Рішення № 83828489, 22.08.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/994/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представник позивача: Петюшка Р.В. ,

представник відповідача: Созанська М.Г. ,

представник відповідача: Русин А.О.,

третя особа: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області (пл. Ш.Петефі, 14, офіс 57, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 35045464), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (вул. Духновича, 66 «В», с. Коритняни, Ужгородський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04349768), про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 - через свого представника - адвоката Петюшка Романа Васильовича - звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про визнання дій державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Корчинського Р.Б. щодо закінчення виконавчого провадження протиправними та скасувати постанову державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Корчинського Р.Б. від 02 липня 2019 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листі №260/1301/18 від 02 травня 2019 року, а виконавчий лист повернути в Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для подальшого виконання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області.

Свої позовні вимоги позивач мотивує наступним. Зазначає, що 02.07.2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». З даною постановою позивач не згідний та вважає дії державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Корчинського Р.Б. протиправними, оскільки рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року за № 260/1301/18 не виконано. Окрім того, позивач зазначає, що отримання рішення Боржника є недостатнім для висновку про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення суду у справі № 260/1301/18, державний виконавець повинен був перевірити чи всі зазначені у виконавчому листі вимоги виконано. Тому висновок державного виконавця про виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом передчасне та необґрунтоване. На підставі наведеного просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

25 липня 2019 року в судовому засіданні відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача. Зокрема зазначає, що Постанова державного виконавця ВП №59169176 від 02.07.2019 року про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №260/1301/18, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 13.09.2018 року, прийнята у відповідності до чинного законодавства, оскільки Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року за №260/1301/18 виконано, а відтак виконавче провадження підлягає закінченню.

15 серпня 2019 року на адресу суду від Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону та дійсним обставинам справи, а обраний позивачем спосіб захисту свого суб`єктивного права не вірним та таким, що не підлягає до задоволення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Наголошували, що відповідачем було порушено строк винесення оскаржуваної постанови та складено акт від 01.07.2019 року у їх відсутності, що суперечить законодавству (інструкції). В судовому засіданні зауважували, що складений державним виконавцем акт 01.07.2019 року був складений по факту невиконання рішення суду боржником в строк, а не по факту фактичного повного виконання рішення.

Представники відповідача просили відмовити у позові з мотивів, викладених у відзиві на позов. Зазначили, що винесення постанови з порушенням строку не є підставою для скасування такої. Щодо не складання державним виконавцем акту по факту фактичного повного виконання рішення зазначили, що законом не передбачений такий обов`язок.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого.

Заслухавши представників сторін, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 260/1301/18 було вирішено:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Духновича, буд. 66 «В», с. Коритняни, Ужгородський район, Закарпатська область, 89435, код ЄДРПОУ - 04349768) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними бездіяльність Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області стосовно неприйняття рішення на пленарному засіданні сесії за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02).

3. Зобов`язати Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02) із прийняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданням мотивованої відмови у його наданні.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

02 травня 2019 року Закарпатським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист№260/1301/18/2019 від 26 грудня 2018 року (а.с.8).

Судом встановлено, що 22 травня 2019 року державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Постановою від 22.05.2019 року ВП №59169176 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №260/1301/18 виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 02.05.2019 року про визнання протиправними бездіяльність Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області стосовно неприйняття рішення на пленарному засіданні сесії за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02) та зобов`язання Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02) із прийняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданням мотивованої відмови у його наданні (а.с.9).

12.06.2019 року на офіційну електронну адресу відділу надійшла заява і сканована копія відповіді із Коритнянської сільської ради про те, що ними було виконано зобов`язання і Рішення № 666 від 03.06.2019 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.37-38).

18.06.2019 р. надійшли оригінали заяви і Рішення № 666 від 03.06.2019 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.39-40).

Враховуючи, що боржником у строк наданий постановою про відкриття виконавчого провадження, не надано підтверджуючих документів про виконання рішення, а надано тільки 12.06.2019 року копії та 18.06.2019 року оригінали. Даний факт був засвідчений актом державного виконавця № 6-59169176 від 01.07.2019 року (а.с.41-42).

02.07.2019 року державним виконавцем відповідно до ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області на користь держави у розмірі 5100 грн. (а.с.44).

02.07.2019 року державним виконавцем у відповідності до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення (а.с.47).

Позивач посилається на те, що державним виконавцем не було вчинено виконавчих дій щодо примусового виконання рішення суду в частині визнання протиправною бездіяльності Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Визначаючись щодо спірний правовідносин, суд враховував наступне.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (в редакції, що діяла на момент виникнення вказаних правовідносин) (далі-Закон № 1404-VIII).

Згідно із ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктами 5, 6 ч.1 ст. 4 Закону № 1404-VIII) встановлені вимоги до виконавчого документу, в якому зокрема повинні міститися: резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, обов`язковою умовою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є встановлення державним виконавцем фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Судом встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.012.2018 року за №260/1301/18 Коритнянською сільською радою було включено у порядок денний наступного пленарного засіданні сесії Коритнянської сільської ради, Ужгородського району, а саме 03.06.2019 року розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02).

Відповідний проект був розглянутий на пленарному засіданні ради Коритнянської сільської ради, з відповідним обговоренням, про що зазначено у протоколі пленарного засідання сесії ради, відповідне рішення було прийнято шляхом поіменного голосування, відповідне рішення набуло законної сили в порядку та терміни визначені законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, боржник у виконавчому провадженні виконав рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року у спосіб, визначений у резолютивній частині постанови суду, а саме надав мотивовану відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення позивачу, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02), а саме з тих підстав, що містобудівною документацією населеного пункту не передбачено такого цільового призначення , як ведення фермерського господарства саме на вказану земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 . Таким чином, державний виконавець встановив, що рішення суду було виконано 03.06.2019 року, днем, коли Коритнянська сільська рада Ужгородського району винесла рішення №666 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Оригінал рішення Коритнянська сільська рада Ужгородського району надала державному виконавцю 18.06.2019 року, про що свідчать матеріали справи (а.с.39).

Суд зауважує, що відповідач не може надавати оцінку мотивам рішення Коритнянської сільської ради - таке право має суд.

02.07.2019 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №59169176.

Щодо пояснень позивача про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням строку винесення та не вжиття державним виконавцем заходів щодо примусового виконання рішення суду, суд зазначає, що зволікання державного виконавця не порушує будь-яких прав позивача та не може бути підставою для скасування оскарженої постанови.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Суд зауважує, що відповідачем порушено положення ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» щодо строку винесення державним виконавцем Постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2019 року, оскільки така, згідно норм Закону України «Про виконавче провадження» повинна була бути винесена 18.06.2019 року, коли виконавець дізнався про фактичне повне виконання рішення суду (офіційно). Однак, разом з тим, відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», це не може слугувати підставою для скасування такої постанови.

Крім того, щодо пояснення позивача щодо того, що при винесені оскаржуваної постанови державним виконавцем не враховано факт невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року у справі №260/1301/18 в частині визнання протиправниою бездіяльність Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області стосовно неприйняття рішення на пленарному засіданні сесії за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02), суд роз`яснює наступне.

У відповідності до статті 383 КАСУ в разі вчинення дій або бездіяльності суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Одночасно суд зазначає, що вимога про визнання протиправниою бездіяльності Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області стосовно неприйняття рішення на пленарному засіданні сесії за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства (код 01.02) не містить заходів примусового виконання і є фактом розгляду судом і встановлення обставин справи, а також встановлення факту діяльності Коритнянської сільської ради при розгляді заяви ОСОБА_1 від 30.07.2018 року і зобов`язання останньої розглянути заяву скаржника.

Стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає заходи примусового виконання рішень. Так до заходів примусового виконання рішень належать:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження»).

Аналізуючи наведені приписи суд приходить до висновку, що обов`язковою умовою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є встановлення державним виконавцем фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Як зазначено у п.10 Розділу ІХ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої 02.04.2012 наказом Міністерство юстиції України №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (надалі «Інструкція з організації примусового виконання рішень»), у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.

Відповідно до матеріалів справи, державним виконавцем було складено акт від 01 липня 2019 року №6-59169176 по факту невиконання боржником (Коритнянською сільською радою Ужгородського району) у строк рішення суду.

Однак, суд констатує, що державним виконавцем не виконано п.10 Розділу ІХ «Інструкції з організації примусового виконання рішень» та не складено акт по факту виконання боржником рішення (повне фактичне виконання рішення суду), що повинен був передувати винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, що дає підстави вважати постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2019 року ВП №59169176 протиправною та такою, що належить до скасування.

Щодо позовної вимоги позивача про повернення виконавчого листа №260/1301/18 від 02.05.2019 року до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для подальшого виконання, слід зазначити наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Водночас, з врахуванням позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 18.07.18 у справі №826/3520/15, зважаючи на природу та підстави даного спору та враховуючи Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, суд вважає за доцільне зазначити, що орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо прийняття (продовження) до виконання виконавчих листів та відкриття виконавчого провадження за цими листом Законом України «Про виконавче провадження» віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його вирішувати питання про прийняття до виконання виконавчих листів та відкриття виконавчого провадження поза межами процедури.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутись до суду із заявою в порядку ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства. Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Керуючись ст. ст. 72-78, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області щодо закінчення виконавчого провадження протиправними.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Корчинського Р.Б. від 02 липня 2019 року про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листі №260/1301/18 від 02 травня 2019 року.

Зобов`язати державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області провести виконавчі дії згідно вимог законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

СуддяЯ.М. Калинич