Рішення № 83826712, 23.08.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/682/19

Провадження № 2202/1109/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

23 серпня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання - Репіної А.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – Чохи ОСОБА_3 О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталь" про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення моральної шкоди –

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровськазвернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталь» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до домовленості вона з 30.03.2018 працювала продавцем касиром в кіосках ТОВ «Еталь». Звільнившись в червні 2018 року, позивач дізналась що весь цей період вона не була офіційно оформлена. В зв`язку з цим, просила встановити факт укладення трудового договору із ТОВ «Еталь» з 30 березня 2018 року. Крім того, при звільненні позивачу не виплатили належні їй грошові кошти, на підставі чого просила стягнути з ТОВ «Еталь» заборгованість із невиплаченої плати у сумі 13 353 грн., а також заробітну плату за час вимушеного прогулу починаючи з 01.08.2018. Також у зв`язку з отриманими хвилюваннями та несправедливим ставленням, позивач просила стягнути з відповідача 2000 гривень моральної шкоди.

30.01.2019, відповідно до ухвали, позовна заява була залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.

22.02.2019 позивачем надано документи на усунення недоліків позовної заяви.

25.02.2019 ухвалою судді було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

15.04.2019 відповідачем по справі було подано відзив на позовну заяву, згідно якого ТОВ «Еталь» заперечувало проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції, представником ТОВ «Еталь» зазначено, що ОСОБА_1 не знаходилась в трудових відносинах з товариством у 2018 році. Надані до позову документи жодним чином не підтверджують вимоги позивача. Крім того, у ТОВ «Еталь» немає жодної заборгованості перед позивачем. На підставі чого, просили відмовити у позові.

17.05.2019 представником позивача – Петренко М.Г. було подано до суду відповідь на відзив.

Позивач в судовому засіданні пояснила, що вона з 2011 року працювала в ТОВ «Еталь» на посаді касира. У листопаді 2017 року у зв`язку із травмою (перелом руки) позивач покинула роботу. Після одужання – у березні 2018 році, позивач зв`язалась з керівництвом з питання отримання роботи. Відповідно до домовленості вона почала працювати касиром у кіоску № 124 по проспекту Гагаріна. Після цього працювала в кіоску № 55, а в червні 2019 її попрохали попрацювати у кіоску № НОМЕР_1 . За цей період роботи вона отримувала винагороду у розмірі 0,75% від каси (відповідно до звіту, зробленого наприкінці робочого дня), а також 200-250 грн. Вказану оплату Відповідач перераховував на банківську картку ОСОБА_1 . При цьому, оскільки відповідач з надуманих підстав постійно зменшував винагороду за рахунок штрафів, в червні 2018 року Позивач прийняла рішення про звільнення. Після звернення до керівництва, вона отримала трудову книжку, з якої дізналась, що офіційно на період з березня по червень 2018 року її ніхто не оформлював.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 з 13.03.2018 року працювала на ТОВ «Еталь» без офіційного оформлення. При цьому вона була допущена до робочого місця, отримувала заробітну плату.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивач дійсно працювала до 2017 року на ТОВ «Еталь». Вона звільнилась за власним бажанням в листопаді 2017 року та більше жодних трудових відносин з ТОВ «Еталь» не мала.

Свідок ОСОБА_4 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що вона працювала з Позивачем в ТОВ «Еталь» до 2016 року на посаді касира. З 2016 року свідок перейшла на посаду менеджера. Зі слів свідка, Позивач у 2018 році не працювала касиром в ТОВ «Еталь». На адресах, зазначених Позивачем, а саме кіоски № 55, 126, 124 з березня по червень 2018 року працювали інші особи. Також пояснила, що наприкінці робочого дня, касир друкує звіт про продаж товару для звіряння доходу. При цьому свідок зазначила, що касири спілкуються один з одним, а отже позивач могла отримати звіт про продаж товарів від 26.06.2018, який долучила до позовної заяви.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 16.08.2016 прийнята на посаду продавця-касира ТОВ «Еталь». 28.11.2017 ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до відомостей з Держаного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) отримувала доходи від ТОВ «Еталь» з 3 кварталу 2016 року по 4 квартал 2017 року.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) отримувала відрахування з ТОВ «Еталь» з серпня 2016 року по листопад 2017 року.

Відповідно до копії чеку від 26.06.2018 року було роздрукований звіт про продаж товарів у кіоску ТОВ «Еталь» за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 118.

Згідно до виписки з АТ «Альфа-банк» зазначений рух коштів по банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 за період з 01.01.2017 по 11.10.2018.

Відповідно до довідки ТОВ «Еталь», в період з березня по червень 2018 року у кіоску АДРЕСА_1 ) працювали ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; у кіоску АДРЕСА_2 ) працювали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; у кіоску АДРЕСА_3 ) працювали ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ..

Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст.21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Ст. 22 КЗпП України визначено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Ст.24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Ст.48 КЗпП України визначено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше пяти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований, непідтверджений жодними доказами, а отже задоволенню не підлягає.

Посилання позивача на те, що факт її роботи підтверджується звітом про денний продаж товарів у кіоску від 26.06.2018, а також банківською випискою про зарахування на її рахунок заробітної плати є безпідставними та такими, що спростовуються доказами по справі.

Так з копії звіту про продаж товарів у кіоску ТОВ «Еталь» за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 118, долученого позивачем не вбачається, що саме ОСОБА_1 було зроблено цей звіт під час виконання роботи. Крім того, такі посилання спростовуються показами свідка ОСОБА_4 та довідкою ТОВ «Еталь», згідно яких у кіоску АДРЕСА_4 124 ( АДРЕСА_5 ) в період з березня по червень 2018 року працювали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ..

Також не підтверджує позицію позивача й виписка з її банківського рахунку. Так, відповідно до виписки позивач у спірний період отримувала поповнення карткового рахунку 27.04.2018 на 1640 грн., 29.05.2018 на 2372 грн., 27.06.2018 на 1051 грн.30.07.2018 на 637 грн. Разом з тим, з наданих даних можна встановити лише факт поповнення картки готівковими коштами через термінал. Жодних даних, які б вказували, що картка поповнена відповідачем (або уповноваженою відповідачем особою) в рахунок виплати заробітної плати, відомості не містять.

Позивачем не надано доказів на підтвердження факту трудових відносин з відповідачем, тому й інші позовні вимоги, в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від первісної позовної вимоги.

Враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження доказами, що наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталь" про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення моральної шкоди є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 21, 22, 24,48 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 209, 210, 212-215, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталь" про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Повне рішення складено 23 серпня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Мачуський