Рішення № 83829742, 24.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2019 року м. Рівне №460/398/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник не прибув,

відповідача:представник Дробович Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУТ" доГоловного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУТ" (далі - ТОВ "ДОБРОБУТ", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.12.2018 №1027299/32545701, зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2018 №9 датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами безпідставно було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки сукупність наданих первинних документів не дає підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції та є достатньою для прийняття рішення про реєстрацію. Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Ухвалою суду від 08.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання та встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов.

06.05.2019, 21.05.2019 позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Враховуючи положення ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув справу за відсутності представника позивача.

10.05.1019, поза межами встановленого судом строку, від Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України надійшли відзиви на позовну заяву з додатками. Жодних поважних причин ненадання відзиву у встановлений судом строк відповідачами не зазначено. За таких обставин, враховуючи вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 22.05.2019 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 14.06.2019 задоволено клопотання Відповідача-1, вирішено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив суду, що відповідно до інформаційної системи "Податковий блок" ТОВ "ДОБРОБУТ" подано повідомлення на підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній №9 від 30.11.2018, реєстрацію якої зупинено, а також документи згідно з переліком. Проте, під час перевірки реальності здійснення фінансово-господарської операції встановлено відсутність акта прийому-передачі майнового комплексу та платіжні доручення/розрахункові документи на придбання майнового комплексу. Оскільки, позивачем не надано в повній мірі документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, то відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідачів, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "ДОБРОБУТ" (ЄДРПОУ 32545701, місцезнаходження: 03363, Рівненська область, м.Дубно, вул.Данила Галицького, буд.16) 27.11.2003 зареєстроване як юридична особа, 28.11.2003 взяте на облік як платник податків та платник єдиного внеску у Дубенській державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області. Основний вид економічної діяльності за КВЕД - 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель. Зазначені обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.02.2019 (а.а.с.101-104).

30.12.2016 ТОВ "ДОБРОБУТ" приєдналося до договору про визнання електронних документів №131220161, на підставі якого ДФС України включено позивача до системи подання податкових документів в електронному вигляді (а.а.с.143-145).

01.11.2018 між ТОВ "ДОБРОБУТ" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Грація" (Орендар) (далі - ТОВ "Євро-Грація") укладено договір оренди нежитлових приміщень №01/11/18 (далі - Договір №01/11/18) (а.а.с.90-92).

Відповідно до п.1.1, п.1.5 розділу 1 "Загальні положення" Договору №01/11/18 Орендодавець передає Орендарю, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення склад №2 літ. "Б" (2251,7,0 кв.м). Місце знаходження об'єкта оренди: приміщення №2 літ "Б" (2251,7,0 м кв.), знаходиться за адресою: 07541, Київська область, місто Березань, вулиця Войкова, 44Б.

Згідно з п.3.1. розділу 3 "Умови передачі та повернення приміщень" Договору №01/11/18, вступ у право користування приміщеннями настає разом із підписанням Сторонами Акта приймання-передачі вказаних приміщень, виходячи з потреб Орендаря, та регулюється додатковими угодами, що є невід'ємними часинами Договору

Термін дії Договору встановлюється з моменту його підписання та діє до 31.12.2019. Право оренди конкретного приміщення, зазначеного у п.1.5 цього Договору, виникає у Орендаря з моменту підписання Сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди та відповідної додаткової угоди до цього Договору (п.4.1. розділу 4 "Термін оренди та умови розірвання договору" Договору №01/11/18).

Згідно з п.5.1 розділу 5 "Орендна плата та порядок розрахунків" Договору №01/11/18, сторони узгодили, що починаючи з дати підписання акта прийому-передачі приміщень в оренду, орендна плата за один квадратний метр орендованої площі в місяць становить 198грн 00коп, у тому числі ПДВ 33грн 00коп; орендна плата у розмірі 19800грн 00коп, у тому числі ПДВ 3300грн 00коп сплачується Орендодавцю до 15 числа кожного місяця за наступний місяць оренди.

На виконання Договору №01/11/18 між ТОВ "ДОБРОБУТ" (Орендодавець) та ТОВ "Євро-Грація" (Орендар) складено акт прийому - передачі нерухомого майна в оренду від 01.11.2018 (а.с.93).

За змістом даного акта Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування об'єкт оренди: склад №2 літ "Б" загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: 07541, Київська область, місто Березань, вулиця Войкова, 44Б.

За наслідками зазначеної господарської операції ТОВ "ДОБРОБУТ" виписано для ТОВ "Євро-Грація" податкову накладну від 30.11.2018 №9 на загальну суму 19800,00грн (у тому числі ПДВ 3300,00грн) (а.с.94).

Вказану податкову накладну надіслано платником податків на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

11.12.2018 позивачем отримано квитанцію про прийняття та зупинення реєстрації податкової накладної від 31.11.2018 №9 (а.с.95).

Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що реєстрація була зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, з підстав: "обсяг постачання товару/послуг 68.20 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН / РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачу запропоновано "надати пояснення та/або" (а.с.95).

На виконання вимог контролюючого органу ТОВ "ДОБРОБУТ" було направлено: повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №9 від 30.11.2018 (а.с.69), пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №9 від 30.11.2018, зокрема: договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2018, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (земельну ділянку) від 05.10.2018 №140476938, договір оренди землі від 13.08.2018, оборотно-сальдову відомість по рах.10 "Основні засоби" за ІІІ кв. 2018 року, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13.08.2008, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (майновий комплекс) від 01.03.2018 №115818498, наказ від 30.03.2018 №30/03-1, оборотно-сальдову відомість по рах.361 "Розрахунки з покупцями" за IV кв. 2018 року, Договір №01/11/18, податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, від 30.11.2018 №9, акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду, акт наданих послуг від 30.11.2018 №2, виписку банку за особовими рахунками позивача за 11.12.2018 (а.а.с.71-97).

Зазначені документи підтверджують право власності позивача на нерухоме майно, передане в оренду згідно з Договором №01/11/18, а також факт здійснення господарської операції за таким договором.

Згідно з квитанцією №2 від 14.12.2018, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК, грудень 2018 року, прийнято до розгляду. Позивачу запропоновано дочекатися результатів розгляду (а.с.70).

Комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було прийнято рішення №1027299/32545701 від 17.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2018 №9 (а.а.с.98-99).

Зі змісту рішення про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що підставою для відмови у реєстрації є ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 02.01.2019 №430/32545701/2 скарга позивача на рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1027299/32545701 від 17.12.2018 залишена без задоволення (а.с.100).

Вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп."а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - постачальник товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

У силу абзаців 9-10, 12 пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з абз.21 пункту 201.10 статті 201 ПК України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.п.13, 14 Порядку №1246).

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.п.5, 6 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За змістом п.2 Порядку №117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.

Зі змісту квитанції від 11.12.2018 вбачається, що реєстрація була зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, з підстав: "обсяг постачання товару/послуг 68.20 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Суд зазначає, що пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018) визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018) встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, а саме: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно із п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.

Ці ж вимоги до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містить п.13 Порядку №117.

Отже, визначення контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику впливає на можливість надання платником податків відповідних документів.

Проте, зі змісту квитанції вбачається, що відповідачем не дотримано вимог пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України та п.13 Порядку №117 та не вказано розрахованих показників критерію, якому, на думку відповідача, відповідає позивач, та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачу лише запропоновано надати пояснення.

Зазначений контролюючим органом у квитанції критерій ризиковості платника податку, що відповідає п.п.2.1 п.2 Критерії ризиковості платника податку, не існує. Опис ознаки належить до Критеріїв ризиковості здійснення операцій (пп.2.1 п.2). Проте, застосування такого критерію є помилковим з огляду на характер господарської операції з надання оренди наявних у власності позивача нежитлових приміщень достатньої площі. Показники обсягів постачання та залишків товару не можуть застосовуватися до нерухомого майна, право власності на яке позивача підтверджене дослідженими судом правовстановлювальними документами.

Відповідно до п.14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Зазначення контролюючим органом загального посилання на пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Як було встановлено судом, контролюючим органом запропоновано позивачу надати пояснення.

На виконання вимог контролюючого органу, ТОВ "ДОБРОБУТ" надало пояснення, в яких зазначено про реєстраційні дані підприємства, чисельність працівників, види діяльності та вказано про те, що у власності підприємства є земельна ділянка площею 2,6248га, що розташована за адресою: Київська область, місто Березань, вул. Березанський шлях (попередня адреса: вул. Войкова), будинок 44 Б. Також зазначено, що підприємством орендується земельна ділянка площею 0,2139 га за адресою Київська область, місто Березань, вул. Березанський шлях (попередня адреса: вул. Войкова), будинок 44 Д у Березанської міської ради Київської області згідно з договором від 13.08.2018. Вказано про те, що ТОВ "ДОБРОБУТ" має у власності комплекс загальною площею 3663 кв.м, розташований за адресою: 07541, Київська область, місто Березань, вул. Войкова, будинок 44 Б. З контрагентом ТОВ "Євро-Грація" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №01/11/18 від 01.11.2018, згідно з яким частина власного приміщення передана в оренду. Зазначено також, що між підприємствами належним чином було підписано акт наданих послуг за листопад, складено до акту податкову накладну та сплачено послуги за листопад. Також до вказаного пояснення було долучено ряд документів, що підтверджують вказані операції.

Згідно із вимогами п.18-20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку, недвозначну підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Всупереч цим вимогам, спірне рішення відповідача від 17.12.2018 №1027299/32545701 позбавлене чіткості у визначенні підстав для відмови в реєстрації податкових накладних. В рішенні не зазначено, які конкретно документи не надані позивачем, тобто яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке у свою чергу перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов'язки та скористатися своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що листом Міністерства фінансів України від 31.10.2018 №26010-06-05/28170 погоджено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 № 3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Проте, суд звертає увагу на те, що погодження Міністерством фінансів України критеріїв з умовою їх перегляду протягом місяця свідчить про те, що вказані Критерії містили недоліки, які мали би бути у встановлений Міністерством фінансів України строк усунуті і повторно погоджені у визначеному порядку. Таке умовне погодження Критеріїв свідчить про те, що вони не могли бути застосовані до платників податків до їх повторного погодження і оприлюднення у встановленому порядку.

Зазначені обставини представник відповідачів не спростував. Жодних доказів погодження критеріїв ризиковості платника податку та критеріїв ризиковості здійснення операцій на дату подання позивачем для реєстрації податкової накладної №9 від 30.11.2018 суду надано не було.

Враховуючи викладене, рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.12.2018 №1027299/32545701 не відповідає встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Спірне рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (заява №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до сформованої практики Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Класс та інші проти Німеччини" (Klass and Others v. Germany) від 6 вересня 1978 року (заява №5029/71), із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) від 13 січня 2011 року (заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, а також з огляду на ту обставину, що відповідачем будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити як шляхом визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, так і шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду повинно бути не тільки законним та обґрунтованим, а ще й ефективним щодо захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Відтак, покладання на відповідача в даному випадку обов'язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява №11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (Grande Stevens and Others v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява №18640/10).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не обґрунтували обставини щодо правомірності прийнятих ними рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь ТОВ "ДОБРОБУТ" слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 1921,00 грн., відповідно до платіжного доручення №296 від 10.01.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.4).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУТ" (вул.Данила Галицького, буд.16, м.Дубно, Рівненська область, 03363, код ЄДРПОУ 32545701) до Головного управління ДФС у Київській області (вул.Народного Ополчення, 5-А, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39393260), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 грудня 2018 року №1027299/32545701.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 листопада 2018 року №9.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУТ" (код ЄДРПОУ 32545701) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 960,50грн (дев'ятсот шістдесят гривень п'ятдесят копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУТ" (код ЄДРПОУ 32545701) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 960,50грн (дев'ятсот шістдесят гривень п'ятдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.