Ухвала суду № 83821755, 20.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.08.2019Справа № 910/11118/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали заяви

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 40081221)

до Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" (01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, будинок 38/40; ідентифікаційний код 31485055)

про стягнення 88 155, 84 грн., розірвання договору та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до Акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" про стягнення заборгованості за договором оренди № ПЗ/Л-030002/НІН від 19.09.2003, розірвання даного договору та зобов`язання повернути нерухоме майно.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (у редакції Закону № 1401 від 02.06.2016) відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції представництво прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 01.01.2019.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Суд зазначає, що Закон України № 1401-VIII від 02.06.2016 "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" набрав чинності 30.09.2016.

Враховуючи предмет даної справи, характер спірних правовідносин, складність справи, суд не має підстав віднести дану справу до категорії малозначних, а тому вважає, що дана справа належить до категорії справ, розгляд яких необхідно здійснювати за правилами загального позовного провадження з метою всебічного та об`єктивного її розгляду.

Частиною 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що позовна заява, яку було подано до суду 15.08.2019 було підписано: представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвокатом Стоян М.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2822/10 від 25.04.2005).

Суд вказує, що на підтвердження своїх повноважень щодо представництва інтересів Акціонерного товариства "Українська залізниця" Стояном М.М. було надано ордер: серії КС № 447703, що видано на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу/установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 02.05.2019.

Однак, суд зазначає, що адвокатом до позовної заяви не додано копії договору про надання правової допомоги/доручення органу/(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 02.05.2019 на які адвокат посилається як на підставу видачі ордеру КС № 447703 та на наявність у нього повноважень на представництво інтересів позивача, в тому числі на звернення до суду з позовом від його імені.

Крім того, суд вважає за доцільне вказати, що у зв`язку з відсутністю копій договору про надання правової допомоги, суд позбавлений можливості встановити чи повноважна особа уклала договір про надання правової допомоги б/н від 02.05.2019 та ОСОБА_1 повноваженнями діяти від імені та в інтересах вищезазначеного товариства.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921 грн. 00 коп.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві позивач просив суд про: 1) стягнення заборгованості за договором оренди № ПЗ/Л-030002/НІН від 19.09.2003, 2) розірвання договору оренди, 3) зобов`язання повернути нерухоме майно.

Тобто, позивачем заявлено три вимоги, з яких одна вимога - майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру відповідно.

При зверненні з даним позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5 763, 00 грн. (1 921, 00 *3).

Однак, до позовної заяви було додано платіжне доручення № 2063582 про сплату ним судового збору в розмірі 3 842, 00 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем недоплачено судовий збір у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1, 2 ст. 174 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без руху.

2. Встановити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- копії договору про надання правової допомоги б/н від 02.05.2019 на підставі якого було видано ордер серії КС № 447703

- доказів сплати (доплати) судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, а саме, судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп.

3. У разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

Ухвала набрала законної сили 20.08.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Баранов