Рішення № 83830531, 23.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2019 року № 640/10869/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представника позивача Боряк Є.В., у відсутність представників відповідача й третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантажна транспортна компанія», про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» (далі - АТ «Укрзалізниця») до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Дніпровський РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Нікітіної М.О. від 28.05.2019 про накладення штрафу у сумі 5100 грн в межах виконавчого провадження №58802285.

Ухвалою суду від 24.06.2019 позовну заяву АТ «Укрзалізниця» прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантажна транспортна компанія» (далі - ТОВ «ВТК») та витребувано у Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №58802285.

У зв`язку з тим, що в судове засідання, призначене на 08.07.2019, відповідач явку своїх представників не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребувані докази суду не надав, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 вдруге витребувано у Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві вказані матеріали та відкладено розгляд справи до 23.08.2019.

17.07.2019 до суду від відповідача надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №58802285.

Позовні вимоги АТ «Укрзалізниця» обґрунтовані тим, що станом на 28.05.2019 - дату прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не здійснено перевірку виконання рішення боржником, про що також не вказано з зазначенням відповідних мотивів у спірній постанові.

Окрім цього, представник позивача посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, надіслано оскаржувану постанову лише 03.06.2019, а не наступного робочого дня після її винесення.

Представник позивача стверджує і про наявність поважних причин для невиконання судового рішення, а саме: виконання рішення суду залежить від виконання декількома підрозділами AT «Укрзалізниця» своїх дій, які мають певну, передбачену нормативними документами, послідовність. Існує складний технологічний процес спрямування порожніх 880 одиниць напіввагонів на станцію приписки напіввагонів - «Дарниця» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» та внесення даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) для проставлення ознаки «Оператор ТОВ «Вантажна Транспортна Компанія» (код оператора 75). При цьому, позивачем лише 28.05.2019 отримано лист філії «Центр транспортної логістики» AT «Укрзалізниця» з повідомленням про необхідність виключення, встановленим порядком, з даних по власних вантажних вагонах АБД ПВ Укрзалізниці ознаку курсування, як власних під управлінням філії «ЦТЛ», після прибуття на станцію «Дарниця» в адресу філії «ДВРЗ» 54 одиниць напіввагонів.

Таким чином, представник позивача вважає, що станом на 28.05.2019 рішення суду є частково виконаним, а за вказаних обставин існують об`єктивні причини, що унеможливлюють своєчасне виконання позивачем рішення суду.

Незважаючи на належне повідомлення відповідача не тільки про місце, дату і час судового засідання, а і про необхідність подання відзиву, останнім не подано до суду відзив на позовну заяву, а також не забезпечено явку представника у судове засідання.

Представник третьої особи звернувся до суду з поясненнями, в яких вказує на хибність посилання позивача на те, що державний виконавець станом на 28.05.2019 не перевірив виконання рішення боржником. Така обставина не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, а також матеріалам виконавчого провадження. Ні станом на день винесення оскаржуваної постанови, ні станом на день пред`явлення адміністративного позову, ні станом на день підготовки пояснень, відповідач не вчинив дій по виконанню судового рішення.

Рішенням господарського суду Одеської області зобов`язано позивача в день прибуття порожніх напіввагонів на станцію приписки «Дарниця» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (код станції 320007) передати ТОВ «ВТК» за актами подачі/повернення 880 одиниць напіввагонів за номерами, зазначеними в рішенні. Натомість, боржником 880 одиниць напіввагонів за актами подачі/повернення третій особі не передано. Доказів протилежного позивачем разом з позовом не надано, а факт виконання судового рішення, на думку представника третьої особи, може бути підтверджений лише копіями актів подачі/повернення напіввагонів, яких немає.

Представник третьої особи впевнений, що не заслуговують на увагу і доводи позивача, що невиконання рішення філією «ДВРЗ» зумовлене невиконанням судового рішення іншими підрозділами AT «Укрзалізниця», оскільки чинне законодавство не ставить в залежність винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від факту виконання рішення іншими підрозділами боржника. На виконанні в органі виконавчої служби перебуває судове рішення, яке має бути боржником виконано, державний виконавець перевіряє чи здійснено виконання боржником, та у разі невиконання - накладає стягнення.

Також представник третьої особи з приводу невчинення дій іншими підрозділами AT «Укрзалізниця» зазначив, що слід виходити з того, що і філія «ЦТЛ», і філія «ДВРЗ» зобов`язані виконати рішення в десятиденний термін та вони є підрозділами одного і того самого боржника - AT «Укрзалізниця», і ними повинні були бути вчинені узгоджені дії, спрямовані на виконання рішення.

З приводу твердження позивача, що рішення господарського суду є частково виконаним, представник третьої особи стверджує, що навіть якщо брати до уваги долучений до позову лист філії «ЦТЛ» AT «Укрзалізниця» від 27.05.2019 за вих. №ЦТЛ-20/2438 про те, що остання направила в адресу філії «ДВРЗ» 54 напіввагона, які обліковуються в робочому парку на станцію приписки «Дарниця», то незрозуміло чому ж філія «ДВРЗ» не здійснила передачу вказаних напіввагонів на користь стягувача за актами подачі/повернення, як то передбачено рішенням суду.

Таким чином, представник третьої особи впевнений, що посилання на неможливість виконати рішення суду, спричинену складним та тривалим технологічним процесом, не відповідає дійсності, адже з доданого до позову листа вбачається відсутність перешкод для передачі хоча б 54 одиниць напіввагонів.

Отже, представник третьої особи вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення, тим самим нівелюючи всі засади судочинства, оскільки не виконуючи судове рішення боржник тим самим продовжує порушувати права стягувача (позивача за зустрічним позовом), що в свою чергу позбавляє сенсу «права особи на суд», а тому у державного виконавця існували всі законні підстави для прийняття 28.05.2019 постанови про накладення штрафу, і ці підстави не відпали і дотепер.

Таким чином, представник третьої особи просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказах.

Представники відповідача й третьої особи в судове засідання не з`явились, причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення повідомленні завчасно та належним чином.

Суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

04.04.2019 головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Нікітіною М.О., за результатами розгляду заяви стягувача (т. 1 а.с. 127-131) про примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області, виданого 21.08.2018 №916/626/18, щодо зобов`язання ПАТ «Укрзалізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» з дня передачі ТОВ «ВТК» за актами подачі/повернення 880 одиниць напіввагонів, для забезпечення здійснення перевезень вантажу згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, надати безперервно послуги з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб протягом одного року, а саме: з дня передачі ТОВ «ВТК» за актами подачі/повернення 880 одиниць напіввагонів, забезпечити надання послуг протягом кожного з 356 днів загального терміну надання послуг з організації перевезень, вагонами у кількості не меншою ніж 1032 одиниці за відповідними номерами: напіввагони, що перебувають у користуванні ТОВ «ВТК» на підставі актів подачі/повернення; напіввагони, що будуть передані філією «Дарницький вагоноремонтний завод» ПАТ «Укрзалізниця» за актами подачі/повернення згідно рішення суду; напіввагони, на які розповсюджується дія сертифікатів Торгово-промислової палати України від 25.04.2017 №7521 та від 03.07.2017 №7652, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (т. 1 а.с. 154-162), в якій зазначено, зокрема, про необхідність боржнику (позивачу) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (п. 2).

З акту державного виконавця від 05.04.2019 (т. 1 а.с. 163) видно, що вказана постанова вручена представнику боржника.

Водночас, 04.04.2019 відповідачем прийнято постанову про заміну сторони виконавчого провадження, якою, у зв`язку зі зміною у найменуванні товариства, замінено сторону боржника у виконавчому провадженні на АТ «Українська залізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод».

08.04.2019 постановою відповідача (т. 1 а.с. 26-29) об`єднано виконавчі провадження №58802285 та №58803045 у зведене виконавче провадження №58832442.

В подальшому, 28.05.2019 головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Нікітіною М.О. встановлено, що боржником рішення суду у встановлений термін не виконано, з огляду на що, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову (т. 1 а.с. 171-175), якою, за невиконання судового рішення, накладено на боржника: АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами першою та другою статті 63 вказаного Закону встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Тому на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі №161/981/17 (адміністративне провадження №К/9901/22222/18), від 09.08.2019 у справі №815/1110/17 (адміністративне провадження №К/9901/20713/18).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В той же час, пунктами 1 та 2 розділу IX «Виконання рішень немайнового характеру» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432 (далі - Інструкція №512/5), передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом. Отже, за способом викладення, вказані норми Інструкції є відсильними.

Таким чином, слід зазначити, що ні норми вказаного Закону, ні положення Інструкції не конкретизують порядок і спосіб здійснення державним виконавцем перевірки виконання рішення боржником, натомість здійснення таких дій, за висновком суду, тісно взаємопов`язано з обов`язком боржника виконати відповідне рішення та, з метою уникнення негативних для нього наслідків, повідомити про це державного виконавця.

При цьому, згідно з пунктом 6 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

З наявних матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що позивачем повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк або про його невиконання, як це встановлено вказаною нормою.

Отже, за відсутності будь-яких даних у державного виконавця щодо виконання рішення суду або про його невиконання з зазначенням відповідних підстав, суд вважає, що відповідачем під час винесення спірної постанови правомірно встановлено факт невиконання судового рішення.

За таких обставин, суд не може прийняти до уваги посилання позивача, як на підставу протиправності оскаржуваної постанови, на те, що відповідачем не здійснено перевірку виконання рішення боржником та не вказано відповідні мотиви у спірній постанові.

Разом з тим, за змістом пункту 3 XIV «Відповідальність у виконавчому провадженні» Інструкції №512/5 постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

Як стверджує позивач, що не заперечуються відповідачем, спірну постанову відповідачем направлено позивачу 03.06.2019 (т. 1 а.с. 50-51), яка ним отримана 06.06.2019 (т. 1 а.с. 44, 51), з огляду на що суд погоджується з твердженням відповідача про направлення відповідачем постанови пізніше, ніж на наступний робочий день після її винесення, тобто з недотриманням вказаних вимог Інструкції №512/5.

Проте, предметом спору в межах даної адміністративної справи є сама постанова, а не дії відповідача з приводу її направлення. При цьому, порушення такого строку не є підставою на переконання суду для висновку про протиправність самої постанови.

З приводу посилань позивача на наявність поважних причин невиконання судового рішення та часткове його виконання суд вказує на таке.

Доказів на підтвердження звернення позивача до Господарського суду Одеської області в порядку статті 331 «Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення» Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідних обставин, на які посилається позивач, останнім суду не надано.

Так само, будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк, позивачем ні державному виконавцю (у матеріалах виконавчого провадження відсутні), як того вимагає пункт 6 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», ні суду в ході розгляду даного позову, не надано.

Крім того, позивачем не тільки не надано таких доказів, а і не наведено будь-яких аргументів та доводів з приводу того, які ним вживались заходи з метою виконання рішення суду, у тому числі щодо належного врегулювання дій між відповідними підрозділами AT «Укрзалізниця». Подані в судовому засіданні 23.08.2019 листи AT «Укрзалізниця» від 26.06.2019 №2784 й ТОВ «ВТК» від 01.07.2019 №01/07-2019 наведені висновки не спростовують.

З огляду на викладене, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на поважність причин невиконання рішення суду через залежність від виконання декількома підрозділами AT «Укрзалізниця» своїх дій, які мають певну, передбачену нормативними документами, послідовність, а також на наявність складного технологічного процесу.

Посилання позивача на лист філії «ЦТЛ» AT «Укрзалізниця» від 27.05.2019 за вих. №ЦТЛ-20/2438 (т. 1 а.с. 41) про те, що працівниками філії відправлено в адресу філії «ДВРЗ» на станцію «Дарниця» 54 напіввагона, які обліковуються в робочому парку, не свідчить про виконання рішення суду, оскільки не є доказом передання за актами подачі/повернення відповідних напіввагонів, що зобов`язаний виконати позивач відповідно до рішення суду, виконавчого документу та постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене у сукупності, наведені правові висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм матеріального права та встановлені обставини щодо відсутності поважних причин невиконання судового рішення, суд не вбачає належних правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Нікітіної М.О. від 28.05.2019 про накладення штрафу у сумі 5100 грн в межах виконавчого провадження №58802285.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених АТ «Укрзалізниця» вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 287 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантажна транспортна компанія», про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Дарницький вагоноремонтний завод» (місцезнаходження юридичної особи: 02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 74; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40081263).

Відповідач - Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 02094, місто Київ, вулиця Краківська, будинок 20; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35011660).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантажна транспортна компанія» (місцезнаходження юридичної особи: 65009, місто Одеса, вулиця Академічна, будинок 20Б, офіс 8, кабінет №2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40362398).

Суддя О.М. Чудак