Ухвала суду № 83829547, 23.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 серпня 2019 року СєвєродонецькСправа № 1240/2263/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в справі № 1240/2263/18 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання поведінки протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання поведінки протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

21.08.2019 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій заявник просить суд на підставі статті 382 КАС України: за грубе та систематичне порушення закону накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, а саме начальника Білокуракинського ОУПФУ Луганської області - ОСОБА_2 , штраф у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; стягнути половину суми штрафу на користь позивача - ОСОБА_1 , іншу половину - до Державного бюджету України; притягнути до відповідальності начальника Білокуракинського ОУПФУ Луганської області - ОСОБА_2 , бездіяльність якого визнано протиправною.

Розглянувши вказану заяву, суд не знаходить підстав для її прийняття, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Судом установлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі № 1240/2263/18 позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання поведінки протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не взяття на облік пенсійної справи ОСОБА_1 та невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року; зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області взяти на облік пенсійну справу ОСОБА_1 та відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць (том 1 арк. спр. 126-132).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 у справі № 1240/2263/18 залишено без змін (том 1 арк. спр. 185-188).

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Норми частини першої статті 382 КАС України кореспондують з положеннями частини шостої статті 246, пункту 4 частини першої статті 322 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначається, відповідно, встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» від 13.03.2017 № 3, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України також наголосив, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду 10 грудня 2018 року у справі № 807/2358/15 (адміністративне провадження № К/9901/45276/18).

В прохальній частині позивач просить накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, начальника Білокуракинського ОУПФУ Луганської області ОСОБА_2 , штраф у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому суд зауважує, що позивач не звертався до суду з вимогами про встановлення судового контролю у відповідності до статті 382 КАС України, та під час прийняття рішення по справі суд не зобов`язував відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, зважаючи, що судовий контроль за виконанням судового рішення у відповідності до статті 382 КАС України не встановлювався, тому заява позивача про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу та притягнення до відповідальності на підставі статті 382 КАС України є очевидно безпідставною і необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною і необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи, що вказана заява є очевидно безпідставною і необґрунтованою, суд вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в справі № 1240/2263/18 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання поведінки протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун