Ухвала суду № 83829540, 23.08.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/592/19

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 серпня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Тхір О. А., вивчивши позовну заяву вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеною позовною заявою ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, за якою просить суд шлюб зареєстрований 14 серпня 2012 року між нею та відповідачем розірвати а їх спільних дітей залишити на її утриманні.

На виконання вимог ЦПК України, судом вжито заходів для отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідачів за позовом.

Після отримання таких відомостей, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.04.2019 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, із зазначенням виявлених недоліків та способом і порядком усунення таких, та ухвалу надіслано позивачу на адресу, яку останній вказав у позові, для усунення недоліків, з визначенням строку для їх усунення.

Крім того інформація про рух справи та позовної заяви наявна на веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду в загальному доступі, та ухвала про залишення позову без руху опублікована в ЄДРСР.

Таким чином, судом вжито усіх можливих заходів щодо направлення ухвали без руху та доведення інформації про таку ухвалу, однак позивач не цікавиться ходом провадження за позовом, звернувшись до суду ще 21.01.2019, що дає підстави для висновку, про втрату інтересу до заявлених вимог.

Крім того в матеріалах заяви наявне зворотне поштове повідомлення про вручення ухвали суду ОСОБА_1 особисто.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що сам факт звернення особи до суду із позовом не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження за позовною заявою, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позов в порядку ст. 175 ЦПК України, порядку здійснення права на звернення до суду (умови реалізації права на звернення до суду). Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовом в порядку ст.ст. 175, 177 ЦПК України є залишення позову без руху, або його повернення в разі не усунення недоліків.

З огляду на викладене, суддя може вирішити питання про відкриття провадження за позовом, який не був належним чином оформлений та містив недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.

Таким чином, можна зробити висновок, що як суд, так і особа, яка подала позов, наділені низкою процесуальних прав та обов`язків.

Однак, позивач, звернувшись до суду з позовом 21.01.2019, не звернувся безпосередньо до суду з приводу руху його справи, не цікавиться ходом провадження за його позовом, вказані в ухвалі недоліки не усунув, та отримавши ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху не вжила заходів для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає, що позивачем вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк не усунуто, тому позов підлягає поверненню, що не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з вказаним позовом.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд України при розгляді справи № 6-3082цс16 (Постанова від 01.11.2017 року).

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Зважаючи на вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей слід визнати неподаною та повернути позивачу, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позову без руху у визначений судом строк.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 175, 177, 185, 260, 353-355 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (отримання) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області..

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.А.Тхір