Ухвала суду № 83819145, 22.08.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/758/4225/19

Справа № 758/10774/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2019слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Корнілова Ж.О. за участю секретаря судового засідання Злобінця М.С., слідчого Плюшки Я.І., прокурора Петренка С.І., захисника Зоценка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Сліпкова В.С., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Петренком С.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, із середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 28.02.2006 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.190 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, за постановою Бородянського районного суду Київської області від 30.03.2007 звільнення від відбування покарання скасоване; 09.04.2008 Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, звільнений 01.06.2012 за відбуттям строку покарання; 05.06.2014 Бородянським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, звільнений від покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 (три) роки; 11.11.2015 Бородянським районним судом Київської області за ч. 3 ст.ст. 185, ст. 71 КК України до 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. За ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30.03.2016 року відповідно ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 02.04.2014 по 05.06.2014 включно та з 12.03.2015 по 13.03.2015 включно та з 18.09.2015 по 14.12.2015 звільнений з місць позбавлення волі 29.01.2019 за відбуттям строку покарання, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Сліпков В.С., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Петренком С.І., звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що «у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 12019100070002831 від 13.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює Київська місцева прокуратура № 7.

«16» серпня 2019 року органом досудового розслідування повідомлено:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 28 лютого 2006 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.190 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 і 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, за постановою Бородянського районного суду Київської області від 30 березня 2007 року звільнення від відбування покарання скасоване;

- 09 квітня 2008 року Бородянським районним судом Київської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 4-х років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 01 червня 2012 року по відбуттю строку покарання

- 05 червня 2014 року Бородянським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнений від покарання на підставі ст.75 з іспитовим строком 3 роки.

- 11 листопада 2015 року Бородянським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4-х років 1 місяця позбавлення волі. За ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30.03.2016 року відповідно ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 02.04.2014р. по 05.06.2014р. включно та з 12.03.2015р. по 13.03.2015р. включно та з 18.09.2015р. по 14.12.2015р. Звільнений з місць позбавлення волі 29.01.2019 по відбуттю строку покарання,

про те, що він підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

12.08.2019 приблизно о 23 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив раніше не знайому потерпілу ОСОБА_2 , у якої на шиї був золотий ланцюжок із золотим кулоном та дорогоцінним камінням. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення вказаного чужого майна, вчинене повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 зайшов за потерпілою до під`їзду №2 багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де підійшов до потерпілої ОСОБА_2 та штовхнув останню у спину, внаслідок чого вона впала на сходи. В цей момент ОСОБА_1 зірвав із шиї потерпілої золотий ланцюжок 585 проби вагою 6 грам, вартістю 9 000 гривень із золотим кулоном на ньому 585 проби вагою 3.25 грами, вартістю 10 000 гривень, після чого схопив її сумочку, у якій знаходився мобільний телефон Samsung galaxy вартістю 4000 гривень, гаманець із грошовими коштами у сумі 200 гривень та побіг до виходу з будинку.

Після чого, ОСОБА_1 , утримуючи викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник і в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 23 200 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:

1) протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 від 13 серпня 2019 року, згідно якого остання вказала про обставини злочину;

2) протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 16 серпня 2019 року, згідно якого остання вказала на місце, час та обставини вчинення злочину відносно неї.

3) протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 серпня 2019 року;

4) повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 16 серпня 2019 року;

5) протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 16 серпня 2019 року;

6) протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 16 серпня 2019 року;

7) протокол огляду місця події від 16 серпня 2019 року;

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 4 до 6 років.

Відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через те, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що, перебуваючи на волі, він буде:

1) вчиняти інші кримінальні правопорушення;

2) впливати на потерпілу по кримінальному провадженню;

3) переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків

На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує наступне.

Підозрюваний раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень, найбільше серед яких крадіжок, які поєднані із проникненням до житла ч іншого володіння особи. Так, останній має судимостей.

За вчинення вказаних кримінальних правопорушень підозрюваний відбував реальні строки покарання. Однак, вийшовши на волю, ОСОБА_1 належних для себе висновків не зробив, роботу не знайшов, та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення різного роду.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).

- ОСОБА_1 не одружений та дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього стабільних соціальних зв`язків;

- ОСОБА_1 офіційно не працює, що також свідчить про відсутність прив`язаності підозрюваного до місце проживання та роботи;

- підозрюваний раніше неодноразово судимий та відбував реальні сроки покарання.

Все вищезазначене в сукупності свідчить про схильність ОСОБА_1 до злочинної поведінки та його небажання стати на шлях виправлення.

Актуальність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень підвищується з урахування характеру інкримінованих злочинних дій та об`єкту злочинного посягання.

На той факт, що підозрюваний впливатиме на потерпілу по кримінальному провадженню вказує те, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати вплив на потерпілу ОСОБА_2 з метою викривлення інформації або можливих змін її показань, оскільки підозрюваному відоме місце проживання останньої. Показання потерпілої має істотне значення для досудового розслідування та доведення винуватості особи у суді.

На той факт, що ОСОБА_1 буде переховуватись від суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Слід зауважити, що підозрюваний не одружений, офіційно не працює, веде злочинний спосіб життя, раніше неодноразово судимий.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).

Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на наступне.

Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та впливу на свідків.

З цих же підстав недостатнім є і застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на свідків та на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою».

Враховуючи вищевикладене та, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 208, 211 КПК України, слідчий просить задовольнити клопотання.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити; підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання заперечували, посилаючись на сукупність обставин, зазначених у ст. 178 КПК України та відсутність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2019 за № 12019100070002831. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.08.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені у ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя оцінює в сукупності обставини, зазначені у ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання; відсутність у підозрюваного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Крім цього, враховую наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; незаконно впливати на свідків, і відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою може бути застосований.

Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваному, оскільки вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховуватися від органу досудового розслідування. З цієї позиції недостатнім є і застосування інших більш м`яких запобіжних заходів. Більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Такими чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та поміщенням його до слідчого ізолятора з визначенням строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, до 20.10.2019 включно з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, та визначенням розміру застави у розмірі 60210 (шістдесят тисяч двісті десять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави; підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали; на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи залежно від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці; у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави; з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 219, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Сліпкова В.С., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Петренком С.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та помістити його до слідчого ізолятора.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, до 20.10.2019 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави у розмірі 60210 (шістдесят тисяч двісті десять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи залежно від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Корнілова Ж.О.