Ухвала суду № 83822023, 23.08.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

23 серпня 2019 року Справа № 915/1901/19

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.

розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мізол”

(79022, м.Львів, вул.Городоцька, буд.174, код ЄДРПОУ 33895476;

адреса для листування: 02099, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.7-а)

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТОРГМОНТАЖ”

(54036, м.Миколаїв, вул.Ходченка, буд.26, код ЄДРПОУ 41222019)

заборгованості за Договором купівлі-продажу №18МФ від 25.03.2019 у розмірі 17791,46 грн, з яких: 13685,74 грн сума грошової заборгованості, 4105,72 грн 30% штрафу, -

в с т а н о в и в:

19.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “Мізол” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 12.08.2019 (вх.№13486/19) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТОРГМОНТАЖ” заборгованості за Договором купівлі-продажу №18МФ від 25.03.2019 у розмірі 17791,46 грн, з яких: 13685,74 грн сума грошової заборгованості, 4105,72 грн 30% штрафу.

Як на підставу своїх вимог в частині стягнення штрафу заявник посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТОРГМОНТАЖ” умов Договору купівлі-продажу №18МФ від 25.03.2019, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже згідно норм ст.230 ГК України вимога про стягнення штрафу є вимогою про стягнення штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, а сам штраф є видом забезпечення виконання зобов`язання та відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Заявлений заявником до стягнення штраф в сумі 4105,72 грн є штрафною санкцією в розумінні приписів ч.1 ст.230 ГК України, а отже за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає ч.1 ст.148 ГПК України.

У відповідності до п.3) ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Приписами ч.ч.2, 3 ст.152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Оскільки вимога про стягнення штрафу за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором має розглядатись у позовному провадженні, з дослідженням та перевіркою судом нарахованої суми, підстав таких нарахувань, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави у видачі судового наказу згідно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Мізол” заяви в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТОРГМОНТАЖ” 4105,72 грн штрафу.

Частиною 2 ст.153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ч.1 ст.148, п.3) ч.1, ч.2 ст.152, ст.ст.153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Мізол” у видачі судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТОРГМОНТАЖ” 4105,72 грн штрафу.

2. Направити на адресу заявника Акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області б/н від 19.08.2019 на 1-му аркуші.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до п.1) ч.1 ст.255 ГПК України, ухвала про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки визначені ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.08.2019.

Суддя М.В.Мавродієва