м. Києві на початок роботи автомийки; 4) договір від 01.03.2016 № 2416/1 на екологічні послуги з ТОВ «Екологічні інвестиції»; 5) висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 09.05/54901 від 16.07.2007 про відповідність вимогам діючого санітарного законодавства України. Для ознайомлення із вказаними документами позивачу було запропоновано з`явитися до Солом`янської РДА у зручний час.

Так, судом встановлено з матеріалів справи, що рішенням Київської міської ради від 18.10.2007 № 1011/3844 дійсно передано ЗАТ «Київська трикотажна фабрика «Роза», правонаступником якого є ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза», у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку для експлуатації та обслуговування будівлі ремонтно-механічного цеху та складу сировини на вул. Нововокзальній, 41.

В подальшому, 19.11.2008 між Київською міською радою та ЗАТ «Київська трикотажна фабрика «Роза» було укладено договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі ремонтно-механічного цеху та складу сировини на АДРЕСА_2. Цей договір було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про що зроблено запис від 26.11.2008 № 72-6-00548 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди земельної ділянки від 19.11.2008 договір укладається строком на п`ять років.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди земельної ділянки від 19.11.2008 на земельній ділянці не дозволяється діяльність не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення.

Відповідно до п. 13.1 договору оренди земельної ділянки від 19.11.2008 орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця.

Як встановлено п. 13.2 договору оренди земельної ділянки від 19.11.2008 орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду шляхом прийняття у встановленому законодавством порядку відповідного рішення.

Досліджуючи умови договору оренди земельної ділянки від 19.11.2008, який був зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів 26.11.2008, у суду виникає ряд питань, зокрема, щодо пролонгації зазначеного договору чи укладення нового, адже, зазначений договір укладений всього на 5 років, щодо суборенди і згоди орендодавця на таку суборенду та зміни цільового призначення земельної ділянки при суборенді.

Проте, зазначені питання стосуються саме укладення договору суборенди і його дійсності, що, в свою чергу, не є предметом розгляду цієї адміністративної справи. У разі виявлення фактів укладення договору суборенди без належних дозволів та/або із умовами, які суперечать основному договору оренди, варто оскаржувати у судовому порядку безпосередньо сам договір суборенди.

Натомість, предметом розгляду цієї адміністративної справи є саме питання виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21.09.2016, зокрема, щодо надання відповіді позивачу на її скаргу та документів для ознайомлення.

Як вбачається із відповіді Солом`янської РДА від 20.04.2017 № 108-М-8998-1535-М-590 про розгляд звернення щодо незручностей від функціонування автомийки, згідно з даними земельного кадастру земельна ділянка площею 0,3737 га на АДРЕСА_2 передана в оренду на 5 років ЗАТ «Трикотажна фабрика «Роза» для експлуатації й обслуговування будівлі ремонтно-механічного цеху та складу сировини. Термін дії договору оренди закінчився 26.11.2013.

У відповіді Солом`янської РДА від 20.04.2017 № 108-М-8998-1535-М-590 та у листі постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 06.04.2017 № 08/281-116 зазначається, що постійна комісія на своєму засіданні 28.03.2017 розглянула матеріали кадастрової справи та ухвалила поновити ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» на 5 років договір оренди зазначеної земельної ділянки. Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів не зареєстрована. Проте, у зв`язку з набранням чинності Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інформація щодо державної реєстрації речових прав на земельні ділянки наявна в Державному реєстрі прав та в Державному земельному кадастрі.

Рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та додаткова угода до договору оренди земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради від 13.04.2017 № 064-М-8998-649, поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 26.11.2008 № 72-6-00548 на наступні 5 років ухвалено постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради. Натомість, мийка легкових автомобілів здійснюється не в тимчасовій споруді, а в колишньому ремонтно-механічному цеху та автомийці транспортної дільниці трикотажної фабрики «Роза», на який Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна видано технічний паспорт від 18.11.2011 № 8379.

При обстеженні автомийки 28.11.2016 були отримані правовстановлюючі документи, про що позивача було повідомлено листом 02.12.2016 (вих. № 108-108/ОП/М-1760-4078).

Як вже зазначалося вище, для ознайомлення з вказаними документами ОСОБА_1 запрошували до Солом`янської РДА в зручний для неї час.

Проте, до 12.12.2016 ОСОБА_1 до Солом`янської РДА для ознайомлення не з`явилась, у зв`язку з чим було складено акт та повторно направлено лист від 12.12.2016 № 108-20430 з пропозицією ознайомитися з правовстановлюючими документами.

09.02.2017 адвокат позивача - Гуляєв Л.О . ознайомився з матеріалами перевірки у відділі контролю за благоустроєм Солом`янської РДА, проте, помилково зазначив дату такого ознайомлення (замість 09.02.2017 зазначив 02.09.2017), про що було складено відповідний акт.

Позивач у своїх процесуальних документах неодноразово заперечує факт ознайомлення з матеріалами перевірки 09.02.2017, натомість зазначає, що ознайомлення відбулося 02.09.2017.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить доказів, які би підтверджували твердження позивача про ознайомлення з матеріалами справи 02.09.2017. Зазначене підтверджується і заявою позивача від 21.03.2017, яка була адресована першому заступнику голови Солом`янської РДА, з якої видно, що на момент складання цієї заяви позивач був обізнаний про проведення повторної перевірки (аркуш 2 звернення). До того ж свідки, допитані під час розгляду цієї адміністративної справи, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. , стверджують, що ознайомлення відбулося 09.02.2017.

При ознайомленні із матеріалами перевірки представником позивача було вказано, що «ознайомились з матеріалами перевірки окрім правоустановчих та реєстраційних документів про право власності і користування на будівлю мийки».

Суд критично ставиться до такого зауваження представника позивача, оскільки як вбачається з процесуальних документів, які подавалися позивачем та його представником, позивач бажає ознайомитися з тими документами, окремі з яких не повинні бути в наявності у автомийки. Натомість, відповідач пропонує ознайомитися позивачу із іншими документами, які підтверджують правомірність оренди приміщення під мийку (зокрема, договором оренди приміщення від 01.03.2014 №02/03/14, дозволами тощо), проте позивач завідомо критично сприймає навіть факт того, що ці документи, при належному їх оформленні, можуть слугувати підставою для здійснення діяльності автомийки за спірною адресою.

Як вже зазначалося вище, Солом`янська РДА повідомляла відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виконання рішення тричі: 06.01.2017, 31.01.2017 та 15.02.2017.

11.04.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шабановим В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі виконання рішення у повному обсязі.

У своїх доводах позивач вказує на те, що виконавче провадження закінчено незаконно та без належного виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21.09.2016. Проте, суд не може брати до уваги зазначені міркування позивача в рамках розгляду цієї справи, оскільки предметом розгляду цієї адміністративної справи є саме виконання рішення суду щодо повного і всебічного розгляду скарги ОСОБА_1 . Натомість, якщо позивач вважає, що виконавче провадження було закінчене незаконно та без належних на те підстав, то належним способом захисту порушеного права було б звернення позивача до суду з позовом про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про закінчення виконавчого провадження № 53120680 в судовому порядку не оскаржувалась та є чинною.

Додатково суд акцентує увагу і на твердженнях позивача щодо письмової вимоги державного виконавця № 141/13 від 22.05.2017. Так, позивач зазначає, що в цій вимозі вказано, що станом на 22.05.2017 рішення суду в повному обсязі не виконано.

Суд критично ставиться до тверджень позивача з цього приводу, оскільки з аналізу вимоги № 141/13 від 22.05.2017 вбачається, що вона винесена в рамках виконавчого провадження № 52964963, яке було відкрите 24.11.2016.

Оскільки ніяких документів по цьому виконавчому провадженню, в т.ч. постанови про відкриття зазначеного виконавчого провадження, суду не надано, то у останнього відсутня можливість дослідити відношення виконавчого провадження №52964963 до цієї адміністративної справи.

Дослідивши всі матеріали справи та наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то останній не вбачає підстав для відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко