Ухвала суду № 83823646, 23.08.2019, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №276/920/17

Провадження № 2/293/235/2019

УХВАЛА

23 серпня 2019 року смт Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Бруховський Є.Б., розглянувши заяву адвоката Ревуцького Сергія Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в порядку статті 151 ЦПК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Справу прийнято до провадження суддею Бруховським Є.Б. та її розгляд призначено на 10:30 год. 24.01.2020 року.

21.08.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони перетину кордону України для виїзду з України громадянину України малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закінчення розгляду вищеозначеної цивільної справи.

В обґрунтування заяви зазначено, що розгляд справи позивача про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів не розглядається по суті тривалий період часу, за який відповідач з дитиною покинула територію України і переїхала до Російської Федерації, однак позивач допускає, що відповідач разом із дитиною може іноді повертатись до України, щоб провідати своїх батьків. У зв`язку з цим позивач позбавлений можливості спілкуватися з дитиною, з метою в подальшому виконати можливого рішення суду щодо визначення місця проживання дитини , просить суд забезпечити позов шляхом заборони вивозити дитину – громадянина України, з території України на час розгляду справи в суді.

Вивчивши дану заяву, оглянувши матеріали справи, слід прийти до наступного висновку.

Так, принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК).

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається з метою забезпечити виконання судового рішення в майбутньому.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Питання щодо виїзду дитини за кордон законодавчо врегульоване зокрема положеннями ч. 5 ст. 157 СК України, а саме: той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів; 2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

Таким чином згідно діючого законодавства України, існує певний порядок та перелік осіб, які можуть перетнути кордон із неповнолітньою дитиною.

На даний час хоча в провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області і перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини та стягнення аліментів, однак в матеріалах справи наявні відомості, що перетин кордону відповідачем разом з дитиною відбувся на законних підставах та має тимчасовий характер.

Слід зазначити, що законодавець не лише надає право на тимчасовий виїзд за кордон, але і встановлює для того з батьків з ким здійснює виїзд дитина певні обов`язки, пов`язані, зокрема, з необхідністю повідомити другого з батьків, шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, а тимчасовий виїзд дитини за кордон (із визначенням конкретного періоду) у супроводі того з батьків, з ким визначено її місце проживання та який здійснює забезпечення дитині рівня життя, необхідного для всебічного розвитку, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею. У такій категорії справ узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність в одного з батьків права відмовити в наданні згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим з батьків є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини.

З огляду на викладене, враховуючи предмет позову та його обґрунтування, та виходячи із принципу домінування інтересів дитини над інтересами батьків, суд приходить до висновку, що тимчасовий виїзд малолітнього ОСОБА_3 в супроводі матері, не є таким, що порушує права іншого з батьків чи ускладнить виконання рішення суду.

Крім того, питання виїзду за кордон дітей врегульовані чинним законодавством, а тому реалізація положень законодавства сторонами у даній справі не потребує додаткових процесуальних гарантій в порядку забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви адвоката Ревуцького Сергія Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в порядку статті 151 ЦПК України - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів дня вручення йому ухвали суду.

Головуючий- суддя: Є.Б. Бруховський

Копія: вірно

Суддя: