Рішення № 83828355, 13.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року Справа № 160/5644/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: ОСОБА_1 А.О.,

представника відповідача: Каціонової О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 10 квітня 2019 року №UA110000/2019/800079/2 та від 10 квітня 2019 року №UA110000/2019/800080/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що підприємством для митного оформлення і підтвердження митної вартості товарів надано належні та достатні документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості. Також позивач вважає, що відмова митниці у визнанні заявленої декларантом митної вартості є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ТОВ «АМТ ТРЕЙД» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5644/19, призначено цю справу до розгляду у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 23.07.2019 року о 10:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

17 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив Дніпропетровської митниці на позовну заяву ТОВ «АМТ ТРЕЙД», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеного митного контролю заявленої позивачем митної вартості товару було виявлено ризик щодо можливого заниження митної вартості та сформовано повідомлення про необхідність здійснення її перевірки з урахуванням достовірності складових митної вартості, зокрема, витрат на транспортування. Крім того, за результатами митного контролю було виявлено розбіжності у заявлених позивачем відомостях про митну вартість товарів та інформацією, наявною у відповідача щодо митної вартості товарів, а також те, що декларантом не було надано належних документів, що надаються для підтвердження всіх складових митної вартості товарів, зокрема, витрат на транспортування. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи Дніпропетровської митниці при прийнятті рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв`язку з чим представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

23 липня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник не погоджується з доводами, викладеними у відзиві та зазначає, що підстави для коригування заявленої ним митної вартості відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред`явлену позовну заяву у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ній доводи, просив повністю її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовної заяви, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на неї, та зазначаючи, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, а позивачем не надано жодних доказів якими б вони спростовувалися.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.10.2018 року TOB «АМТ ТРЕЙД» (м. Дніпро) уклало з компанією ZHEJIANG КЕМА ENGINE & MACHINERY CO.,LTD зовнішньоекономічний контракт № КЕМ-1-2018 про поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту (а.с.32-34).

05.04.2019 року TOB «AMT ТРЕЙД» задекларувало до митного поста «Аеропорт» Дніпропетровської митниці товар - двигуни внутрішнього згоряння - бензинові двигуни ТМ «Кентавр» у кількості 699 шт. на загальну суму 33151 дол.США, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації №КМ0918А-1-2018 від 23.11.18 р., коносаменту №MRFB18111871А від 29.11.18 р.

Електронна митна декларація зареєстрована за № UA110030/2019/004216 (а.с.28-31).

Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

Для підтвердження вартості товару, які повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2,3 ст.53 Митного кодексу України:

- декларацію митної вартості (а.с.19);

- зовнішньоекономічний контракт № КЕМ-1-2018 від 10.10.2018 року (а.с.32-34);

- специфікація №1 від 12.11.18 р. до контракту (а.с.37);

- інвойс №КМ0918А-1-2018 від 23.11.2018 р. (а.с.38);

- пакувальний лист від 23.11.18р. (а.с.39);

- прайс-лист виробника від 06.11.18р. (а.с.25);

- технічний опис (характеристики) товарів від 16.11.18р.;

30.05.2019 року TOB «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням в іноземній валюті №74 сплатило компанії-продавцю за контрактом № КЕМ-1-2018 від 10.10.2018 року та специфікаціями №1 та 2 валютні кошти у сумі 44990,29 дол.США (а.с.36).

04.06.2019 року сторонами контракту укладена додаткова угода №1, згідно з якою сторони узгодили та підтвердили, що валютні кошти 44 990,29 дол.США, перераховані за платіжним дорученням №74, зараховані: за специфікацією №1 від 12.11.18 у сумі 33151 дол.США, за специфікацією №2 від 28.11.18 р. у сумі 11 839,29 дол.США. Сторони також домовились продовжити термін сплати залишку валютних коштів у сумі 38 281,71 дол.США за товар за специфікацією №2 до 24.11.2019 року (а.с.35).

Поставка товару здійснювалася на комерційних умовах поставки FOB-Ningbo згідно з Інкотермс 2010, відповідно до яких покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало:

- договір №1511-1/912/2018від 15.11.18 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту);

- додаткові угоди №4 від 26.03.19р. та №5 від 12.04.19 р. до договору;

- заявка на доставлення вантажу №1/1-3 від 21.11.18 р.;

- коносамент №MRFB 18111871А від 29.11.18 р.;

- рахунок на оплату морського фрахту частини контейнеру №L20765 від 26.03.19;

- довідка про транспортні витрати від 26.03.19;

- акт виконаних робіт від 26.03.19 р. про перевезення частини вантажу у контейнері MRSU3962405 за рахунком №L20765 від 26.03.19р.(а.с.40-49).

04.04.2019 року TOB «AMT ТРЕЙД» платіжним дорученням №148 перерахувало компанії-перевізнику 28 790 дол. США за перевезення вантажів за договором №1511-1/912/2018, у тому числі 550 дол. США за перевезення частини вантажу у контейнері MRSU3962405 згідно з рахунком №L20765 від 26.03.19р. та актом виконаних робіт від 26.03.19 р. (а.с.50).

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості щодо вказаного товару останньою виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані:

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

- транспорті (перевізні) документи, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка)

- прайс-листи виробника товару (а.с.25);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

В період з 05.04.2019р. по 10.04.2019р. між підприємством та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей в відомостях, зазначених у наданих документах.

Листом від 05.04.2019р. №175 підприємство додатково надало свої пояснення щодо висунутих зауважень, додатково надало до митниці копію платіжного доручення №148 від 04.04.2019р. про сплату фрахту та прайс-лист постачальника на товар, а також повідомило про неможливість надання інших додаткових документів (а.с.23-24).

10.04.2019 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/800079/2, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість за другорядним методом 2r - резервний метод. Резервний метод було застосовано у зв`язку із тим, що у митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тому застосувати методи 2а) та 2б) визначення митної вартості видалося неможливим. Методи на основі віднімання та додавання вартості також неможливо було застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Тому відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості – 2r - резервний метод, відповідно до наявної інформації щодо вартості оцінюваних товарів, а саме: за МД від 02.04.2019р. № UA100120/2019/196245 – 6,16 доларів США за кг (а.с.16-18).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство 11.04.19 року задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UA110030/2019/004488.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 17472874,09 грн.

Крім того, 05.04.2019 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» задекларувало до митного поста «Аеропорт» Дніпропетровської митниці товар - двигуни внутрішнього згоряння-бензинові двигуни ТМ «VITALS» та «Кентавр» у кількості 562 шт. на загальну суму 50121 дол.США, що надійшли в Україну згідно з зазначеним вище контрактом на підставі специфікації №КМ0918А-2-2018 від 03.12.18 р., коносаменту №MRFB18121086A від 14.12.18р.

Електронна митна декларація зареєстрована за № UA110030/2019/004217 (а.с.67-68).

Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно з вимогами п.1 ч.1 п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

Для підтвердження вартості товару, які повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2,3 ст.53 Митного кодексу України:

- декларацію митної вартості (а.с.69-71);

- зовнішньоекономічний контракт № КЕМ-1-2018 від 10.10.2018 року (а.с.32-34);

- специфікація № 2 від 28.11.18 р. до контракту (а.с.72);

- інвойс №КМ0918А-2-2018 від 03.12.2018 р. (а.с.73);

- пакувальний лист від 03.12.18 р. (а.с.74);

- прайс-лист виробника від 15.11.18 р. (а.с.63);

- технічний опис (характеристики) товарів від 03.12.18 р.

30.05.2019 року TOB «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням в іноземній валюті №74 сплатило компанії-продавцю за контрактом № КЕМ-1-2018 від 10.10.2018 року та специфікаціями №1 та 2 валютні кошти у сумі 44990,29 дол.США (а.с.36).

04.06.2019 року сторонами контракту укладена додаткова угода №1, згідно з якою сторони узгодили та підтвердили, що валютні кошти 44 990,29 дол.США, перераховані за платіжним дорученням №74, зараховані: за специфікацією №1 від 12.11.18 у сумі 33151 дол.США, за специфікацією №2 від 28.11.18 р. у сумі 11 839,29 дол.США. Сторони також домовились продовжити термін сплати залишку валютних коштів у сумі 38 281,71 дол.США за товар за специфікацією №2 до 24.11.2019 року (а.с.35).

Поставка товару здійснювалася на комерційних умовах поставки FOB-Ningbo згідно з Інкотермс 2010, відповідно до яких покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало:

- договір №1511-1/912/2018 від 15.11.18р. перевезення вантажу морським транспортом (фрахту);

- додаткові угоди №4-1 від 28.03.19р. до договору;

- заявка на доставлення вантажу №1/1-4 від 21.11.18р.

- коносамент №MRFB 18121086А від 14.12.18 р.;

- рахунок на оплату №L20773 від 27.03.19р. морського фрахту частини контейнеру;

- довідка про транспортні витрати від 27.03.19р.

- акт виконаних робіт від 27.03.19р. про перевезення частини вантажу у контейнері MRSU3962405 за рахунком №L20773 від 27.03.19 р. (а.с.75-80).

04.04.2019 року TOB «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням №148 перерахувало компанії-перевізнику 28 790 дол.США за перевезення вантажів за договором №1511-1/912/2018, у тому числі 940 дол. США за перевезення частини вантажу у контейнері UETU5036327 згідно з рахунком №L20773 від 27.03.2019 р. та актом виконаних робіт від 27.03.2019 р. (а.с.81).

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості щодо вказаних товарів останньою виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані:

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

- транспорті(перевізні)документи, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка)

- прайс-листи виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

В період з 05.04.2019р. по 10.04.2019р. між підприємством та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей в відомостях, зазначених у наданих документах.

Листом від 10.04.2019р. №176 підприємство додатково надало свої пояснення щодо висунутих зауважень, додатково надало до митниці копію платіжного доручення №148 від 04.04.2019р. про сплату фрахту, та прайс-лист постачальника на товар, а також повідомило про неможливість надання інших додаткових документів (а.с.61-62).

10.04.2019р. митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/800080/2, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість за другорядним методом 2r - резервний метод. Резервний метод було застосовано у зв`язку із тим, що у митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тому застосувати методи 2а) та 2б) визначення митної вартості видалося неможливим. Методи на основі віднімання та додавання вартості також неможливо було застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Тому відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості – 2r - резервний метод, відповідно до наявної інформації щодо вартості оцінюваних товарів, а саме: товар №1 – заявлено – 3,5300дол.США/кг, оформлено за МД № UA100120/2019/196245 від 02.04.2019р. – 6,16 дол.США/кг; товар №2 - заявлено – 3,1515дол.США/кг, оформлено за МД № UA110030/2019/001552 від 13.02.2019р. – 3,76 дол.США/кг; товар №3 - заявлено – 3,6052дол.США/кг, оформлено за МД № UA305160/2019/7385 від 04.02.2019р. – 6,18 дол.США/кг;

Відповідно до пункту 2 части 3 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство 11.04.2019 року задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UA110030/2019/004469.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 157137,18 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачене Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі – МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч.5 ст.53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно частин 1, 2статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.2ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом фіскальної служби вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать, що митну вартість, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод, визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості.

З відзиву на позов слідує, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками митниці за поданими позивачем електронними митними деклараціями згенеровано форми контролю 103-1 - "Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів», 105-2- Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

За результатами такого контролю відповідач дійшов висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Так, у рішенні про коригування митної вартості від 10 квітня 2019 року №UA110000/2019/800079/2 митниця зазначає виявлені розбіжності, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування, а саме:

- у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці, яка є невід`ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування, від 21.11.2018 №1/1-3 не зазначено найменування та опис товару (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс тощо), який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 26.03.2019р. №L20765, a тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару;

- інвойс від 26.03.2019р. № L20765 умовами контракту від 15.11.2018р. № 1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 550 дол./США до 07.04.2019р., отже на час подання документів до митного оформлення (05.04.2019р.) він міг бути оплачений, якщо він сплачений необхідно здійснити надання банківського платіжного документу;

- у пакувальному листі від 23.11.2018р., поданому до митного оформлення, вага нетто та брутто відповідно 9547,00/10895,00 кг відрізняються від відомостей зазначених у технічному описі до кожного артикулу, що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару. Відповідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2018рю № КЕМ-1-2018 також зазначено, що товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за вагою - згідно з вагою, зазначеною в товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносаменті). У конкретному випадку залізнична накладна № 40141590 від 30.03.2019р., відповідно до якої вага нетто та брутто відповідно 23245,00/27055,00 кг відрізняються від відомостей заявлених до митного оформлення (нетто/брутто 10895,00/9547,00 кг), що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару;

- пунктом 3.5 контракту від 10.10.2018р. № КЕМ-1-2018 обумовлено, що протягом 10 календарних днів з моменту партії товару Продавець висилає на юридичну адресу Покупця оригінали документів: рахунок - фактуру, морський коносамент, пакувальний лист. Зазначені документи на момент митного оформлення до митного органу не надавалися.

Суд не може погодитись з вказаними висновками відповідача, з огляду на таке.

Пунктом 5-6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.6 ч.10 ст.58).

Отже, митним законодавством чітко визначено умову за якою, зокрема, витрати на транспортування включаються до митної вартості, а саме: за умови якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як зазначалося вище, товар постачався на умовах FOB-Ningbo (КНР) згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010.

Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або | виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Транспортні витрати підтверджуються наданими документами: договором №1511-1/912/2018 від 15.11.18 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту), заявкою на доставлення вантажу №1/1-3 від 21.11.18 р., у якій сторонами узгоджена сума фрахту 550 дол.США за частину товару у контейнері, коносаментом №MRFB18111871A від 29.11.18р., який підтверджує факт здійснення перевезення, рахунком на оплату морського фрахту контейнеру MRSU3962405 №L20765 від 26.03.19р., актом виконаних робіт від 26.03.19р. про перевезення частини вантажу у контейнері за рахунком №L20765 від 26.03.18р., у якому зазначена загальна сума перевезення 550 дол.США, платіжним дорученням №148 від 04.04.19р. та заявою на купівлю валюти на підстав договору та актів виконаних робіт.

Відповідно до пункту пунктів 1.1, 1.2, 2.1 договору перевезення вантажу морським транспортом №15111/912/2019 від 15.11.2018р., предметом договору є міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів, яке зобов`язаний виконати Перевізник у порядку та на умовах Договору. Детальні умови морського перевезення визначаються у заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору.

21.11.2019 року Перевізнику була направлена заявка №1/1-3 на міжнародне морське і перевезення одного контейнера вагою 8099,25 кг. з товаром «Бензинові двигуни» у кількості - упаковок 699, зазначено маршрут перевезення, порти відвантаження та прибуття, місце і вивантаження, узгоджена загальна вартість перевезення у розмірі 550 дол.США за один контейнер. Таким чином зазначено всі суттєві умови перевезення, необхідні Перевізнику.

Коносамент, відповідно до умов договору, Перевізником був виданий 29.11.2019 року. Інвойс за зовнішньоекономічним контрактом від 10.10.2018р. № КЕМ-1-2018, в якому зазначений номер контейнера, оформлений 23.11.2018 р.

Таким чином, на час складання заявки на перевезення Замовником (позивачем) у цій заявці не могло бути зазначено ні номери контейнера та коносамента, ні номер інвойсу, оскільки ці документи були складені пізніше.

Водночас, інформація, вказана в заявці, кореспондується з інформацією, зазначеною у інших наданих документах: вага (брутто – 10895 кг), кількість місць (699 упаковок) - з відомостями, зазначеними у пакувальному листі та у коносаменті №MRFB18111871A, а загальна вартість перевезення у сумі 550,00дол.США - з інвойсом №L20765 від 26.03.19р. та актом виконаних робіт від 26.03.19р. (а.с.39, 45-47,49).

Отже, вищевказані документи повністю підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився, та здійсненні на таке перевезення витрати.

Щодо доводів митниці відносно того, що інвойс від 26.03.2019р. №L20765 відповідно до умов контракту від 15.11.2018р. №1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 550,00 дол./США до 07.04.2019р., а отже на час подання документів до митного оформлення (05.04.2019р.) він міг бути оплачений, тому у разі якщо він сплачений необхідно здійснити надання цього банківського платіжного документу, що зроблено не було, суд зазначає наступне.

Вказані зауваження митниці є необґрунтованим, оскільки під час митного оформлення позивачем надавались додаткові угоди №4 від 26.03.19р. та №5 від 12.04.19р. до договору від 15.11.2018р. №1511-1/912/2018, а також було додатково надано платіжне доручення №148 від 04.04.2019р. про сплату коштів за фрахт, з яких слідує, що сторонами вказаного договору узгоджено продовження терміну сплати фрахту за інвойсом №L20765 до 07.04.2019р., водночас, оплата фрахту фактично здійснена 04.04.2019р. і платіжне доручення на підтвердження такої сплати надано митному органу.

Відносно посилання митниці на те, що у пакувальному листі від 23.11.2018р., поданому до митного оформлення, вага нетто та брутто відповідно 9547,00/10895,00 кг відрізняються від відомостей, зазначених у технічному описі до кожного артикулу, що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару, при цьому відповідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2018р. № КЕМ-1-2018 також зазначено що товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за вагою – згідно з вагою, зазначеною в товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносаменті), а у конкретному випадку це - залізнична накладна №40141590 від 30.03.2019р., відповідно до якої вага нетто та брутто відповідно 23245,00/27055,00 кг відрізняються від відомостей, заявлених до митного оформлення (нетто/брутто 10895,00/9547,00 кг), що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару, суд зазначає про таке.

Як слідує з пункту 1.1 контракту №КЕМ-1-2018 продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях(додатках), які є невід`ємною частиною даного договору.

Специфікацією №1 від 12.11.18р. сторони домовились про купівлю 699 шт. бензинових двигунів загальною ціною 333151 дол.США.

При цьому у Специфікації, що є підставою для сплати товару, інвойсом №КМ0918А-1-2018 від 23.11.2018р. передбачено, що ціна одиниці товару та загальна вартість партії, що підлягає сплаті, розраховується, виходячи з кількості товару у штуках, а не за кілограм ваги товару.

Відповідно до залізничної накладної №40141590 від 30.03.2019р. дійсно вага товару нетто та брутто складає відповідно 23245,00/27055,00 кг (а.с.51-52).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, вага товару нетто та брутто відповідно до залізничної накладної №40141590 від 30.03.2019р. складає відповідно 23245,00/27055,00 кг та відрізняються від відомостей, заявлених до митного оформлення (нетто/брутто 10895,00/9547,00 кг), оскільки в даному контейнері здійснювалось перевезення 2-х партій товару, які декларувались окремо, і у залізничній накладній, окрім цього, зазначено вагу брутто з урахуванням ваги, у тому числі, і контейнеру.

При цьому з залізничної накладної №40141590 від 30.03.2019р. дійсно видано, що вказана в ній вага товару нетто та брутто - 23245,00/27055,00 кг відповідно стосується 940 місць, в той час, як позивачем перевозився товар у кількості 699шт., отже, вказана вага стосується не лише цього товару у контейнері.

Водночас, ідентифікувати товар можна за найменуванням товару, кількістю товару у штуках, зазначену у специфікації, інвойсі, пакувальному листі.

При цьому вага товару (нетто/брутто 10895,00/9547,00 кг) зазначена однаково у пакувальному листі, коносаменті та ЕМД – графи 35, 38 (а.с.28, 39, 46).

Таким чином, доводи митниці про неможливість ідентифікації документів, що підтверджують транспортні витрати, з оцінюваною партією товару є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

Щодо зауваження митниці про те, що пунктом 3.5 контракту від 10.10.2018р. №КЕМ-1-2018 обумовлено, що протягом 10 календарних днів з моменту партії товару Продавець висилає на юридичну адресу Покупця оригінали документів: рахунок - фактуру, морський коносамент, пакувальний лист, при цьому зазначені документи на момент митного оформлення до митного органу не надавалися, суд зазначає, що вказане зауваження фактично не може вважатись виявленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, які надають підставу вимагати додаткові документи та здійснювати коригування митної вартості товару, тим більше, що надані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності підтверджують всі складові заявленої митної вартості і надання додаткових документів не є обов`язковим у даному випадку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач протиправно вимагав від позивача подання додаткових документів та безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості від 10 квітня 2019 року №UA110000/2019/800079/2, яке, за встановлених обставин, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 10 квітня 2019 року №UA110000/2019/800080/2 судом встановлено наступне.

Як слідує з вказаного рішення, підставою для його прийняття слугувало виявлення митницею у поданих декларантом документах розбіжностей, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування, а саме:

- у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці, яка є невід`ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування, від 21.11.2018 №1/1-4 не зазначено найменування та опис товару (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс тощо), який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 27.03.2019р. №L20773, a тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару;

- інвойс від 27.03.2019р. № L20773 умовами контракту від 15.11.2018р. № 1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 940,00 дол./США до 07.04.2019р., отже на час подання документів до митного оформлення (05.04.2019р.) він міг бути оплачений, якщо він сплачений необхідно здійснити надання банківського платіжного документу;

- у пакувальному листі від 23.11.2018р., поданому до митного оформлення, вага нетто та брутто відповідно 15163,00/16167,00 кг відрізняються від відомостей зазначених у технічному описі до кожного артикулу, що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару. Відповідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2018рю № КЕМ-1-2018 також зазначено, що товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за вагою - згідно з вагою, зазначеною в товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносаменті). У конкретному випадку залізнична накладна № 40141590 від 30.03.2019р., відповідно до якої вага нетто та брутто відповідно 18717,00/22617,00 кг відрізняються від відомостей заявлених до митного оформлення (нетто/брутто 16167,00/14863,00 кг), що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару;

- пунктом 3.5 контракту від 10.10.2018р. № КЕМ-1-2018 обумовлено, що протягом 10 календарних днів з моменту партії товару Продавець висилає на юридичну адресу Покупця оригінали документів: рахунок - фактуру, морський коносамент, пакувальний лист. Зазначені документи на момент митного оформлення до митного органу не надавалися.

Суд не може погодитись з вказаними висновками відповідача, з огляду на таке.

Як зазначалося вище, товар постачався на умовах FOB-Ningbo (КНР) згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010 , згідно з якими покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Транспортні витрати підтверджують такі документи: договір №1511-1/912/2018 від 15.11.18р. перевезення вантажу морським транспортом (фрахту); додаткові угоди №4-1 від 28.03.19р. до договору; заявка на доставлення вантажу №1/1-4 від 21.11.18р., у якій сторонами узгоджена сума фрахту 940,00 дол.США за частину товару у контейнері, коносамент №MRFB 18121086А від 14.12.18 р., який підтверджує факт здійснення перевезення; рахунок на оплату №L20773 від 27.03.19р. морського фрахту частини контейнеру; довідка про транспортні витрати від 27.03.19р.; акт виконаних робіт від 27.03.19р. про перевезення частини вантажу у контейнері MRSU3962405 за рахунком №L20773 від 27.03.19 р., у якому зазначена загальна сума перевезення 940 дол.США, платіжним дорученням №148 від 04.04.19р. та заявою на купівлю валюти на підстав договору та актів виконаних робіт.

Як зазначалося вище, відповідно до пункту пунктів 1.1, 1.2, 2.1 договору перевезення вантажу морським транспортом №15111/912/2019 від 15.11.2018р., предметом договору є міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів, яке зобов`язаний виконати Перевізник у порядку та на умовах Договору. Детальні умови морського перевезення визначаються у заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору.

21.11.2019 року Перевізнику була направлена заявка №1/1-4 на міжнародне морське і перевезення одного контейнера вагою 16167 кг. з товаром «Бензинові двигуни» у кількості - упаковок 562, зазначено маршрут перевезення, порти відвантаження та прибуття, місце і вивантаження, узгоджена загальна вартість перевезення у розмірі 940 дол.США за один контейнер. Таким чином зазначено всі суттєві умови перевезення, необхідні Перевізнику.

Коносамент, відповідно до умов договору, Перевізником був виданий 14.12.2019 року. Інвойс за зовнішньоекономічним контрактом від 10.10.2018р. № КЕМ-1-2018, в якому зазначений номер контейнера, оформлений 03.12.2018 р.

Таким чином, на час складання заявки на перевезення Замовником (позивачем) у цій заявці не могло бути зазначено ні номери контейнера та коносамента, ні номер інвойсу, оскільки ці документи були складені пізніше.

Водночас, інформація, вказана в заявці, кореспондується з інформацією, зазначеною у інших наданих документах: вага (брутто – 16167 кг), кількість місць (562 упаковок) - з відомостями, зазначеними у пакувальному листі та у коносаменті №MRFB 18121086А від 14.12.18 р., а загальна вартість перевезення у сумі 940,00дол.США - з інвойсом №L20773 від 27.03.19р. та актом виконаних робіт від 27.03.19р. (а.с.74,76-78,80).

Отже, вищевказані документи повністю підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився, та здійсненні на таке перевезення витрати.

Щодо доводів митниці відносно того, що інвойс від 27.03.2019р. №L20773 відповідно до умов контракту від 15.11.2018р. №1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 940,00 дол./США до 07.04.2019р., а отже на час подання документів до митного оформлення (05.04.2019р.) він міг бути оплачений, тому у разі якщо він сплачений необхідно здійснити надання цього банківського платіжного документу, що зроблено не було, суд зазначає наступне.

Вказані зауваження митниці є необґрунтованим, оскільки під час митного оформлення позивачем надавалась додаткова угода №4-1 від 27.03.19р. до договору від 15.11.2018р. №1511-1/912/2018, а також було додатково надано платіжне доручення №148 від 04.04.2019р. про сплату коштів за фрахт, з яких слідує, що сторонами вказаного договору узгоджено продовження терміну сплати фрахту за інвойсом №L20773 до 07.04.2019р., водночас, оплата фрахту фактично здійснена 04.04.2019р. і платіжне доручення на підтвердження такої сплати надано митному органу.

Відносно посилання митниці на те, що у пакувальному листі від 23.11.2018р., поданому до митного оформлення, вага нетто та брутто відповідно 15163,00/16167,00 кг відрізняються від відомостей зазначених у технічному описі до кожного артикулу, що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару. Відповідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2018рю № КЕМ-1-2018 також зазначено, що товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за вагою - згідно з вагою, зазначеною в товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносаменті). У конкретному випадку залізнична накладна № 40141590 від 30.03.2019р., відповідно до якої вага нетто та брутто відповідно 18717,00/22617,00 кг відрізняються від відомостей заявлених до митного оформлення (нетто/брутто 16167,00/14863,00 кг), що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару, суд зазначає про таке.

Як слідує з пункту 1.1 контракту №КЕМ-1-2018 продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях(додатках), які є невід`ємною частиною даного договору.

Специфікацією №2 від 28.11.18р. сторони домовились про купівлю 562 шт. бензинових двигунів загальною ціною 50121,00 дол.США.

При цьому у Специфікації, що є підставою для сплати товару, інвойсом №КМ0918А-2-2018 від 03.12.2018р. передбачено, що ціна одиниці товару та загальна вартість партії, що підлягає сплаті, розраховується, виходячи з кількості товару у штуках, а не за кілограм ваги товару.

Відповідно до залізничної накладної №40141590 від 30.03.2019р. дійсно вага товару нетто та брутто відповідно 18717,00/22617,00 кг (а.с.82-83).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, вага товару нетто та брутто відповідно до залізничної накладної №40141590 від 30.03.2019р. складає відповідно 18717,00/22617,00 кг та відрізняються від відомостей, заявлених до митного оформлення (нетто/брутто 15163,00/16167,00 кг), оскільки в даному контейнері здійснювалось перевезення 2-х партій товару, які декларувались окремо, і у залізничній накладній, окрім цього, зазначено вагу брутто з урахуванням ваги, у тому числі, і контейнеру.

При цьому з залізничної накладної №40141590 від 30.03.2019р. дійсно видано, що вказана в ній вага товару нетто та брутто – 18717,00/22617,00 кг відповідно стосується 612 місць, в той час, як позивачем перевозився товар у кількості 562шт., отже, вказана вага стосується не лише цього товару у контейнері.

Водночас, ідентифікувати товар можна за найменуванням товару, кількістю товару у штуках, зазначену у специфікації, інвойсі, пакувальному листі.

При цьому вага товару брутто 16167,00 кг зазначена однаково у пакувальному листі, коносаменті та ЕМД – графи 35, 38 щодо кожного з трьох товарів у сукупності (а.с.67,74,77).

Таким чином, доводи митниці про неможливість ідентифікації документів, що підтверджують транспортні витрати, з оцінюваною партією товару є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

Щодо зауваження митниці про те, що пунктом 3.5 контракту від 10.10.2018р. №КЕМ-1-2018 обумовлено, що протягом 10 календарних днів з моменту партії товару Продавець висилає на юридичну адресу Покупця оригінали документів: рахунок - фактуру, морський коносамент, пакувальний лист, при цьому зазначені документи на момент митного оформлення до митного органу не надавалися, суд зазначає, що, як і в попередньому випадку, вказане зауваження фактично не може вважатись виявленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, які надають підставу вимагати додаткові документи та здійснювати коригування митної вартості товару, тим більше, що надані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності підтверджують всі складові заявленої митної вартості і надання додаткових документів не є обов`язковим у даному випадку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач протиправно вимагав від позивача подання додаткових документів та безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості від 10 квітня 2019 року №UA110000/2019/800080/2, яке, за встановлених обставин, є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень про коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 3842,00 грн., понесені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, підлягають стягненню на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41526485, місцезнаходження: вул. Н. Алексеєнко, 70, м. Дніпро, 49000) до Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м Дніпро, 49033) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 10 квітня 2019 року №UA110000/2019/800079/2 та від 10 квітня 2019 року №UA110000/2019/800080/2.

Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м Дніпро, 49033) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41526485, місцезнаходження: вул. Н. Алексеєнко, 70, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3842,00грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23.08.2019р.

Суддя О.М. Турова