Рішення № 83828409, 23.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/3803/19

категорія 111030700

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просить визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення, прийняті 10.12.2018 № 0036304004 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 302393,22 грн та № 0036314004 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13457,28 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем проведено фактичну перевірку щодо дотримання вимог встановлених законодавством України при здійсненні торгівлі підакцизними товарами, на підставі якої складено акт та прийнято податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що за перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 здійснювалась роздрібна торгівля пальним (СВГ), що відповідає визначенням абз.3 п.п.14.1.212. п.14.1. ст.14, п.п.212.1.11. п.212.1. ст.212 Податкового кодексу України. З 01.01.2017 відсутня ставка акцизного податку для операцій з фактичного відпуску пального та взагалі дані операції виключено з об`єктів оподаткування, а тому він не є платником акцизного податку і не порушував вимоги п.п.212.3.4. п.212.3. ст.212 Податкового кодексу України. Крім того, позивач зазначив, що чинним законодавством не передбачений обов`язок щодо ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування.

Ухвалою судді від 16.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.05.2019 (а.с.73-74).

В судовому засіданні 12.07.2019 протокольною ухвалою суду відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.39).

На підставі наказу начальника ГУ ДФС у Житомирській області Лаврова О. від 15.11.2018 №2535 відповідачем призначено проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 19.11.2018, триваплістю 10 діб за період діяльності з 23.03.2018 (а.с.85).

За результатами документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено акт від 28.11.2018 №413/40/2192212294, яким зафіксовано порушення п.п.212.3.4. п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України в частині реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та нестачу скрапленого газу (а.с.23).

Не погоджуючись з вказаним порушенням, позивач направив на адресу контролюючого органу заперечення до акту про результати перевірки від 28.11.2018. В запереченнях позивач посилається на те, що контролюючим органом помилково застосовано санкції у зв`язку з реалізацією позивачем пального без реєстрації платником акцизного податку. Вказує, що не є платником акцизного податку, оскільки з 01.01.2017 набули чинності зміни в законодавство на підставі яких, відмінено обов`язок сплати акцизного податку з реалізації пального суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі (а.с.24).

Відповіддю на заперечення від 05.12.2018 №5970/14/06-30-40-16 заступник начальника ГУ ДФС у Житомирській області висновки щодо встановлених порушень в акті перевірки залишила без змін (а.с.25-27).

За результатами виявлених порушень, контролюючим органом 10 грудня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0036314004, згідно з яким застосовано штрафні санкції у сумі 13457,28 грн за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі (а.с.19);

- №0036304004, згідно з яким застосовано штрафні санкції у сумі 302393,22 грн за здійснення суб`єктом господарювання операцій без реєстрації платником акцизного податку на пальне (а.с.20).

З метою доведення своєї позиції контролюючому органу позивачем 19.12.2018 до ДФС України направлено скаргу на рішення про застосування штрафних санкцій (а.с.28-31).

Рішенням ДФС України від 15.01.2019 №1980/6/99-99-11-06-01-25 продовжено строк розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.34).

Рішенням ДФС України від 22.02.2019 №8758/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 №0036304004, №0036314004 - без змін (а.с.35-37).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до п.п.75.1.3. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Така перевірка здійснюється без попередження платника податків і проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстави.

Підпунктом 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з п.п.20.1.19. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.212.1.15. п.212.1. ст.212 ПК України особа, яка реалізує пальне є платником акцизного податку.

Згідно з п.п.212.3.1-1. п.212.3. ст.212 ПК України особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до п.117.3 ст.117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 % вартості реалізованого пального.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до п.232.1. ст.232 ПК України від одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15 градусів Цельсія. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15 градусів Цельсія. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Підпунктом 80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як вже встановлено судом, за результатами фактичної перевірки господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено порушення норм чинного законодавства та складено акт перевірки від 28.11.2018 №413/40/2192212294, на підставі якого в подальшому прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 №0036304004 та № 0036314004.

З приводу доводів позивача в частині незаконності наказу про проведення перевірки як підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Зі змісту інформації з бази АІС "Податковий блок" встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 реалізовував пальне через касовий апарат (а.с.94-101).

За звернення позивача від 01.03.2019 листом від 17.04.2019 №5047/14/06-30-40-04-16 відповідачем було надано роз`яснення підстав призначення перевірки. По змісту листа позивачу повідомлено, що контролюючим органом зі змісту даних підсистеми "Чеки реєстру розрахункових операцій" бази АІС "Податковий блок" встановлено, що через касовий апарат АЗС РОS Mini впродовж 25.07.2018 - 11.11.2018 реалізовано пального на суму 297684,46 грн. Наведені обставини свідчать про можливість порушення позивачем вимог законодавства, що полягає у реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку (а.с.86).

Суд зауважує, що отримання контролюючим органом інформації з бази АІС "Податковий блок" не може вважатись неправомірним, оскільки отримання відомостей про ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 визнається судом реалізацією свого права контролюючим органом в установленому законодавством порядку.

По суті порушення податкового законодавства в частині здійснення суб`єктом господарювання операцій без реєстрації платником акцизного податку на пальне встановлено наступне.

За вказаним порушення податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0036304004, яким застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 302393,22 грн.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що з 01.01.2017 відбулись зміни в законодавстві, зокрема Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (набрав чинності з 01.01.2017) було внесено зміни до податкового законодавства з приводу акцизного податку.

Так, вказаним Законом №1791 скасовано обов`язок сплати акцизного податку із роздрібного продажу пального, за операції здійснені з моменту набрання чинності даним законом, тобто із 01.01.2017.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем у 2018 році реалізовувалось пальне з автозаправної станції, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6.

Водночас суд звертає увагу, що основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.39).

Відповідач у своїх поясненнях з приводу спірних правовідносин зауважував на чіткому розмежування понять: "реалізація пального" та "реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів".

Вказуючи на те, що господарська діяльність ОСОБА_1 податковим законодавством трактується саме як "реалізація пального", що має бути оподатковано акцизним податком.

В обґрунтування своєї позиції до матеріалів справи контролюючим органом надано лист ДФС України від 08.02.2017 № 3080/7/99-99-12-03-03-17 "Про законодавчі зміни в частині акцизного податку". Зі змісту листа встановлено, що продаж пального в ємностях до 2 л не вважається реалізацією пального. Зауважено, що внесено зміни до визначення терміна "реалізація пального" (для цілей оподаткування акцизним податком), відповідно до яких реалізацією пального не вважаються операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий п.п.14.1.212. п.14.1. ст.14 ПК України.

Таким чином, суб`єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) (крім виробників такого пального), не є платниками акцизного податку з реалізації пального та на них не поширюються норми Кодексу щодо реєстрації як платників акцизного податку з реалізації пального, складання та реєстрації акцизних накладних, обов`язковості подання декларації акцизного податку (а.с.107-109).

Підпунктом 212.3.4. п.212.3. ст.212 Кодексу зазначено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до п.п.212.1.15. п.212.1. ст.212 Кодексу особа, яка реалізує пальне є платником акцизного податку.

Таким чином, в розумінні ст.212 ПК України ФОП ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання, що реалізує пальне і має бути зареєстрованим як платник акцизного податку.

Суд звертає увагу, що позивач з метою запобігання подальшого порушення законодавства 19.11.2018 зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, чим фактично підтвердив висновки контролюючого органу в податковому повідомленні-рішенні від 10.12.2018 №0036304004.

Відповідно до п.117.3. ст.117 ПК України здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі 100 % вартості реалізованого пального.

Так, аналіз відомостей чеків касового апарату свідчать про те, що позивачем впродовж 25.07.2018 - 19.11.2018 було реалізовано пального на суму 302393,22 грн.

З огляду на наведене, з урахуванням доведеного факту наявності порушення позивачем податкового законодавства в частині акцизного податку, суд дійшов висновку про наявність підстав у контролюючого органу для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 302393,22 грн, у зв`язку з чим податкове повідомленя-рішення від 10.12.2018 № 0036304004 не може бути визнане судом протиправним та скасоване.

Вказані висновки підтверджуються постановою Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №803/1134/16. Так, касаційний суд зазначив, що об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, в незалежності від форми розрахунків. Вказано, що згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

В постанові Верховного Суду від 15.08.2019 по справі №826/2351/17 вказано, що при фізичному відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС (в розумінні підпункту 14.1.212. пункту 14.1. статті 14 ПК України) одночасно здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом 216.9. статті 216 ПК України (в редакції Закону №909-VIII).

З приводу доводів позивача щодо належного обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством України, та неможливості контролюючим органом провести повну інвентаризацію, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 0036314004 суд зазначає наступне.

Штрафна (фінансова) санкція до позивача була застосована спірним податковим повідомленням-рішенням за факт не ведення обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством України, за місцем їх реалізації, а саме: встановлено нестачу пального (скрапленого газу) в кількості 420,54 літрів на загальну суму 6728,64 грн.

Відповідачем з метою вчинення дій спрямованих на встановлення залишків товарних запасів автозаправної станції фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 знято показники лічильника рівня наповненості резервуара, дані якого внесено до розділу "Відомості" та порівняно з даними Х-звіту.

В обґрунтування встановленої нестачі до матеріалів справи надано таблицю "Про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів" (а.с.114-115).

Зі змісту таблиці встановлено, що на автозаправній станції за адресою АДРЕСА_6, документальних залишків запасів має бути в кількості 7556,04 л. на 170896,64 грн, тоді як фактичні залишки запасів становлять 7100 л. на загальну суму 113600 грн.

На підтвердження наявності в резервуарі палива по документам в кількості 7556,04 літрів відповідачем до матеріалів справи надано копію фіскального чеку Х-звіту від 19.11.2018 (а.с.113).

Аналіз співставлення відомостей таблиці дозволяє встановити факт наявності нестачі 420,54 л на загальну суму 6728,64 грн.

Співставлення залишків товарних запасів станом на 19.11.2018 відбулось в присутності позивача, про, що свідчить власний підпис ФОП ОСОБА_1 в таблиці "Про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів".

Згідно п.4.1 Інструкції №332 облік скрапленого вуглеводневого газу здійснюється на АГЗС та АГЗП в одиницях об`єму (літр), позаяк реалізація зрідженого газу покупцям проводилась в одиницях виміру - літрах, а постачання зрідженого газу по наданим первинним документам бухгалтерського обліку відбувалось в одиницях виміру - тонах та літрах.

При визначенні розміру штрафної санкції контролюючий орган посилається на статтю 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", якою визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суд погоджується з висновком податкового органу, що товар на суму 6728,64 грн не обліковано фізичної особою-підприємцем та реалізовано без проведення розрахунків через реєстратор розрахункових операції.

Факту наявності у позивача необлікованого товару та його продаж дозволяє вважати висновок податкового органу про застосування до позивача штрафу в розмір 13 457,28 грн (6728,64х2) правомірним.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем наданими достовірними і достатніми доказами доведено факт неналежного ведення позивачем обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством України за місцем їх реалізації в розумінні статей 75-76 КАС України, а тому підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2018 № 0036314004 також не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що відповідачем спростовано доводи позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2018 № 0036304004, № 0036314004 та відмову у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , інд . код НОМЕР_1 ) відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 23 серпня 2019 року.

Суддя В.А. Панкеєва