Рішення № 83830488, 23.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2019 року № 640/18794/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВАТАС»до Київської міської митниці ДФСпровизнання протиправним та скасування рішення встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАТАС» (далі також - позивач, ТОВ «АВАТАС») з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості від 16.07.2018 №UA 100210/2018/000050/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2018 №UA 100210/2018/00194.

Ухвалою суду від 16.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного провадження.

Позовні вимоги вмотивовано протиправною відмовою відповідача в митному оформленні ввезеного на митну територію України позивачем товару за заявленою ним вартістю, визначеною самостійно за основним методом. На підтвердження митної вартості позивач надав необхідний пакет документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, який відповідачем безпідставно не взято до уваги. Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості за резервним методом, відповідачем скориговано митну вартість на частину товару, ввезеного позивачем на митну територію України, розмір якої склав 32 348,65 євро, тоді як позивачем було визначено митну вартість товару в розмірі 24 365,15 євро. Наведене призвело до того, що позивач змушений був випустити у вільний обіг товар за митною вартістю, необгрунтовано визначеною відповідачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про те, що декларантом до митного органу подано митну декларацію для здійснення митного оформлення з документами, які містять ознаки підробки та не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, надані позивачем документи містили розбіжності та невідповідності, що унеможливлювало перевірку митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювало необхідність отримання від декларанта або уповноваженої ним особи визначених статтею 53 Митного кодексу України додаткових документів та відомостей. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв`язку з чим було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, представник відповідача заперечив щодо його задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до контракту від 04.01.2018 №04.01-01 фірма «KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S» (продавець) зобов`язалася поставити ТОВ «АВАТАС» (покупець) продукцію - комплектуючі для виробництва вікон, дверей та інших конструкцій, асортимент та кількість якої визначається специфікацією, що є невід`ємною частиною цього контракту.

На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив на адресу покупця поставку товару згідно із специфікацією від 23.05.2018 №3/1 на суму 11 561,40 євро та специфікацією від 22.06.2018 №3/2 на суму 36 333,00 євро.

11.07.2018 для здійснення митного контролю декларант позивача подав до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію від 11.07.2018 №UA100210/2018/440025 (далі - ЕМД від 11.07.2018 №UA100210/2018/440025), разом із якою надав копії:

- автотранспортної накладної CMR від 09.07.2018 №067;

- коносаменту (Bill of lading) GCL/KUM/ODS/180440 від 22.06.2018;

- зовнішньоекономічного контракту від 04.01.2018 №04.01-01;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток №3 від 23.05.2018;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту специфікація №3/1 від 23.05.2018;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту додаток №3/2 від 22.06.2018;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту специфікація №3/2 від 22.06.2018;

- рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) КХ32018000000011 від 22.06.2018;

- рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) КХ32018000000002 від 22.06.2018

- сертифікату про проходження товару форми А (Cthtificate of origin form A (GSP)) C0561867 від 26.06.2018;

- сертифікату про проходження товару форми А (Cthtificate of origin form A (GSP)) C0561868 від 26.06.2018;

- банківського платіжного документу (копія платіжного доручення від 30.05.2018 №294);

- документу, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка ТОВ «Дайрект Лайн» від 10.07.2018 №1007/2);

- копію договору (контракту) про перевезення від 01.05.2017 №1-06/17.

11.07.2018 відповідач направив на електронну адресу декларанта позивача електронне повідомлення (ідентифікатор повідомлення 5ae6f257-5040-46e6-ac4b-bafd6affd3bf) з пропозицією надати документи на підтвердження митної вартості товарів за ЕМД від 11.07.2018 №UA100210/2018/440025, а саме:

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи за бажанням.

У відповідь на вказане повідомлення декларант позивача надав відповідачу:

- копію декларації країни відправлення від 26.06.2018 №18343100УХ140116 та №18343100УХ140118;

- витяг з прайс-листа фірми «KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S» від 11.06.2018;

- експертний висновок Житомирської ТПП від 16.07.2018 №В-6490.

16.07.2018 Київська міська митниця ДФС електронним повідомленням 57f59507-d861-4793-f4f9-2486193ce826 повідомила декларанта позивача про наявність у поданих документах ознак підробки та відсутність у них всіх даних для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, зазначивши, що в базі митних оформлень наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості від 2,6 дол. США за 1 кг, і після консультацій з декларантом позивача митну вартість визначено із застосуванням резервного методу.

У подальшому відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 16.07.2018 №UA 100210/2018/000050/2, яким, зокрема, скориговано митну вартість на частину товару, який ввезено позивачем на митну територію України згідно з додатком №3 від 23.05.2018 та специфікацією від 23.05.2018 №3/1, вартість якого складала 11 561,40 євро.

Також відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100210/2018/00194, відповідно до яких позивачу відмовлено в митному оформленні товару, задекларованого за ЕМД від 11.07.2018 № UA100210/2018/440025.

16.08.2018 позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України на вищевказане рішення Київської міської митниці ДФС та картку відмови, які просив скасувати.

Листом від 13.09.2018 №92534/6/99-99-19-02-01-15 Державна фіскальна служба повідомила ТОВ «АВАТАС» про відмову в задоволенні скарги.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.10.2018 про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2018 №UA 100210/2018/000050/2 та визнання заявленої у вищевказаній ЕМД від 11.07.2018 №UA100210/2018/440025 митної вартості товару, разом із якою надав додаткові документи та пояснення для підтвердження митної вартості товару.

Листом від 16.10.2018 Київська міська митниця ДФС повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості від 16.07.2018 №UA 100210/2018/000050/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2018 №UA 100210/2018/00194.

Зважаючи на вищевикладене, позивач випустив товар, задекларований за ЕМД від 11.07.2018 №UA100210/2018/440025 у вільний обіг шляхом надання гарантій за електронною митною декларацією від 17.07.2018 №UA100210/2018/440224, сплативши кошти, визначені з урахуванням рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості. від 16.07.2018 №UA100210/2018/000050/2.

Не погоджуючись із таким рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2018 №UA100210/2018/00194, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із митною декларацією декларант позивача надав відповідачу для митного оформлення товарів документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України.

У подальшому відповідачу на його вимогу надано додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. При цьому така його вимога не містила жодних причин та їх обґрунтування, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визнано та яку саме складову митної вартості товару повинен підтвердити позивач.

Згідно з графою 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідач уважає, що надані позивачем документи містять ознаки підробки та не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, зокрема, відповідач зазначив, що відповідно до інвойсів від 22.06.2018 №КХ32018000000011 та №КХ32018000000002 умовами постачання товарів визначено FCA-TEKIRDAG, тоді як згідно з коносаментом №GCL/KUM/ODS/180440 з мультимодальним перевезенням товарів місцем завантаження зазначено Kumport, тому дані стосовно місця завантаження товару суперечать правилам Конвенції ООН 2008 року за договорами повністю або частково морського міжнародного перевезення.

Як уважає відповідач, надана ТОВ «Дайрект Лайн» довідка про транспортні витрати від 10.07.2018 №1007/2 не може слугувати підтвердженням складової митної вартості товарів на транспортування товарів від FCA-TEKIRDAG до місця ввезення на митну територію України, оскільки декларантом не надано об`єктивних та документально підтверджених даних відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України. Зокрема, не відоме відношення ТОВ «Дайрект Лайн» до даної поставки, обсяг послуг та існуючі зобов`язання перед ТОВ «АВАТАС», що унеможливлює впевнитися в достовірності складової митної вартості на транспортування товарів. Згідно з коносаментом №GCL/KUM/ODS/180440 переміщення товарів здійснювалося з порту Kumport (Стамбул) до Одеси, проте, транспортні документи на переміщення вантажу від TEKIRDAG до Kumport (Стамбул) декларантом не надані.

Також відповідач стверджує про ненадання декларантом документів, передбачених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», що підтверджують витрати на транспортування товару та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, зокрема: рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснювалося з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 км маршруту.

В оскаржуваному рішенні відповідав вказав, що відповідно до специфікації від 23.05.2018 №3/1 100% передоплата повинна була здійснюватися за 2 дні до відправлення вантажу, тоді як надане декларантом платіжне доручення від 30.05.2018 №294 містить відмітку банку про проплату коштів 30.06.2016, що свідчить про ознаки підробки документу.

За результатами перевірки наданих декларантом позивача додаткових документів відповідач також встановив, що витяг з прайс-листа компанії «KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S» від 11.06.2018 не містить адреси, номерів телефонів для зв`язку, інших даних щодо контактів. Разом з тим він адресований певному «Дилеру», тобто суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, оскільки за цим документом не пропонується будь-якому підприємству.

Копії декларації країни відправлення від 26.06.2018 №18343100ЕХ140116 та №18343100ЕХ також не містять інших умови поставки, ніж задекларовані декларантом, а саме FCA-ISTAMBUL, отже прийняті до уваги, але враховуючи відсутність їх перекладу відповідно до статті 254 Митного кодексу України, не могли розглядатися для підтвердження митної вартості.

Стверджуючи, що експертний висновок Житомирської ТПП від 16.07.2018 №В-6490 не може слугувати підставою для визначення митної вартості товарів, відповідач вказав, що експерт послався на цінову інформацію Alibaba, тоді як такі пропозиції здійснені на китайському ринку з вимогою передоплати та великих обсягів замовлень. До того ж експерт безпідставно зменшив ціни пропозицій, не проаналізувавши цінову пропозицію та умови постачання подібних /аналогічних товарів на турецькому ринку.

Ураховуючи неможливим визначення з огляду на викладені висновки митної вартості товарів за основним методом, відповідачем застосовано другорядний - резервний метод визначення митної вартості товарів.

Суд вважає необґрунтованими такі мотиви прийняття відповідачем оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Як встановлено судом вище, на підтвердження митної вартості товару разом з ЕМД від 11.07.2018 №UA100210/2018/440025, а потім додатково, декларант позивача надав відповідачу повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

За висновком суду, зазначені документи не містять ознак підробки та містять всі дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що вбачається в такому.

Так, відповідно до ЕМД від 11.07.2018 №UA 100210/2018/440025 розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Загальна вартість товару складала 47 894,40 євро з розрахунку:

- 11 561,40 євро - щодо товару, придбаного згідно з додатком №3 від 23.05.2018 до контракту від 04.01.2018 №04.01-01 та специфікацією №3/1 від 23.05.2018;

- 36 333,00 євро - щодо товару, придбаного згідно з додатком №3/2 від 22.06.2018 до контракту від 04.01.2018 №04.01-01 та специфікацією №3/2 від 22.06.2018.

Як встановлено судом, прийнятим відповідачем оскаржуваним рішення здійснено коригування митної вартості лише частини товару, а саме товару, ввезеного позивачем на митну територію України на суму 11 561,40 євро згідно з додатком №3 від 23.05.2018 до контракту від 04.01.2018 №04.01-01 та специфікацією №3/1 від 23.05.2018.

Відповідно до пункту 2 додатку №3 від 23.05.2018 до контракту від 04.01.2018 №04.01-01 оплату товару за специфікацією №3/1 від 23.05.2018 в розмірі 11 561,40 євро передбачалося здійснити в розмірі 100% не пізніше 2 днів до відвантаження товару.

Для здійснення розрахунків за контрактом від 04.01.2018 №04.01-01 та за проформою від 23.05.2018 №1700049689 до вказаного контракту позивачем відповідно до заяви про купівлю іноземної валюти від 29.05.2018 №73 придбано в ПАТ «ОТП Банк» 11 561,40 євро.

Здійснення позивачем оплати за товар в розмірі 11 561,40 євро, придбаний згідно з додатком №3 від 23.05.2018 до контракту від 04.01.2018 №04.01-01 та специфікацією №3/1 від 23.05.2018, підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 30.05.2018 №294, в якого «Призначення платежу» міститься про це відповідний запис, та проставлено відмітку банку про сплату коштів 30.05.2018.

При цьому доводи відповідача про наявність ознак підробки указаного платіжного доручення, копію якого йому надано позивачем, з огляду на проставлену в ньому відмітку банку про здійснення платежу 30.06.2016 не заслуговують на увагу суду, оскільки вказана обставина відповідно до пояснень позивача обумовлена помилкою банку, яку було виправлено шляхом надання позивачу нової копії платіжного доручення в іноземній валюті від 30.05.2018 №294 з проставлення вірної дати здійснення платежу 30.05.2018.

Дані, щодо асортименту та ціни товару, що містяться в проформі від 23.05.2018 №1700049689 на суму 11 561,40 євро, збігаються із даними, що містяться в рахунку-фактурі (інвойс) (Commercial invoiсe) від 22.06.2018 на №КХ32018000000011 на суму 11 561,40 євро

Зазначена ціна товару також підтверджується наданим відповідачу рахунком-фактурою (інвойс) (Commercial invoice) від 22.06.2018 №КХ32018000000011 на суму 11 561,40 євро, копією декларації країни відправлення від 26.06.2018 №18343100ЕХ140116 та витягом з прайс-листа фірми «KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S» від 11.06.2018 та експертним висновком Житомирської ТПП від 16.07.2018 №В-6490, .

Доводи відповідача про неможливість взяти до уваги наданий позивачем витяг з прайс-листа компанії «KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S» від 11.06.2018 на підтвердження заявленої ним ціни товарів, вмотивовані відсутністю в цьому витязі адреси, номерів телефонів для зв`язку та інших даних щодо контактів названої компанії, а також тим, що цей витяг адресований неконкретній особі - дилеру, не заслуговують на увагу суду, оскільки як вбачається з матеріалів справи, декларантом позивача надано відповідачу достатню кількість інших документів, що містять необхідну інформацію про продавця товарів та їхній продаж саме відповідачу.

Суд критично сприймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для взяття ним до уваги при перевірці митної вартості товарів експертного висновку Житомирської ТПП від 16.07.2018 №В-6490, які Київська міська митниця ДФС обгрунтовує тим, що експерт при складенні висновку посилався на цінову інформацію сайту Alibaba, пропозиції якого здійснені на китайському ринку з вимогою передоплати та великих обсягів замовлень, окрім того, відповідач вказує на безпідставне зменшення експертом ціни пропозицій без аналізу цінової пропозиції та умов постачання подібних /аналогічних товарів на турецькому ринку.

Не погоджуючись із такими доводами відповідача, суд вважає за доцільне зауважити, що згідно з експертним висновком експерт здійснив маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації Інтернет, фірм-виробників подібних товарів. При цьому, як встановлено судом, шляхом огляду зазначених експертом сайтів, що містяться в мережі Інтернет, за їх посередництвом реалізуються товари, виготовлені , поміж іншого, й у Туреччині.

Таким чином, всупереч доводами відповідача, позивачем належним чином підтверджено ціну товарів, ввезених на митну територію України.

Як встановлено судом, на підтвердження витрат на доставку товарів декларант позивача надав відповідачу:

- копію договору (контракту) про перевезення від 01.05.2017 №1-06/17;

- копію коносаменту (Bill of lading) GCL/KUM/ODS/180440 від 22.06.2018;

- копію документу, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка ТОВ «Дайрект Лайн» від 10.07.2018 №1007/2.

За змістом договору (контракту) про перевезення від 01.05.2017 №1-06/17 ТОВ «Дайрект Лайн» (експедитор) зобов`язується за плату та за рахунок ТОВ «АВАТАС» (клієнт) організовувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажів, в тому числі митно-брокерських послуг. З цією метою експедитор має право в інтересах клієнта укладати договори з перевізниками, портами, складами, судноходними компаніями/їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання договору.

Клієнт, у свою чергу, відповідно до умов цього договору зобов`язаний надати експедитору заявку щодо надання транспортно-експедиторських послуг не менш ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відправки.

Судом встановлено, що згідно із транспортним замовленням від 18.06.2018 №3 ТОВ «АВАТАС» звернулось до експедитора щодо організації перевезення товару: фурнітура для вікон на європалетах вагою 22 500 кг:

- за маршрутом перевезення: Ataturk Caddesi Basaki sok., №24, Gungoren 34165 Istanbul/Turkey/улица Ататюрка Басакли Сок., №24 Гундорен, 34165 Стамбул/ Турция - таможенное оформление Стамбул (Турция) - таможенний терминал в Киеве - Киев (село Зазимье) Украина;

- дата та час завантаження - 22.06.2018 10:00;

- місце завантаження - Ataturk Caddesi Basaki sok., №24, Gungoren 34165 Istanbul/Turkey/улица Ататюрка Басакли Сок., №24 Гундорен, 34165 Стамбул/ Туреччина - митне оформлення Стамбул (Туреччина);

- місце розвантаження - Київська область, Броварський район, село Зазим`є, вул. Радгоспна, 3А;

- отримувач вантажу - ТОВ «АВАТАС», вул. Індустріальна, 2, пгт. Бородянка, Бородянський район Київської області, 07800.

Відповідно до коносаменту (Bill of lading) GCL/KUM/ODS/180440 від 22.06.2018 товар, зазначений у вищевказаному замовленні від 18.06.2018 перевезено контейнером CAIU8397067.

Згідно з довідкою ТОВ «Дайрект Лайн» від 10.07.2018 №1007/2 транспортно-експедиційні витрати на доставку вантажу за маршрутом від фабрики в Стамбулі (Туреччина) до митного кордону України контейнер CAIU8397067 (коносамент GCL/KUM/ODS/180440) складають 21 524,80 грн., витрати зі страхування не здійснювались.

Оплата позивачем указаному підприємству зазначеної суми підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2018 №61.

Відтак, наведеним підтверджується вартість перевезення товару в розмірі 21 524,80 грн.

Стосовно зауважень відповідача про розбіжності в поданих позивачем документах стосовно умов поставки товарів, що унеможливлює перевірку заявленої ним митної вартості товарів, доцільно зазначити про таке.

Пунктом 2.3 контракту від 04.01.2018 №04.01-01 визначено умови поставки товарів - FCA Стамбул, якщо інше не обумовлено в специфікації.

Відповідно до умов Інкотермс умови поставки FCA означають, що продавець передасть товар, випущений в митному режимі експорту, указаному покупцем перевізнику у вказаному місці.

Згідно з додатком №3 від 23.05.2018 до вищевказаного контракту сторони домовились для специфікації від 23.05.2018 №3/1 доповнити пункт 2.3 умовою поставки FCA Tekirdag.

Відповідно до пункту 1 специфікації від 23.05.2018 №3/1, інвойсу від 22.06.2018 №КХ32018000000011 умовами поставки визначено FCA Tekirdag.

У графі 20 ЕМД від 11.07.2018 № UA100210/2018/440025 також вказано умови поставки FCA Tekirdag.

Разом з тим, з наданих позивачем документів, а саме: коносаменту (Bill of lading) GCL/KUM/ODS/180440 від 22.06.2018, довідки ТОВ «Дайрект Лайн» від 10.07.2018 №1007/2, копії декларації країни відправлення від 26.06.2018 №18343100ЕХ140116 вбачається, що фактично відвантаження товару здійснювалося за адресою: Ataturk Caddesi Basakli sok., №24, Gungoren 34165 Istanbul/Turkey/ вулиця Ататюрка Басаклі Сок ., №24 Гундорен, 34165 Стамбул/ Туреччина - митне оформлення Стамбул (Туреччина).

Згідно з доводами позивача в частині зазначення умов поставки подані відповідачу документи містять технічну помилку, зокрема, замість умов поставки FCA Istanbul помилково зазначено FCA Tekirdag.

Наявність такої помилки підтверджується листом фірми «KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S» від 10.09.2018, відповідно до якого дійсними умовами поставки є FCA Istanbul.

Доцільно зауважити, що пунктом 9.1 контракту від 04.01.2018 №04.01-01 передбачено, що у випадку допущення помилок при оформленні супровідних документів товару продавець повинен виправити документи і видати виправлений пакет документів до відправлення машини з місця завантаження до пункту митного оформлення.

Указаним контрактом не передбачено виправлення помилок в супровідних документах після відвантаження товару, однак, за висновком суду, інформування покупця про наявність таких помилок не суперечить вимогам цього контракту та відображає дійсні обставини щодо умов відправлення товару.

В оскаржуваному рішенні відповідачем встановлено ту обставину, що згідно з коносаментом №GCL/KUM/ODS/180440 та копією декларації країни відправлення від 26.06.2018 №18343100ЕХ140116 переміщення товарів здійснювалося з порту Kumport (Стамбул) до Одеси. Водночас відповідач зазначив, що копії декларації країни відправлення від 26.06.2018 №18343100ЕХ140116 та №18343100ЕХ не містять інших умов поставки, ніж задекларовані декларантом, а саме FCA-ISTAMBUL, отже прийняті до уваги, але враховуючи відсутність їх перекладу відповідно до статті 254 Митного кодексу України, не могли розглядатися для підтвердження митної вартості.

Статтею 254 Митного кодексу України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Аналіз змісту викладеної правової норми дає підстави суду стверджувати про наявність у органів доходів і зборів обов`язку вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

З огляду на те, що коносамент №GCL/KUM/ODS/180440 та копія декларації країни відправлення від 26.06.2018 №18343100ЕХ140116 містили відомості, необхідні для перевірки відповідачем відомостей, зазначених у митній декларації, однак, переклад цих документів українською мовою не був витребуваний відповідачем у декларанта позивача, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем вимог статті 254 Митного кодексу України, що призвело до безпідставного неврахування ним обставин, що мали значення при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

За вказаних вище обставин суд дійшов висновку, що позивачем подано до Київської міської митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості від 16.07.2018 №UA100210/2018/000050/2 та оформленої на підставі цього рішення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2018 №UA100210/2018/00194.

Відтак, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При звернення позивача до суду з адміністративним позовом він сплатив судовий збір в розмірі 5438,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2018 №237.

Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, сплачений ним судовий збір в розмірі 5438,27 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАТАС» (07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ 37269798) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.07.2018 №UA100210/2018/000050/2.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2018 №UA100210/2018/00194.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАТАС» 5438,27 грн. (п`ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 27 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко