
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1233/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
представника позивача Мхитарян Ю.В.,
представника відповідача Золотаринець В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просить: визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2018/00150; визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.12.2018 №UA102000/2018/000086/2.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження придбання транспортного засобу та його вартості йому було відмовлено у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому зазначив, що коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а також на підставі даних, що не відповідають дійсності. Вважає необґрунтованим використання резервного методу визначення вартості автомобіля, оскільки ненадання декларантом запитуваних документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу встановлено п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження та відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.
Чернігівською митницею ДФС, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останнім зазначено, що 08.12.2018 декларантом до митниці подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA102230/2018/631917 та задекларовано товар «Легковий автомобіль - 1 шт.; бувший у використанні; пошкоджений; марка - TOYOTA; модель - COROLLA; номер шасі - немає даних; номер кузова - 5 НОМЕР_1 ; тип кузова - седан; тип двигуна - бензиновий; номер двигуна - немає даних; робочий об`єм циліндрів - 1800 см3; потужність - 97 kw; загальна кількість місць - 5; колісна формула - 4x2; колір - сірий; календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; призначений для перевезення пасажирів; екологічний стандарт двигуна - ЄВРО5; торговельна марка TOYOTA; Виробник TOYOTA MOTOR MANUFACTURING, MISSISSIPPI, INC, - Країна виробництва - US.». З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості вказаного транспортного засобу митницею здійснено перевірку документів та достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах. Позивач надав до митного оформлення рахунок-фактуру (інвойс) від 15.09.2018 №42615108, однак, жодного платіжного документа, який би підтвердив сплату по даному товару позивач не надав. Умови поставки товару в інвойсі не зазначено, не зазначено і повні характеристики товару: дата первинної реєстрації, тип двигуна, робочий об`єм циліндрів, вага, ідентифікаційні ознаки автомобіля бувшого у використанні, а також відсутня інформація про будь-які пошкодження автомобіля, що унеможливлює узгодження даного рахунку-фактури з автомобілем, що розмитнюється.
Сумнівним є також і той факт, що в поданих до митного органу документах, відсутні відомості про умови поставки, що унеможливлює встановити основні права і обов`язки учасників операції при транспортуванні, упаковці, страхуванню вантажу, оформленню комерційної документації, визначенні місця і часу переходу права власності від продавця до покупця, а також, як ці умови відбиваються в ціні товару. Крім того, було проведено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку США та встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу www.nadaguides.com вартість транспортного засобу «TOYOTA COROLLA» 2014 року становить 6 850,00 USD, а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до існуючої цінової пропозиції щодо автомобілів «TOYOTA COROLLA», 2014 року виготовлення, на ринку США, актуалізованої з урахуванням показника одометру автомобіля 56374 миль та з урахуванням транспортних витрат, обумовлених необхідністю доставки автомобіля в України була визначена сума - 7 250 доларів США /шт.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій зазначив, що як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2018/00150 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2018/000086/2 від 11.12.2018, підставою для коригування митної вартості автомобіля стало не відсутність платіжного документа, як про це стверджує представник відповідача, а виключно лише наявність цінової пропозиції щодо автомобілів TOYOTA COROLLA 2013 року виготовлення на ринку США на сайті https://www.nadaguides.com. актуалізованої з урахуванням показника одометру автомобіля 56374 миль та з урахуванням транспортних витрат, обумовлених необхідністю доставки в Україну.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у позові повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
08.12.2018 уповноваженою особою декларанта - Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 Миколайовичем до Чернігівської митниці ДФС подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA102230/2018/631917, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: «Легковий автомобіль - 1 шт; бувший у використанні; пошкоджений; марка - TOYOTA; модель - COROLLA; номер шасі - немає даних; номер кузова - 5 НОМЕР_1 ; тип кузова - седан; тип двигуна - бензиновий; номер двигуна - немає даних; робочий об`єм циліндрів - 1800 см3; потужність - 97 kw; загальна кількість місць - 5; колісна формула - 4x2; колір - сірий; календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; призначений для перевезення пасажирів; екологічний стандарт двигуна - ЄВРО5; торговельна марка TOYOTA; виробник TOYOTA MOTOR MANUFACTURING, MISSISSIPPI, INC, - Країна виробництва - US.».
В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість транспортного засобу за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість автомобіля), а саме договору купівлі-продажу/рахунку на продаж потриманого автомобіля від 15.09.2018 № 42615108, укладеного між ОСОБА_1 та нерезидентом CARS WEST LLC (Yucaipa, CA 92399) , згідно якого позивач придбав потриманий автомобіль марки TOYOTA; модель - COROLLA, номер кузова НОМЕР_2 за купівельною ціною нетто 3223,00 USD (а.с.65).
Одночасно з митною декларацією декларантом було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: рахунок фактура (інвойс) від 15.09.2018 № 42615108; коносамент від 30.09.2018 №ZCSU8893131-04; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30.11.2018 №UA500650/2018/3230; Certificate of title for a vehicle від 27.08.2018 № 1505353562; договір про надання послуг митного брокера від 22.11.2018 №22/11/22/2018; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Куликівським РВ УМВС УДВС України в Чернігівській області 28.10.1997; довідка від 05.12.2018 №18-1205/13 (а.с.67-73).
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості транспортного засобу «Автомобіль легковий марки TOYOTA; - модель - COROLLA, кузов номер НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014», Чернігівською митницею ДФС здійснено перевірку документів та достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах; було проведено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку США (сайт з продажу та визначення вартості автотранспортних засобів на території США: https://www.nadaguides.com) та встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу www.nadaguides.com вартість транспортного засобу «TOYOTA COROLLA» 2014 року становить 6 850,00 USD.
У зв`язку з цим Чернігівською митницею ДФС розпочато процедуру консультацій із декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості автомобіля на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. Уповноважена особа на проведення декларування, надала додаткові документи на підтвердження заявленого рівня митної вартості - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 10.12.2018 № 454. В ході консультації встановлено, що у уповноваженої на декларування особи інформація на ідентичні та аналогічні товари відсутня.
За результатами розгляду зазначеної митної декларації, відповідачем митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до існуючої цінової пропозиції щодо автомобілів «TOYOTA COROLLA», 2014 року виготовлення, на ринку США на сайті https://www.nadaguides.com, актуалізованої з урахуванням показника одометру автомобіля 56374 миль (відповідно до certificate of title for a vehicle від 27.07.2018 №1505353562) та з урахуванням транспортних витрат, обумовлених необхідністю доставки автомобіля в Україну - 7 250 доларів США /шт.
11.12.2018 митницею прийнято рішення №UA102000/2018/000086/2 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість до 7 250,00 USD.
На підставі вказаного рішення Чернігівською митницею ДФС відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2018/00150.
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації ІМ 40 ДЕ №UA102230/2018/631917 від 08.12.2018 та коригування митної вартості автомобіля, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA102230/2018/00150 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2018/000086/2 від 11.12.2018.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.
Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи(в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Положеннями статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).
Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частинами 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методам: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Частина 2 -6 статті 57 Митного кодексу України встановлює, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно пункту 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 2 статті 64 Митного кодексу України визначено, що митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера.
Як встановлено судом вище, уповноваженою особою декларанта одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2018/00150.
Тобто, судом встановлено, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи, які за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
Як вказано в рішенні про коригування митної вартості від 11.12.2018 №UA102000/2018/000086/2 причиною здійснення коригування митної вартості зазначено: відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах; відповідно до статті 368 Митного кодексу України, враховуючи наявні пропозиції на ринку США щодо транспортних засобів «TOYOTA COROLLA», 2014 року виготовлення (сайт з продажу та визначення вартості автотранспортних засобів на території США: https://www.nadaguides.com) виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості автомобіля «TOYOTA COROLLA», номер кузова - 5 НОМЕР_1 . Уповноважена особа на проведення декларування, надала додаткові документи на підтвердження заявленого рівня митної вартості - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 10.12.2018 № 454. Дані наведені у експертному висновку прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер.
Суд встановив, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем автомобіля за резервним методом митним органом взято існуюча цінова пропозиція щодо автомобілів «TOYOTA COROLLA», 2013 року виготовлення, на ринку США на сайті https://www.nadaguides.com, актуалізованої з урахуванням показника одометру автомобіля 56374 миль (відповідно до certificate of title for a vehicle від 27.07.2018 №1505353562) та з урахуванням транспортних витрат, обумовлених необхідністю доставки автомобіля в України, ціна автомобіля визначена у сумі 7 250 доларів США /шт., проте пунктом 3 частини 2 статті 64 Митного кодексу України визначено, що митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера.
Крім того відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Однак спірне рішення про коригування митної вартості товарів також не містить ані порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, ані інформації, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару.
Відповідач не врахував також, що задекларований позивачем транспортний засіб мав механічні пошкодження, що підтверджується поданими позивачем: актами огляду транспортного засобу від 30.11.2018 та 08.12.2018; висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 10.12.2018 №454 (а.с. 15, 112-138).
Отже при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач порушив пункт 3 частини 2 статті 64 Митного кодексу України, а також не здійснив повне порівняння характеристик товарів, що вплинуло на обґрунтованість взяття ним до уваги даних авто з іншими технічними характеристиками та, відповідно, його вартості та з урахуванням індивідуальних ознак, у тому числі подібних пошкоджень, які мають місце у цьому спорі.
Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю аналогічних транспортних засобів на ринку США (сайт з продажу та визначення вартості автотранспортних засобів на території США: https://www.nadaguides.com), не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників, зазначених на вказаному сайті.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Суд враховує також позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Проте як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач не витребував жодних документів на підтвердження митної вартості ввезеного в Україну автомобіля, в тому числі і документів, що підтверджують оплату товару (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція) та умови поставки товару, а тому суд відхиляє посилання відповідача, що відповідач не міг прийняти заявлену митну вартість, оскільки під час здійснення контролю за визначенням митної вартості автомобіля, були відсутні платіжні документи, які підтверджували б ціну, яка була сплачена за придбаний автомобіль та були невідомі умови поставки товару.
Суд наголошує, що згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, що рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частини 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за цим методом.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2018/00150 та рішення про коригування митної вартості товарів від 11.12.2018 №UA102000/2018/000086/2 є протиправними та підлягають скасуванню.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи дане положення, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1891 (одна тисяча вісімсот дев`яносто одна) грн. 11 коп.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2018/00150.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.12.2018 №UA102000/2018/000086/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1891 (одна тисяча вісімсот дев`яносто одна) грн. 11 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 23.08.2019.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .
Відповідач: Чернігівська митниця ДФС, просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ – 39482156.
Суддя В.В. Падій
Судове рішення № 83830205, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 14.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/1233/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: