Ухвала суду № 83830556, 22.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 серпня 2019 року м. Київ № 826/7463/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання б/н від 01.10.2018 «Про залишення позову без розгляду» представника Недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України Казачук Н.Ю., та також клопотання «Про поновлення строків на звернення до суду» ОСОБА_1 , викладене у мотивувальній частині заперечень проти клопотання представника відповідача від 17.10.2018, у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 (адвоката), до треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Адвокатського бюро Миколи Гордова Недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України Рада адвокатів міста Києва, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києвапровизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач 1 або ОСОБА_1 ) та Адвокатське бюро Миколи Гордова (надалі - позивач 2 або Адвокатське бюро) подали на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (нижче - відповідач або Недержавна комерційна професійна організація), у якому просять суд:

- визнати протиправними дії відповідача в особі Ради адвокатів України щодо унеможливлення відкритого перегляду інформації (відомостей) про адвоката Гордова Миколу Миколайовича на офіційному веб-сайті відповідача;

- зобов`язати відповідача в особі Ради адвокатів України забезпечити відкритий перегляд актуальної інформації (актуальних відомостей) про адвоката ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті відповідача.

В якості підстави позову позивачі посилаються на протиправність дій відповідача щодо унеможливлення перегляду інформації про адвоката на офіційному веб-сайті організації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2018 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивачів усунути недоліки у позовній заяві у п`ятиденний строк з моменту її отримання.

Позивачі виконали вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 31.07.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 залучено Раду адвокатів міста Києва у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

31.07.2018 та 16.08.2018 судом оголошувалися перерви, справу призначено до розгляду на 02.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2018 залучено Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2018.

01.11.2018 та 06.12.2018 судом оголошувалися перерви, справу призначено до розгляду на 07.02.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 викликано у судове засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

07.02.2019 судом оголошено перерву у справі до 14.03.2019.

Суд примічає, що з огляду на неявку у судове засідання 14.03.2019 представників відповідача та третіх осіб, приймаючи до уваги клопотання позивача 1 про розгляд справи у порядку письмового провадження, адміністративна справа, відповідно до частини третьої статті 194 та частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (нижче - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Слід зазначити, що під час перебування справи на розгляді у суді, представником відповідача, через канцелярію, подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказав, що 21.11.2016 на адресу Ради адвокатів України, в копії Національній асоціації адвокатів України, надійшов лист позивача 1 щодо відсутності відомостей стосовно нього в Єдиному реєстрі адвокатів України. Таким чином, останній знав про відсутність відомостей стосовно нього в ЄРАУ, а отже і про можливе порушене його право ще в листопаді 2016 року. Крім того, 05.09.2017 позивач 1 звернувся до ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» із заявою про дослідження інформації, яка зберігається у Єдиному реєстрі адвокатів України, за наслідками чого 13.09.2017 отримав висновок № 14550 експертного комп`ютерно-технічного дослідження за його заявою.

Разом з тим, позивачами до суду подано заперечення проти клопотання відповідача, в яких відзначено, що до моменту отримання позивачем 1 листа від 29.03.2018 № 01-252/13218 директора Національного антикорупційного бюро, жодних проблем з реалізацією права на заняття адвокатською діяльністю, у тому числі в організаційній формі адвокатського бюро Миколи Гордова, позивач 1 не мав (зокрема під час здійснення захисту підозрюваних у кримінальних провадженнях). На думку позивачів, порушення відповідачем права на заняття адвокатською діяльністю є триваючим у часі, т.я. останнім досі унеможливлюється відкритий перегляд інформації (відомостей) про адвоката ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті НААУ, а відтак клопотання вважають необґрунтованим. Окремо позивачі звернули увагу, що з метою недопущення позбавлення їх права на судовий захист, наявні підстави для поновлення відповідного строку.

Розглянувши означені клопотання, суд вказує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на викладені приписи КАС України та Конвенції, проаналізувавши у сукупності наведені сторонами у своїх клопотаннях доводи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на відсутність в клопотанні доводів відповідача щодо пропущення строку звернення до суду з боку позивача 2, враховуючи подання позивачем 1 на розгляд судом позову в площині обставин захисту своїх інтересів, обумовлених реалізацією останнім прав на заняття адвокатською діяльністю, з метою забезпечення можливості позивача 1 звернутись до суду для вирішення спору, за висновками суду, клопотання про поновлення останнього є обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим пропущений позивачем 1 строк звернення до суду підлягає поновленню, разом з тим, клопотання про залишення позову без розгляду відповідача є невмотивованим, тому суд відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 121, 123, 240-243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 01.10.2018 «Про залишення позову без розгляду» представника Недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України Казачук Н.Ю.

2. Клопотання «Про поновлення строків на звернення до суду» ОСОБА_1 , викладене у мотивувальній частині заперечень проти клопотання представника відповідача від 17.10.2018 - задовольнити.

3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко