Рішення № 83830476, 22.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/567

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2019 року № 826/17816/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ"

До Державної фіскальної служби України,

Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання недійсним рішення комісії ДФС України №944128/42044574 від 05.10.2018 року та зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №1 від 05.09.2018 року.

Ухвалою суду від 15.11.2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.01.2019 представником ДФС України до суду подано відзив на позовну заяву.

09.08.2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві подано до суду відзиви на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ" зареєстроване як юридична особа 04.04.2018 року, знаходиться за адресою: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, офіс 42, основний вид діяльності КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Проваджуючи господарську діяльність, товариство (Підрядник) уклало договір підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт №04/09 від 04.09.2018 з ТОВ "Скайбуд Груп" (Генпідрядник).

Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору підряду № 04/09 від 04.09.2018 року Підрядник за завданням Генпідрядника приймає на себе зобов`язання, на свій ризик, власними або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації та умов Договору, виконати роботи з будівництва житлового будинку для працівників КП "Київський метрополітен" та ПРАТ "Київметробуд" з об`єктами соціальної інфраструктури та блоком первинного обслуговування на просп. 40-річчя Жовтня, 74 у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно п.11.6 Договору Генпідрядник може здійснювати Підряднику попередню оплату (аванс) тільки тих товарів, робіт і послуг, що згідно з Договором передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного року. Підрядник зобов`язується використати попередню оплату на витрати, необхідні для виконання робіт, протягом 80 календарних днів з дати одержання авансу.

05.09.2018 року на рахунок Товариства надійшли кошти від ТОВ "Скайбуд Груп" на оплату за роботи з будівництва житлового будинку на проспекті 40-Річчя Жовтня згідно договору № 04/09 від 04.09.2018р. на загальну суму 400 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 66 666,67 грн.).

Після отримання вказаних коштів товариство оформило податкову накладну №1 від 05.09.2018 року на суму 400 000,00 грн. (в т.ч. 66 666,67 грн. ПДВ) на отримувача - покупця ТОВ "Скайбуд Груп".

Товариство засобами телекомунікаційного зв`язку через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" надіслало податкову накладну від 05.09.2018р. № 1, яка не була прийнята, згідно квитанції №1 від 28.09.2018р..: "Виявлені помилки: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На вимогу п. "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України для подальшої реєстрації податкових накладних та прийняття рішення щодо прийняття рішення та реєстрації податкових накладних Державною фіскальною службою України товариством було надіслано до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв`язку документи згідно переліку для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також пояснення товариства щодо суті господарської операції.

05.10.2018 р. комісія Головного управління ДФС у м. Києві прийняла рішення №944128/42044574 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.09.2018 р. №1 на суму 400 000,00 грн. (в т.ч. 66 666,67 грн. ПДВ) з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), утому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

12.10.2018 року позивачем на адресу Державної фіскальної служби України засобами електронного зв`язку було направлено скаргу на рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, в якій просив скасувати рішення та зареєструвати в ЄРПН ПН від 05.09.2018 року №1.

22.10.2018 року Державною фіскальною службою України було прийнято рішення комісії з питань розгляду скарг №38359/42044574/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ» - вважає вказане рішення протиправним та просить суд його скасувати з таких підстав.

Позивач посилається на виконання ним вимог законодавства щодо оформлення податкової накладної згідно ст. 187, 201 Податкового кодексу України, надання ним документів на підтвердження реальності господарської операції, які не були враховані відповідачем.

Також позивач зазначає, що на підтвердження реальності господарської операції, ним було надано копії документів, які беззаперечно підтверджують реальність її здійснення.

Відповідач - Державна фіскальна служба України - проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що позивачем надано не всі документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції ТОВ "БК РОЯЛ ХАУЗ" згідно якої виписано податкову накладну №1 від 05.09.2018 року, а саме не надано складські документи, штатний розпис, договірну ціну, ліцензію (дозвіл), графік виконання та не надано розрахункові документи, а саме виписки банку, що підтверджують проведення розрахунків за товарно-матеріальні цінності для виконання будівельних послуг, товарно-транспортні накладні щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що позивачем надано не всі документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції ТОВ "БК РОЯЛ ХАУЗ" згідно якої виписано податкову накладну №1 від 05.09.2018 року, а саме не надано складські документи, штатний розпис, договірну ціну, ліцензію (дозвіл), графік виконання та не надано розрахункові документи, а саме виписки банку, що підтверджують проведення розрахунків за товарно-матеріальні цінності для виконання будівельних послуг, товарно-транспортні накладні щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно підпунктів "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

П.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ" вказані вимоги виконано: складено податкову накладну №1 від 05.09.2018 р. за наслідками укладення договору підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 04/09 від 04.09.2018 року з ТОВ "Скайбуд Груп", а також направив її на реєстрацію до Державної фіскальної служби України.

Щодо підстав відмови у реєстрації вказаної податкової накладної суд зазначає наступне.

За приписами п.74.2 ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст. 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.10р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, в тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи містить пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст. 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанції від 28.09.2018р. контролюючим органом сформульовано висновок про виявлення помилок, що призвели до зупинки реєстрації податкової накладної, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості платника податку", у зв`язку з чим платнику запропоновано надати пояснення та/або додаткові документи.

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп.201.16.3 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп.201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивачем вказані вимоги виконано та надано всі наявні у нього документи на підтвердження проведення господарської операції між ним та контрагентом - ТОВ "Скайбуд Груп".

Як передбачено п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 7 цього ж Порядку у разі, коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).

Згідно з пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Також, слід також зазначити, що пп. 2.1 п.2 Критеріїв № 959 податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює абоперевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Контролюючий орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.2.1 п.2 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем Податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Відповідачем застосовано критерії ризиковості здійснення операцій платника податку до Податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

Відповідно до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом п. 15 зазначеного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Незважаючи на виконання позивачем вказаних вимог законодавства, відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 05.10.2018 р. №944128/42044574 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.09.2018 р. №1 на суму 400 000,00 грн. (в т.ч. 66 666,67 грн. ПДВ) з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), утому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Однак, в оскаржуваному рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У відзиві відповідачі зазначають, що позивачем не було надано складські документи, штатний розпис, договірну ціну, ліцензію (дозвіл), графік виконання та не надано розрахункові документи, а саме виписки банку, що підтверджують проведення розрахунків за товарно-матеріальні цінності для виконання будівельних послуг, товарно-транспортні накладні щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Проте, позивачем до суду надано до суду належним чином завірені копії договорів поставки, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виданих ТОВ "АЕРОК" та ТОВ "Перша Будівельна Гільдія" на поставку товарів, Договір підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 04/09 від 04.09.2018 року, виписка по рахунку за період з 05.09.2018 року по 21.09.2018 року, щодо підтвердження оплати товару, яка здійснювалась ТОВ "БК РОЯЛ ХАУЗ" на ТОВ "Перша Будівельна Гільдія", ТОВ "АЕРОК" та щодо підтвердження сплати ТОВ "Скайбуд Груп" за роботи з будівництва житлового будинку, а також надано Акт виконаних робіт від 16.11.2018 року, Акт №1 від 16.11.2018 року про витрату давальницьких матеріалів, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати .

Згідно п. 18, 19, 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 23 Порядку Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно п. 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

З огляду на вимоги п. 23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та відмову у реєстрації податкової накладної в даному разі прийнято Комісією регіонального рівня - Головного управління ДФС у м. Києві.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено.

Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).

Згідно п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, Судом проаналізовано поняття "належне урядування", а саме.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088).

Також, визнаючи протиправним та скасовуючи оскаржуване рішення, суд вважає вірним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - шляхом зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п. 50 рішення від 13.01.11р. по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04), ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".(http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-102814).

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.10.2018 року № 944128/42044574.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 05.09.2018 р. за датою її фактичного надходження, а саме - 05.09.2018 р.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК РОЯЛ ХАУЗ" (03057, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, офіс 42, код 42044574) 3524,00 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 22.08.19 р.