Рішення № 83828942, 23.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/5879/18

категорія 1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного суду Данішевської Валентини Іванівни , треті особи: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", ОСОБА_3 , про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив:

- визнати бездіяльність голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни щодо невидання наказу та непроведення службового розслідування щодо особистої зацікавленості судді ОСОБА_3 в майні Коростишівської спільної міжгосподарської організації "Райагрошляхбуд", в ході якого зобов`язати комісію з службового розслідування виїхати та відібрати пояснення у звільнених працівників відділення Фонду соціального страхування у Коростишівському районі;

- зобов`язати голову Верховного Суду Данішевську Валентину Іванівну видати наказ та провести службове розслідування щодо особистої зацікавленості судді ОСОБА_3 в майні Коростишівської спільної міжгосподарської організації "Райагрошляхбуд", в ході якого зобов`язати комісію зі службового розслідування виїхати та відібрати пояснення у звільнених працівників відділення Фонду соціального страхування у Коростишівському районі;

- визнати бездіяльність голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни щодо неподання звернення позивача на збори суддів Верховного Суду;

- зобов`язати голову Верховного Суду Данішевську Валентину Іванівну подати звернення ОСОБА_1 для розгляду на зборах суддів Верховного Суду, для чого такі збори організувати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" відповідно до Закону України "Про звернення громадян" звернувся до Голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни із заявою про проведення службового розслідування щодо порушення допущеного суддею Другої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_3. В заяві позивач припустив, що суддя Другої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_3 зверталася до посадових осіб Коростишівської спільної міжгосподарської організації "Райагрошляхбуд" для отримання майна, мала особисту зацікавленість в майні боржника та особисту зацікавленість щодо негативного судового рішення по справі № 280/1540/15-ц. Листом від 12.11.2018 № 2727/0/2-18 відповідач відмовила в розгляді питань вказаних в заяві. Позивач вважає, що відмовляючи в задоволенні заяви відповідач не врахувала висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06 червня 2018 року, провадження № 61-5053св18, чим порушила норми ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Ухвалою суду від 19.12.2018 вказана позовна заява була залишена без руху та позивачу надано строк на усунення наступних встановлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 10.01.2019 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 03.05.2019 справу №240/5879/18 прийнято до провадження та зобов`язано позивача подати позовну заяву з додатками.

18 червня 2019 року до суду надійшов відзив Голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни на позовну заяву, в якому вона просила суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі та зазначила, що при розгляді його заяви вх. № 2482/0/1-18 від 31.10.2018 Верховним Судом було повністю дотримано вимоги Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

05 липня 2019 року на електронну адресу суду надійшли заяви про забезпечення доказів в адміністративній справі № 240/5879/18, в якій позивач просив суд витребувати з Коростишівського районного суду Житомирської області матеріали справи № 280/1540/15-й для їх огляду в суді та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 12 липня 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення доказів та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, 31.10.2018 ОСОБА_1 від свого імені і від імені Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" звернувся до Голови Верховного суду Данішевської Валентини Іванівни із заявою про розслідування порушення допущеного суддею Другої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_3. По змісту заяви просить:

- видати наказ та провести службове розслідування щодо особистої зацікавленості судді ОСОБА_3 в майні Коростишівської спільної міжгосподарської організації "Райагрошляхбуд", в ході якого зобов`язати комісію з службового розслідування виїхати та відібрати пояснення у звільнених працівників відділення Фонду соціального страхування у Коростишівському районі;

- розглянути дане звернення на зборах суддів Верховного Суду України;

- матеріали розслідування направити Вищій Раді Правосуддя для прийняття відповідного рішення.

Крім того, при розгляді даного звернення заявники просили врахувати правовий висновок колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладений в Постанові від 06 червня 2018 року по справі № 280/1540/15-ц (а.с.69 зворот).

За результатами розгляду заяви Голова Верховного Суду Данішевська Валентина Іванівна листом повідомила, що відповідно до положень статей 126 та 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Забезпечення належного розгляду справи згідно із чинним законодавством України покладено на суддю, у провадженні якого вона перебуває. Статтею 39 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" до повноважень Голови Верховного Суду не віднесено вирішення порушених у заяві питань, зокрема здійснення перевірок професійної діяльності суддів Верховного Суду. Крім того, відповідно до статті 115 зазначеного Закону факти, які свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом). Ви можете звернутися до цієї установи з дисциплінарною скаргою в порядку, передбаченому чинним законодавством України (а.с.69).

Позивач вважає наявним факт протиправної бездіяльності відповідача під час розгляду його звернення, а тому звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Приписами статті 40 Конституції України визначено, що держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Недоторканність суддів є одним із елементів їхнього статусу, який має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Саме для забезпечення недоторканості суддів передбачений особливий порядок притягнення їх до юридичної (дисциплінарної) відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність суддів є особливим, самостійним видом юридичної відповідальності, який застосовується у специфічній сфері людського життя - сфері правосуддя і пов`язаний із професійною діяльністю спеціальних суб`єктів - суддів. Дисциплінарна відповідальність виступає гарантом виконання суддями своїх службових обов`язків та забезпечення прав громадян на професійний та справедливий судовий розгляд їх справ.

Частиною 1 статті 39 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд очолює Голова Верховного Суду, якого обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Пленум Верховного Суду з числа суддів Верховного Суду в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 2 статті 39 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено повноваження Голови Верховного Суду:

1) представляє Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України у зносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;

2) визначає адміністративні повноваження заступника Голови Верховного Суду;

3) скликає Пленум Верховного Суду; вносить на розгляд Пленуму подання щодо обрання на посаду секретаря Пленуму; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;

4) контролює ефективність діяльності апарату Верховного Суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду та його першого заступника, вносить подання про застосування до керівника апарату суду та його першого заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

5) інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Верховного Суду;

6) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.39 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Голова Верховного Суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

Частиною 1 статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Згідно з ч.2 ст.107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку; 2) прізвище, ім`я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

Згідно з ч.1 ст.108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно зі ст.42 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що до повноважень Голови Верховного Суду не віднесено проведення службового розслідування стосовно суддів Верховного Суду, а тому винесення наказу про проведення такого розслідування не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача видати наказ та провести службове розслідування щодо особистої зацікавленості судді ОСОБА_3 в майні Коростишівської спільної міжгосподарської організації "Райагрошляхбуд" є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що проведення службового розслідування стосовно суддей не передбачено жодною нормою чинного законодавства. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Водночас, скарги на дії судді належить до виключної компетенції Вищої ради правосуддя та здійснюється у формі дисциплінарного провадження у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

З приводу вимоги про розгляд заяви позивача на зборах суддів Верховного Суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Частиною 2 статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів цього суду.

Відповідно до ч.5 ст.128 Закону №1402-VIII збори суддів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.

З аналізу зазначених норм вбачається, що заяви фізичних та/або юридичних осіб щодо дій суддів не належать до кола питань, що можуть бути вирішенні на зборах суддів відповідного суду, в якому працює суддя, стосовно якого надійшла заява.

Статтею 12 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" визначено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, подана ОСОБА_1 заява не могла бути розглянута в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".

Отже, вимоги позивача щодо визнання бездіяльності Голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни щодо розгляду звернення позивача від 31.10.2018 та не подання звернення на збори суддів Верховного суду є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, роз`яснення відповідача з приводу можливості позивача звернутись з метою вирішення поставлених ним питань до Вищої ради правосуддя є правомірним. А тому підстав для зобов`язання Голови Верховного суду Данішевської Валентини Іванівни видавати наказ, призначати службове розслідування та подавати звернення ОСОБА_1 на розгляд зборів суддів Верховного Суду не має.

Суд зауважує, що надаючи відповідь на звернення позивача Голова Верховного суду Данішевська Валентина Іванівна діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто позивач повинен довести, що дійсно має право чи інтерес, про захист якого він просить, та відповідно до приписів частини першої статті 77 КАС України довести обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав чи інтересів позивача належними та допустимими доказами.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем та наявними у матеріалах справи доказами доведено факт належного розгляду заяви позивача від 31.10.2018, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 23 серпня 2019 року.

Суддя В.А. Панкеєва