Ухвала суду № 83821549, 23.08.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/95/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.08.2019 Справа № 908/1287/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Дроздова С.С., розглянувши заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1287/19

За позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” (70002 Запорізька область м. Вільнянськ, вул. Пушкіна, 13-А, ідентифікаційний код юридичної особи 00428471)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689)

про поновлення договору оренди земельної ділянки

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ:

27.05.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договір оренди землі від 03.02.2009, що зареєстрований ХРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2009 за № 040926000005, на той самий строк і на тих самих умовах, шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019, позовні матеріали передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 30.05.2019 р. позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1287/19, присвоєно справі номер провадження 27/95/19 та призначено підготовче засідання на 24.06.2019 р.

Справа № 908/1287/19 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.05.2019 оголошувалася перерву у підготовчому засіданні до 15.07.2019.

11.07.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1287/19 шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області, ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 63,1809 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , а саме: включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 63,1809 га кадастровий номер: НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах); вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 63,1809 га кадастровий номер: НОМЕР_1 ; видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 63,1809 га кадастровий номер: НОМЕР_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2019, заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1287/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 15.07.2019 у задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” про забезпечення позову у справі № 908/1287/19 відмовлено.

Ухвалою суду від 15.07.2019 продовжено строк підготовчого засідання, розгляд справи відкладено на 21.08.2019.

13.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1287/19 шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області, ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області, ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо 4 (чотирьох) земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 63,1809 га, а саме земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; земельної ділянки площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 , що раніше були однією земельною ділянкою загальною площею 63,1809 га та мали один визначений (присвоєний) кадастровий номер НОМЕР_1 , та які розташовані на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, а саме:

- присвоювати (визначати) земельним ділянкам сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 чи їх частинам нові кадастрові номери; включати земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);

- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 ;

- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо передачі у власність чи надання у користування (оренду, емфітевзис, тощо) земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 .

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2019, заяву про забезпечення позову у справі № 908/1287/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали даної заяви, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що станом на 10.07.2019, згідно “Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна інформація про право оренди СВК “Вільнянськ” на земельну ділянку що є предметом договору у даному спорі вже відсутня (тобто була виключена). Станом на 12.08.2019 інформація про реєстрацію земельної ділянки площею 63,1809 га кадастровий номер; НОМЕР_1 у Державному земельному кадастрі, вже відсутня. Така інформація відсутня і у архівному шарі інформаційної системи Державного земельного кадастру (офіційний інтернет - ресурс Держгеокадастру України за посиланням https://map/land.gov.ua/kadastrova-karta - Публічна кадастрова карта України).

Станом на 20.08.2019, на місці земельної ділянки площею 63,1809 га кадастровий номер НОМЕР_1 відповідачем сформовано 4 нові земельні ділянки з новими кадастровими номерами, інформація про які відповідачем внесена до державного земельного кадастру (офіційний інтернет - ресурс Держгеокадастру України за посиланням https://map/land.gov.ua/kadastrova-karta - Публічна кадастрова карта України) та які в сукупності становлять площу земельної ділянки, що перебуває в оренді позивача та раніше мала кадастровий номер НОМЕР_1 , а саме:

- земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ;

- земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ;

- земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ;

- земельна ділянка площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 .

Відповідач зазначає, що не зважаючи на факт перебування у провадженні господарського суду Запорізької області справи щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , відповідач цілеспрямовано та умисно вчиняє дії, які на даний час призвели до відсутності об`єкта оренди - земельної ділянки площею 63,1809 га, як об`єкта цивільних прав. Коли та на підставі яких документів інформація про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 була виключена з Державного земельного кадастру, та на їїх місці зареєстровані інші чотири земельні ділянки, програмне забезпечення офіційного інтернет - ресурс Держгеокадастру України, даних не надає.

Тобто, в період часу з 10.07.2019 р. по 20.08.2019 р., відповідач, будучі особою яке веде та адмініструє Державний земельний кадастр та є зацікавленим у неможливості позивачем виконання рішення суду у разі задоволення позову, навмисно скасував державну реєстрацію земельної ділянки площею 63,1809 га кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка є предметом Договору, внаслідок чого вона була виключена з Державного земельного кадастру та на її місці здійсним державну реєстрацію інших чотирьох вищезазначених земельних ділянок.

Заявник вказував на те, що враховуючи ті обставини, що відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ “Про державний земельний кадастр” ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (тобто відповідачем у даній справі); відповідачем під час розгляду спору вчиняються дії направлені на унеможливлення захисту прав позивача - виключення з Державного земельного кадастру інформації про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 ; відповідно до положень ЗК України, до повноважень відповідача належать повноваження щодо розпорядження землями сільгоспризначення на відповідній території, то на даний час існує об`єктивні підстави вважати, що відповідач навмисно вчиняє та буде в подальшому вчиняти дії, які направлені на здійснення розпорядження земельною ділянкою загальною площею 63,1809 га (раніше визначений кадастровий номер НОМЕР_1 ) та унеможливлює захист свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Тобто, на думку заявника, невжиття судом нижчезазначених заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних прав) та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в даній справі в межах одного провадження.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судом встановлено, що заявником вже подавалися подібні заява про вжиття заходів забезпечення позову, в задоволенні якої судом було відмовлено, про що свідчать ухвала від 15.07.2019 та від 15.08.2019.

Позивачем на ухвалу суду від 15.07.2019 подано апеляційну скаргу, матеріали вказаної заяви з ухвалою від 15.07.2019 про відмову в її задоволенні було надіслано до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ”, м. Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у справі № 908/1287/19. Розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні з викликом сторін на 19.08.2019.

Суд звертає увагу, що ним вже було прийнято ухвали стосовно подібної заяви.

В Заяві про забезпечення позову від 20.08.2019 заявник посилається на те, що станом на 20.08.2019, на місці земельної ділянки площею 63,1809 га кадастровий номер НОМЕР_1 відповідачем сформовано 4 нові земельні ділянки з новими кадастровими номерами, інформація про які відповідачем внесена до державного земельного кадастру (офіційний інтернет - ресурс Держгеокадастру України за посиланням https://map/land.gov.ua/kadastrova-karta - Публічна кадастрова карта України) та які в сукупності становлять площу земельної ділянки, що перебуває в оренді позивача та раніше мала кадастровий номер НОМЕР_1 , а саме:

- земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ;

- земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ;

- земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ;

- земельна ділянка площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 .

Судом взято Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (дата формування 20.08.2019), з якої вбачається, що власником спірної земельної ділянки є Головне Управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

13.06.2019 здійснено припинення іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки, на підставі Договору оренди, серія та номер 4-412, виданий 03.02.2009, де Орендар, - Сільськогосподарський виробничий кооператив “Вільнянськ”.

Земельні ділянки: кадастрові номери НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , згідно Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна взагалі не зареєстровані у даному реєстрі, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості в Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості в Державного реєстру іпотек – відсутні.

За таких обставин, суд вказує на те, що позивачем не обґрунтовано та не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б про те, що не здійснення заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо 4 (чотирьох) земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 63,1809 га, а саме земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; земельної ділянки площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 , що раніше були однією земельною ділянкою загальною площею 63,1809 га та мали один визначений (присвоєний) кадастровий номер НОМЕР_1 , та які розташовані на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, а саме: присвоювати (визначати) земельним ділянкам сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 чи їх частинам нові кадастрові номери; включати земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах); вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 ; видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо передачі у власність чи надання у користування (оренду, емфітевзис, тощо) земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_3 ; площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_4 ; площею 57,1809 га кадастровий номер НОМЕР_5 , може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову; що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову не матимуть наслідком порушення його законних прав і інтересів, що є не припустимим.

Крім того, як зазначалося вище, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, заявником не надано доказів на підтвердження реальних обставин, про які зазначає у заяві про забезпечення позову, крім того, суд звертає увагу, що заявник не є власником земельної ділянки та рішення по даній справі ще не прийнято, що виключає вимоги заявника викладені у даній заяві.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на те, що невжиття судом заходів забезпечення позову невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних прав) та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в даній справі, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що вжиття передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком.

Отже, самі лише посилання позивача, виходячи із власних нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу, на його думку, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У ХВ А Л И В:

У задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1287/19 відмовити.

Ухвалу надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).

Ухвалу підписано 23.08.2019.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова