Ухвала суду № 83827673, 23.08.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

236/3100/19

Провадження № 1-кп/243/820/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю:

Секретаря судового засідання Плаксіної Є.В.

Прокурора Городницького В.Ю.

Обвинувачену ОСОБА_1

Захисника адвоката Савченко Є.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №5 м. Слов`янська, кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12019050420000311 від 01.05.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В відкритому підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на 2 місяці, мотивуючи його тим, що остання обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який у випадку визнання її винною передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, усвідомивши можливість отримання такого кримінального покарання, обвинувачений, при обрані більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від суду, незаконно впливати на достовірність свідків у кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинувачених адвокат Савченко Є.О. у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити та змінити обвинуваченій запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачена ОСОБА_1 просила у клопотанні прокурора відмовити, підтримала позицію захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а у клопотанні захисника необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

У відповідність до вимог частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Суд зазначає, що суспільний інтерес у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі зміни запобіжного заходу, а саме переховування від суду з метою уникнення покарання, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, вірогідність незаконного впливу на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показань.

Суд, не погоджується з доводами захисту про необхідність заміни запобіжного заходу відносно обвинуваченої з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Так відповідно до КПК України, обвинувачений та його захисник має право звернутися з клопотанням про заміну запобіжного заходу.

В той же час, суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченої, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Так, з матеріалів вбачається, що обвинувачена раніше не судима, їй повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув`язнення може бути застосоване стосовно до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення.

При цьому суд враховує відсутність можливості без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Вищевказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_1 свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, у зв`язку з чим недостатньо застосовувати відносно нього більш м`який запобіжний захід для запобігання цьому ризику, тому суд, з урахуванням положень частини 5 статті 176 КПК України, вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу виді тримання під вартою відносно обвинуваченої на строк 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України. Перебування обвинуваченої під вартою не виходить за межі розумного строку.

Окрім того,відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченої, тяжкість кримінального правопорушення, за яке вона підозрюється, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

-не відлучатись з сел. Ярова Лиманського району Донецької області без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утриматись від спілкування зі свідками по справі.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

В даному випадку з Бахмутської установи виконання покарань (№6) Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області надійшло клопотання обвинуваченої про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в режимі відеоконференції.

З огляду на вищенаведене, з метою забезпечення оперативності судового розгляду, в разі не внесення застави обвинуваченою та перебування її в умовах установи виконання покарань, суд вважає за необхідне здійснювати судове провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в режимі відеоконференції з Бахмутською установою виконання покарань (№6) Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, де остання утримується.

Згідно ч.4 ст. 336 КПК України якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

Крім того, суд, з метою підготовки до судового розгляду, вислухавши думку учасників процесу, які вважали, що справу можна призначити до судового розгляду, приходить до наступного висновку:

1.Справа підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.

2.Справа розглядатиметься у відкритому судовому засіданні.

3.До судового розгляду необхідно викликати прокурора, обвинувачену та його захисника, а також свідків відповідно до обвинувального акту.

Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178,183-184,197-199, 314 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12019050420000311 від 01.05.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 годину 00 хвилин 28 серпня 2019 року у приміщенні Слов`янського міськрайонного суду за адресою: вул. Добровольського, 2 м. Слов`янськ Донецької області.

Клопотання прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Городницького В.Ю. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050420000311 від 01.05.2019 року про обрання відносно ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 21 жовтня 2019 року, включно, з триманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Донецької області.

Копії ухвали суду негайно надіслати на адресу Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Донецької області та вручити обвинуваченій

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката Савченко Є.О. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі відносно обвинуваченої ОСОБА_1 – відмовити.

Визначити розмір застави обвинуваченій у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 38 420 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач коштів ТУ ДСА в Донецькій області: розрахунковий рахунок: 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, Код банку: 820172, Код ЄДРПОУ: 26288796.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачену ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

-не відлучатись з сел. Ярова Лиманського району Донецької області без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утриматись від спілкування зі свідками по справі.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 жовтня 2019 року.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Донецької області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченої з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Здійснити розгляд кримінального провадження, що внесене до ЄРДР за №12019050420000311 від 01.05.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у приміщенні Слов`янського міськрайонного суду за адресою: вул. Добровольського, 2 м. Слов`янськ Донецької області, в режимі відеоконференції з Бахмутською установою виконання покарань (№6) Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Викликати в судове засідання:

-Прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Городницького В.Ю.

-Обвинувачену ОСОБА_1

-Захисника обвинуваченої адвоката Савченко Є.О.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом семи суток з дня її проголошення.

Головуючий суддя Мірошниченко Л.Є.