Рішення № 83830294, 21.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/1939/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Федорок К.М.,

за участю представника відповідача Лисиці О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання незаконним повідомлення - рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення відповідача від 23.04.2019 № 0072793-5306-2522; зобов`язання відшкодувати кошти у сумі 45,10 грн., сплачених позивачем згідно податкового повідомлення; зобов`язання відповідача в подальшому звільнити позивача від сплати податку на нерухоме майно відповідно до пункту 18 частини першої статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є ліквідатором аварії на ЧАЕС та відповідно до пункту 18 частини першої статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» звільняється від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначив, що рішеннями Іванівської сільської ради, якими затверджено положення «Про місцеві податки» на відповідні роки не встановлено пільг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не встановлено пільг для ліквідаторів аварії на ЧАЕС, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та у межах чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертами, які повернуті суду поштовою службою, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 с, виданого 04.05.2012, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 (а.с. 4).

Головним управлінням ДФС в Чернігівській області згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України сформовано податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 № 0072793-5306-2522, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_1 за 2018 рік в розмірі 24,20 грн. Також до податкового повідомлення-рішення було долучено бланк квитанції, в якій містилась інформації про наявність боргу в розмірі 11,90 грн. (а.с. 6).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Пунктами 30.1, 30.2 статті 30 Податкового кодексу України передбачено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Натомість, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Так, пунктом 18 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що податкове законодавство, зокрема, встановлення податкових пільг, регулюється Податковим кодексом України, Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, при цьому Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не регулює питання звільнення платників податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків та зборів, а відсилає таке правове регулювання до податкового та митного законодавства.

Стаття 265 Податкового кодексу України передбачає, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

В силу підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Так, рішенням дванадцятої сесії першого скликання Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 27.09.2017 внесено зміни до рішення десятої сесії першого скликання Іванівської сільської ради від 14.07.2017 «Про місцеві податки», згідно яких установлено пільги для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України за переліком згідно з додатком 1/2 (а.с. 36-37).

Згідно зазначеного додатку пільги визначаються з урахуванням норм підпункту 12.3.7 пункту 12.3 статті 12, пункту 30.2 статті 30, пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (а.с. 38).

Таким чином, Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області, до якої входить с. Количівка, де розташовано майно позивача, не встановлено пільг щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, на 2018 рік для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що нарахування відповідачем ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2018 було здійснено правомірно, а тому позовні вимоги щодо визнання незаконним податкового повідомлення-рішення відповідача від 23.04.2019 № 0072793-5306-2522 задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відшкодувати кошти у сумі 45,10 грн., сплачених позивачем згідно податкового повідомлення, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідачем було нараховано, а позивачем сплачено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік в розмірі 3,58 грн., за 2017 рік – 8,32 грн., за 2018 рік – 24,20 грн. Разом сума податку складає 36,10 грн.

Так, в межах розгляду даної справи позивачем не оскаржено нарахування йому податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості за 2016-2017 роки, а правомірність нарахування такого податку в 2018 році встановлена судом, а тому в задоволенні вищезазначеної позовної вимоги також необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача в подальшому звільнити позивача від сплати податку на нерухоме майно відповідно до пункту 18 частини першої статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому, суд звертає увагу на те, що права позивача в частині подальшого звільнення позивача від сплати податку на нерухоме майно відповідно до пункту 18 частини першої статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на час розгляду даної справи не порушено, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, спростував доводи позивача і довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про визнання незаконним повідомлення - рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.08.2019.

Суддя Н.М. Баргаміна