Рішення № 83821464, 22.08.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2019 Справа № 905/954/19

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар».

Відповідач – Приватне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська».

Про стягнення заборгованості у розмірі 168503,54 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Оскар" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Мирноградська" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 168503,54 грн., з яких: 130089,94 грн - основний борг, 12450,25 грн - інфляційне збільшення, 2953,73 грн - 3% річних та 23009,62 грн - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар.

Ухвалою суду від 18.06.2019 вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Станом на момент прийняття рішення у справі, від сторін будь-яких заяв, клопотань та документів до суду не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

13.04.2015 між Публічним акціонерним товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» (далі - постачальник) укладено договір №13/04-2015ТМЦ, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах, визначених цим договором продукцію, іменовану надалі «товар» (а.с.14).

Згідно відомостей з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань, 09.11.2017 було проведено державну реєстрацію зміну найменування ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» на ПРАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська».

Відповідно до пп.2.1, 2.2 договору, ціна товару за одиницю і за позиціями вказана в специфікаціях. Ціна товару приймається на умовах, визначених в специфікаціях. Загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначену на підставі даних у специфікаціях, що додаються до даного договору. Загальну суму договору може бути змінено за згодою сторін у зв`язку із змінами рівня цін чи обсягів поставки.

Розрахунки за товар, що поставляється за цим договором, здійснюються шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків на оплату. Строк оплати – протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання і приймання товару (п.4.1 договору).

Договір, вступає в силу з 13.04.2015 і діє до 13.04.2016, а в частині невиконання зобов`язань сторін – до повного їх виконання. Якщо за 30 днів до спливу строку дії договору жодна з сторін не виявить бажання розірвати цей договір, то його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах (п.11.3 договору).

10.07.2018 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар за договором №13/04-2015ТМЦ від 13.04.2015 на загальну суму 68646,62 грн.

На підтвердження поставки товару 10.07.2018, позивачем надано видаткову накладну№РН-504 від 10.07.2018, довіреність № ИЛ 0024 від 02.07.2018, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №504 від 10.07.2018. Товар був прийнятий відповідачем, про свідчить відповідний підпис на видаткові накладній (а.с.20-24).

06.08.2018 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар за договором №13/04-2015ТМЦ від 13.04.2015 на загальну суму 61443,32 грн.

На підтвердження поставки товару 06.08.2018, позивачем надано видаткову накладну№РН-574 від 10.07.2018, довіреність № АВ 0010 від 04.08.2018, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №574 від 06.08.2018. Товар був прийнятий відповідачем, про свідчить відповідний підпис на видаткові накладній (а.с.25-29).

Позивач свої зобов`язання за договором поставки виконав належним чином, здійснив поставку товару, однак відповідач зобов`язання, в частині оплати поставленого товару, належним чином не виконує, внаслідок чого існує перед позивачем заборгованість у розмірі 130089,94 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням договору, позивач звернувся до відповідача із вимогою №104/1 від 19.03.2019 про сплату заборгованості (а.с.17-19).

Зазначена вимога була отримана відповідачем (а.с.35).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На час прийняття судом рішення у справі, відповідач не надав доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за зазначеними вище договорами.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 130089,94 грн.

Крім того, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 23009,62 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 8.1-8.3 договору, в разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує добросовісній стороні завдані у зв`язку з цим збитки. У разі порушення умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. Прострочення оплати чи не поставка (недопоставка) товару в строки, передбачені цим договором, тягне за собою право сумлінної сторони на стягнення пені з винної сторони в розмірі 2 (подвійної) облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення від загальної суми заборгованості чи вартості не поставки (недопоставки) товару за кожен день прострочення. Сплата неустойки не звільняє сторону від обов`язків з відшкодування збитків і виконання своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п.4.1 договору, розрахунки за товар, що поставляється за цим договором, здійснюються шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків на оплату. Строк оплати – протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання і приймання товару.

Як встановлено судом вище, відповідач отримав товар за видатковою накладною №РН-504 від 10.07.2018 на суму 68646,62 грн, 10.07.2018 (останній день оплати 31.07.2019), тобто прострочення виконання зобов`язання починається з 01.08.2018.

За видатковою накладною №РН-574 від 06.08.2018 на суму 61443,32 грн, відповідач отримав товар 06.08.2018 (останній день оплати, з урахуванням святкових днів, 28.08.2019), прострочення виконання зобов`язання починається з 29.08.2018.

Перевіривши розрахунок пені за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 22950,07 грн.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, просив стягнути 3% річних в розмірі 2953,73 грн та інфляційні втрати в сумі 12450,25 грн.

Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційний втрат, суд задовольняє вимоги в цій частині на суму 2948,68 грн та 12450,25 відповідно.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (85327, Донецька область, м.Мирноград, вул.Шосейна, б.2, ідентифікаційний код юридичної особи - 24820699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» (69006, м.Запоріжжя, Північне Шосе, 4 офіс 210, ідентифікаційний код юридичної особи - 37434954) основний борг - 130089 (сто тридцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн 94 коп., інфляційні втрати - 12450 (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 25 коп., 3 % річних - 2948 (дві тисячі дев`ятсот сорок вісім) грн.68 коп., пеня - 22950 (двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят ) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2526 (дві тисячі п`ятсот двадцять шість) грн 58 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.08.2019.

Суддя О.В. Говорун