Постанова № 83825013, 23.08.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4718/19

(3/199/2724/19)

ПОСТАНОВА

іменем України

23 серпня 2019 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , 1952 р.н., який працює директором ТОВ «АРДЕНН», та притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2019 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

Так, за змістом протоколу № 28628/04-36-12-02/35342610 від 22.05.2019 року, складеного щодо ОСОБА_1 , останній, будучи керівником ТОВ «АРДЕНН» вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1631 КУпАП, що виразилося у порушенні встановленого Законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за січені 2019 року суму 114 117 гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки у справі «Надточий проти України від 15.05.2008» Суд зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

А тому, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та рішення ЄСПЛ, які згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов`язкові і для працівників Державної Фіскальної Служби України, уповноваженими особами на складання протоколу не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що вищезазначений протокол містить в собі неточності, а саме відсутність належних відомостей стосовно ОСОБА_1 , зокрема не зазначено його місця реєстрації та проживання, чіткої дати народження, що є порушення ст. 256 КУпАП.

Одночасно встановлено, що у протоколі про адмінстративне правопрушення, уповноважена особа посилається на результат камеральної перевірки ТОВ «АРДЕНН», за результатами якої було виявлено адміністративне правопорушення, при цьому вказаний акт №15020/04-36-12-02/35342610 від 22.03.2019 року містить у собі неточні дані, а саме строк проведення перевірки зазначено період часу з 22.02.2019 року по 21.02.2019 рік, що у свою чергу не узгоджується матеріалами провадження.

Також, даний протокол не містить у собі підпису особи стосовно якої його складено, при цьому як зазначено у протоколі ОСОБА_1 не з`явився до уповноваженого органу про що складено акт неявки від 22.05.2019 року, проте як установлено будь – яких відомостей стосовно належного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час складання протоколу матеріали провадження не містять, так само як не встановлено і отримання останнім копії відповідного протоколу, що ставить під сумнів про обізнаність ОСОБА_1 щодо складання у відношення нього протоколу, крім того Акт камеральної перевірки від 22.03.2019 року також не містить у собі підпису ОСОБА_1 , що у свою чергу може свідчити про відсутність обізнаності останнього про існування такого акту загалом.

Крім того матеріалами провадження встановлено, що дана справа вже надходила до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська та згідно постанови суду від 18.06.2019 року її було повернуто на дооформлення у зв`язку з відсутністю у протоколі анкетних даних стосовно ОСОБА_1 , проте на даний час вона виконана не було, та з огляду на вищезазначене обґрунтування наявні у ній неточності вправлені не були.

Вказане робить неможливим прийняття законного рішення по справі.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принципове значення для провадження у справах про адміністративні правопорушення мають положення статті 62 Конституції України, відповідно до яких, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із системного аналізу КУпАП та змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Вищевикладене свідчить про те, що посадовою особою Держаної Фіскальної служби не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1631 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя: І.В. Щербина-Почтовик

23.08.2019