Ухвала суду № 83816955, 12.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22955/19

Провадження №1-кс/760/12054/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого слідчого судді - А.М. Педенко,

за участі секретаря судового засідання - Д.М. Васильчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Самойленко М.В, погоджене прокурором Пономаренко В.П., відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, працюючого заступником начальника управління - начальником відділу Управління енергоринку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зареєстрованого і проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави у сумі 2603 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 363,00 грн, у межах досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 КК України за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ст. 27 ч. 5, 28 ч. 2, 364 ч. 2 КК України ,-

за участю прокурора - В.П. Пономаренко

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - І.В. Одинець

в с т а н о в и в:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Самойленка М.В, погоджене прокурором Пономаренко В.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави у сумі 2603 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 363,00 грн., відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, працюючого заступником начальника управління - начальником відділу Управління енергоринку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у межах досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 КК України за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ст. 27 ч. 5, 28 ч. 2, 364 ч. 2 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Прокурором вказано, що голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Комісія) ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з членом НКРЕКП ОСОБА_5 та службовими особами Управління енергоринку Комісії ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , а також за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_7 й ОСОБА_8 , під контролем та з відома організаторів вчинення злочину - невстановлених слідством осіб з числа вищого посадового керівництва держави, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди Генеруючими компаніями теплових електростанцій (далі - ГК ТЕС) з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго», розробили та прийняли 03.03.2016 постанову № 289 НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», в якій нормативно закріпили заздалегідь необґрунтовану Методику з визначення вартості енергетичного вугілля, що використовується зазначеними суб`єктами теплової генерації під час виробництва електричної енергії, створивши умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії, що виробляється, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» за наступних обставин.

Прокурор зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в період з вересня по середину грудня 2015 року, будучи уповноваженими особами державного колегіального органу відповідальними за розробку регуляторного акту - Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії (далі - Порядку), за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та радника Голови ОСОБА_9 , здійснивши власні економічно-аналітичні розрахунки із застосуванням альтернативних підходів до формування ціни енергетичного вугілля, володіючи інформацією про середній розмір відпускних цін на енергетичне вугілля, що не перевищував 1200 грн. за 1 тонну, дійшли однозначного висновку стосовно відсутності обґрунтування врахування витрат з доставки морським шляхом (фрахту) та транспортування з судна на склади українських портів (перевалка) до вартості вугілля на усі його обсяги, що призводило до підвищення ціни вугілля до рівня понад 1500 грн. за 1 тонну, яка є необґрунтованою з причин лише 7,7 % прогнозованого обсягу імпорту вугілля у 2015 році та відсутністю прогнозованого імпорту на 1 квартал 2016 року.

З огляду на такі результати своєї аналітичної діяльності, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за участю інших членів Комісії, прийняли 05.11.2015 проект Порядку із врахуванням у ньому Методики з визначення вартості енергетичного вугілля, яка передбачала її встановлення виходячи передусім з середньої ринкової ціни на європейському ринку на основі середніх індексів АРІ 2 на умовах СІF в основних портах Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен без врахування відповідних транспортних витрат.

Прокурором вказано, що приблизно в період часу з 18.11.2015 по середину грудня 2015 року, невстановлені слідством особи, які діяли в інтересах групи компаній ДТЕК , вступили у змову з невстановленими слідством особами з числа вищого посадового керівництва держави з метою забезпечення впливу останніх на ОСОБА_4 для прийняття ним Порядку у редакції, яка б передбачала врахування вищезазначених транспортних витрат та дозволяла б досягти ціни вугілля на рівні понад 1500 грн. за 1 тонну для надання таким чином неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, й для забезпечення подальшого обслуговування фінансових зобов`язань групи компаній ДТЕК перед кредиторами, розмір яких складає орієнтовно станом на 2015 рік 3 млрд. доларів США та перекладання витрат з відновлення інфраструктури АТО на споживачів.

За переконанням прокурора,в результаті здійснення відповідного впливу невстановленими слідством особами з числа вищого посадового керівництва держави, ОСОБА_4 погодився створити умови одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК шляхом прийняття необґрунтованого регуляторного акту та залучив до вчинення цього злочину ОСОБА_5 , якому роз`яснив необхідність подальшого узгодження протиправних дій з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що забезпечували додаткове створення умов для реалізації цього злочинного умислу.

15.12.2015 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , забезпечили подання до Комісії пропозицій до проекту Порядку від імені ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», де виклали необхідність обов`язкового врахування у Методиці з визначення вартості енергетичного вугілля витрати з його фрахту та перевалки, формально мотивуючи це можливими транспортними витратами з імпорту вугілля, а 18.12.2015, тобто до моменту публічних обговорень проекту Порядку, ОСОБА_6 діючи за згодою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , сформував у його необхідній співучасникам редакції із врахуванням вищезазначених пропозицій.

22.12.2015 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи на робочій нараді в приміщенні Комісії, та за участю представників інших зацікавлених сторін, які не були обізнані з планом злочинних дій, для прикриття своїх протиправних дій створили видимість неупереджених обговорень запропонованих пропозицій до проекту Порядку, в тому числі й ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», приховавши від останніх заздалегідь погоджену учасниками злочинну мету з викладення Порядку у редакції запропонованої останнім та підтриману ОСОБА_7 та ОСОБА_8

28.01.2015 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за пособництва ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, достовірно усвідомлюючи необґрунтованість Порядку у визначеній співучасниками редакції, користуючись неналежним виконанням іншими членами НКРЕКП своїх службових обов`язків, забезпечили прийняття проекту Порядку з врахуванням у розділі 3.1 транспортних витрат з фрахту і перевалки у ціні енергетичного вугілля на усі його обсяги, та направили його на погодження до Міненерговугілля України, Антимонопольного комітету України та Державної регуляторної служби України.

Отримавши погодження вищезазначених органів державної влади, зокрема шляхом умисного замовчування обставин розробки Порядку та приховуванням інших альтернативних розрахунків як способів розв`язання проблеми державного регулювання, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 та за пособництва ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та маючи мету надати неправомірну вигоду групі компаній ДТЕК, забезпечили 03.03.2016 розгляд Порядку на засіданні Комісії та його прийняття шляхом приховування від інших членів Комісії обставин розробки Порядку та неналежним виконанням ними своїх службових обов`язків.

За переконання прокурора , надалі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , користуючись проведеними ОСОБА_6 розрахунками прогнозованої ОРЦ електричної енергії за алгоритмом, встановленим та прийнятим у протиправний спосіб Порядком, який забезпечував необґрунтоване підвищення ціни (тарифу) ГК ТЕС, зокрема для групи компаній ДТЕК за відпущену в ОРЕ електроенергію, діючи всупереч інтересам служби та з нехтуванням інтересів споживачів електричної енергії, забезпечили прийняття на засіданнях Комісії Постанов від 28.04.2016 за № 721, від 24.06.2016 за № 1178, від 20.12.2016 № 2326 та від 23.03.2017 за № 337, якими визначили та затвердили на період з травня 2016 року по грудень 2017 року розміри прогнозованих оптових ринкових цін електричної енергії та прогнозованих платежів ГК ТЕС із завищеними на розмір витрат фрахту й перевалки у вартості енергетичного вугілля, які документально не підтверджувалися та ГК ТЕС, зокрема з числа групи компаній ДТЕК, не неслися.

Прокурор стверджував, що ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 та за пособництва ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необґрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію шляхом виконання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року Постанов Комісії від 28.04.2016 за № 721, від 24.06.2016 за № 1178, від 20.12.2016 № 2326 та від 23.03.2017 за № 337, досягли поставленої мети та уможливили одержання впродовж вищезазначеного періоду часу неправомірної вигоди ГК ТЕС, зокрема, з числа групи компаній ДТЕК, що завдало матеріальної шкоди (збитків) постачальникам (споживачам) електричної енергії внаслідок завищення прогнозованої та як наслідок фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена зазначеними постановами НКРЕКП та надмірною сплатою грошових коштів постачальниками (споживачами) у зв`язку із включенням у вартість енергетичного вугілля необґрунтованих витрат з фрахту й перевалки на усі обсяги використання, у сумі 18 868 148 667,62 грн., що спричинило тяжкі наслідки, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином, як наполягав прокурор, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в пособництві у зловживанні службовим становищем вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, одружений, освіта вища, працює заступником начальника управління - начальником відділу Управління енергоринку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зареєстрований та проживаючий у АДРЕСА_1 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за переконанням органу досудового розслідування, повністю підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, а саме:

-презентацією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 «Матеріали до круглого столу: Проблеми функціонування підприємств теплової генерації», яка представлена ОСОБА_4 на комітетських слуханнях «Проблеми функціонування підприємств теплової генерації України» Комітету ВР України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки 08.04.2015. Відповідно до презентації пропозиції групи компаній ДТЕК з досягнення тарифів на відпуск електричної енергії у розмірах 103 коп./кВт*год., 112 коп./кВт*год. та 120 коп./кВт*год. призведе до необхідності збільшення тарифної виручки на 8,6 млрд. грн., 12,5 млрд. грн.. та 16 млрд. грн. відповідно, а досягнення тарифу у розмірі 120 коп./кВт*год. для компаній групи компаній ДТЕК призведе до збільшення оптової ринкової ціни більш ніж на 30%, що призведе до розбалансування промисловості та комунального сектору та при ціні вугілля 1100 грн. та вищезазначеному розмірі тарифу рентабельність ГК ТЕС сягне 80%, що є неприпустимим. В свою чергу зазначена пропозиція групи компаній ДТЕК є інструментом одержання фінансових джерел компенсації девальвації гривні по усьому кредитному портфелю групи компаній ДТЕК (кредитних зобов`язань перед кредиторами), розмір якого сягає орієнтовно 3 млрд. доларів США.

-Згідно стенограми зазначених комітетських слухань 08.04.2015

ОСОБА_4 повністю підтвердив інформацію викладену у вищезазначеній презентації, зазначивши, зокрема, що «…якщо ціна вугілля 1100 як зараз то тариф 1 гривня 20 дорівнює рентабельності генерації 80%, що держава в принципі не може собі дозволити».

-прогнозними балансами електричної енергії ОЕС України та відповідними прогнозними структурами палива теплових електростанцій до них згідно з якими, станом на момент затвердження Комісією прогнозованої ОРЦ 28.04.2016 документально підтверджений прогнозований обсяг імпорту генеруючими компаніями енергетичного вугілля на 2016 рік становив 1 236,00 тис. тонн або 4,88 % від загального прогнозованого обсягу споживання енергетичного вугілля ТЕС, на момент затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії 24.06.2016 - 220,90 тис. тонн або 0,89 %, станом на момент затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії 20.12.2016 на 2017 рік - 130,00 тис. тонн або 0,55 % від загального прогнозованого обсягу споживання енергетичного вугілля ТЕС, на момент затвердження Комісією прогнозованої ОРЦ електричної енергії 23.03.2017 - 4 962,80 тис. тонн або 21,08 % та станом на момент затвердження Порядку № 289 від 03.03.2016 на 2016 рік - 1 367,00 тис. тонн або 5,42 % від загального прогнозованого обсягу споживання енергетичного вугілля тепловими електростанціями. Зазначені прогнозні структури палива теплових електростанцій були у володінні та користуванні службових осіб Управління енергоринку, в тому числі, ОСОБА_1 та ОСОБА_6

-презентацією «Формирование тарифа ТЭС», створеною за дорученням ОСОБА_4 його радником ОСОБА_9 за допомогою ОСОБА_1 та ОСОБА_6 для ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою визначення найбільш обґрунтованого підходу до визначення тарифу ГК ТЕС. Згідно з презентацією, висновки якої не стали предметом публічних обговорень, Комісія, в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , станом на жовтень 2015 року дійшли одностайних висновків, що індикативна вартість енергетичного вугілля для ГК ТЕС може визначатися з урахуванням середніх ринкових цін вугілля на європейському рівні (індексу API2) або середніх показників між сумою цього ж індексу та вартістю вугілля в Україні, що визначатиметься Міненерговугілля Україні, та за обома варіантами становитиме ціну за 1 тонну в діапазоні між 1148 грн. - 1196 грн. В той же час позиція групи компаній ДТЕК, яка включає у ціну енергетичного вугілля середню ціну на європейському ринку разом з витратами на його доставку морським шляхом із-за кордону та перевалку з судна на склади в порту «Південний» та складає 1525 грн. «существенно превышает стоимость в Украине». Крім того різниця між прогнозними тарифами ГК ТЕС згідно позицій ДТЕК/НКРЕКП у розмірі 36,5 коп. за 1 кВт*год. (130 коп./кВт*год. та 93,5 коп./кВт*год.), яка виникає передусім у зв`язку із врахуванням групою компаній ДТЕК витрат з фрахту і перевалки вугілля, є неприйнятною.

-поданням на відкрите засідання Комісії 05 листопада 2015 року щодо схвалення та розміщення на сайті Комісії проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», яке підписав ОСОБА_1 , що підтверджує його обізнаність та участь у розробці проекту Порядку із врахуванням у ньому Методики з визначення вартості енергетичного вугілля без врахування у ній витрат з доставки вугілля морським шляхом до українського порту та транспортування з суден на склади українських портів.

-проектом постанови Комісії від 05.11.2015, прийнятої в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» та оприлюдненої на офіційному веб - сайті Комісії 18.11.2015 відповідно розділу 3.1 якої, вартість енергетичного вугілля передбачала передусім врахування у його ціні середньої ринкової ціни на європейському рівні на основі середніх індексів API 2 без врахування витрат з доставки вугілля із-за кордону та перевалки з суден на склади українських портів, а передбачала необхідність врахування витрат з його транспортування лише територією України.

-листом ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 01.12.2015 № 01/2979, якою Комісії надано пропозицію до проекту Порядку від 05.11.2015, зокрема, щодо врахування у ціні енергетичного вугілля витрат з його фрахту й перевалки на усі обсяги.

-листами ПАТ «Донбасенерго» та ДП «Енергоринок» від 17.12.2015

№ 01-13/04792 та від 18.12.2015 № 03/32-14455 якими направлено офіційні пропозиції до проекту Порядку від 05.11.2015 та запропоновано визначати вартість енергетичного вугілля для ГК ТЕС на основі середньої ринкової ціни, яка склалася на європейському ринку для вугілля газової групи без врахування транспортних витрат з фрахту й перевалки, та на основі середніх індексів API 4 (тобто вартість енергетичного вугілля в порту м. Річардс Бей, Південно-Африканська Республіка) з урахуванням вартості доставки до українських портів для вугілля антрацитової групи. Таким чином жодна з зазначених альтернативних пропозицій не передбачала врахування транспортних витрат на усі обсяги енергетичного вугілля, що використовуватиметься ГК ТЕС для виробництва електричної енергії.

-речовими доказами, а саме: накопичувачем на жорстких магнітних дисках Western Digital WD5000AAKX-60U6AA0 (серійний номер: WCC2EJT39086) - вилученим з робочого місця ОСОБА_5 ; системним блоком HP Compaq (серійний номер: UAA64300LW, інв. № 8749062) - вилученим з робочого місця ОСОБА_6 ; системним блоком HP Compaq dx7400 (серійний номер: CZC8357ZDS, інв. № 8749063) - вилученим з робочого місця ОСОБА_1 ; системним блоком HP Compaq Pro 6300 (серійний номер: CZC3304RRZ, маркувальне позначення: 6443) - вилученим з робочого місця ОСОБА_4

-протоколом огляду від 15.01.2018 інформації (відомостей), яка виявлена на зазначених вище речових доказах - електронних носіях інформації, якими користувалися ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , та яка вказує на:

-систематичне спілкування в період з вересня по грудень 2015 року зазначених службових осіб Комісії із представниками виключно групи компаній ДТЕК стосовно розробки Порядку та формування Методики з визначення вартості енергетичного вугілля із врахуванням у його вартість транспортних витрат з фрахту й перевалки.

-наявність власних економічних розрахунків зазначених службових осіб НКРЕКП та зроблених на їх підставі висновків щодо необґрунтованості включення транспортних витрат з фрахту й перевалки до ціни енергетичного вугілля.

-розробку та направлення ОСОБА_6 18.12.2015, тобто заздалегідь до моменту публічних та відкритих обговорень проекту Порядку усіма зацікавленими сторонами, з відома ОСОБА_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_7 проекту Порядку в редакції, яка задовольняла корисливі інтереси співучасників та передбачала врахування у ціні на вугілля витрати з фрахту й перевалки, що документально не підтверджувалися та фактично ГК ТЕС, зокрема з групи компаній ДТЕК не неслися.

-остаточне погодження ОСОБА_5 та ОСОБА_7 редакції проекту Порядку 21.12.2015 та її направлення останнім з відома ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_6 до моменту проведення публічних обговорень пропозицій та зауважень, що відбулися 22.12.2015.

-речовими доказами, а саме: мобільним телефоном Iphone, IMEI: НОМЕР_1 , мобільним телефоном Samsung SM-G965F/DS, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 . Оглядом інформації, що міститься у мобільному телефоні Samsung SM-G965F/DS виявлена СМС-переписка ОСОБА_5 із ОСОБА_7 згідно з якою, 18.12.2015 до проведення 22.12.2015 наради з публічного обговорення пропозицій до Порядку, ОСОБА_5 погодив з ОСОБА_7 врахування в розділі 3.1 Порядку витрат з транспортування енергетичного вугілля із-за кордону у його вартості (ціні) на усі обсяги, незважаючи на наявність альтернативних пропозицій зацікавлених учасників Оптового ринку електричної енергії.

-протоколом наради з 22.12.2015 на якій під головуванням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а також зацікавлених учасників, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали пропозицію ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» про необхідність врахування у ціні енергетичного вугілля витрат з фрахту й перевалки на усі його обсяги, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створивши видимість неупереджених обговорень, приховали факт попередньої домовленості із необхідності врахування зазначених витрат у ціні енергетичного вугілля, та прийняли за основу пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до майбутнього регуляторного акту.

-проектом постанови Комісії від 28.01.2015, прийнятої в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії», та підписаної ОСОБА_1 на засіданні Комісії в ході якого, останні приховали від інших членів НКРЕКП дійсні обставини розробки регуляторного акту, наявність альтернативних пропозицій ПАТ «Донбасенерго», ДП «Енергоринок» та результати здійснених ними розрахунків,що свідчили про необґрунтованість врахування пропозиції

ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

-Аналізом регуляторного впливу до проекту постанови Комісії від 28.01.2016, в якому ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не зазначили наявність інших альтернативних пропозицій (варіантів) розв`язання проблеми, що потребувала регулювання та не виклали результати власних наявних розрахунків з підтвердження обґрунтованості зазначених альтернативних пропозицій, чим ввели в оману Державну регуляторну службу Україну та забезпечили погодження необґрунтованого регуляторного акту.

-проектом постанови Комісії від 03.03.2016, прийнятої в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії» на засіданні Комісії та за підписом ОСОБА_1 . Останні приховали від інших членів НКРЕКП перед голосуванням за вищезазначений проект постанови дійсні обставини розробки регуляторного акту, наявність альтернативних пропозицій ПАТ «Донбасенерго»,

ДП «Енергоринок» та результати здійснених ними розрахунків, що свідчить про необґрунтованість врахування пропозиції ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

-оглядом речового доказу - мобільного телефону Samsung SM-G965F/DS,

IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , який належить

ОСОБА_5 та в якому виявлено електронне СМС-листування останнього із ОСОБА_7 в ході якого встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 під час презентації 28.04.2016 розміру прогнозованої ОРЦ електричної енергії умисно приховав прогнозну ціну (тариф) ГК ТЕС, зокрема групи компаній ДТЕК, представивши лише питому вагу (%) ГК ТЕС у структурі прогнозованої ОРЦ на II-IV квартали 2016 року, % з метою уникнення розкриття явної необґрунтованості застосованої Методики з розрахунку вартості енергетичного вугілля із врахуванням у вартості витрат з фрахту й перевалки.

-листом ПАТ «Донбасенерго» від 24.06.2019 № 01-1.3/01333, згідно з яким викладена позиція про обґрунтованість формування ціни енергетичного вугілля виходячи з встановлення її на рівні середніх значень цін, що склалися на європейському рівні та ціни вугілля в Україні (згідно форм № 1-НКРЕ (місячна) для вугілля марки Г (газової групи) та ціни, що склалася в порті - країни, з якої експортується вугілля антрацитової групи (марки А) з корегуванням на його доставку на митну територію України, та з викладенням обґрунтування пропозиції застосовувати для вугілля марки А індекс

FOB Richards Bay, що дозволяє уникнути подвійного врахування транспортних витрат, на відміну від індексів API 2.

-презентацією «Порядку затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни» від 28.04.2016 в якій за домовленістю із ОСОБА_7 не представлено прогнозованого ціни (тарифу) ГК ТЕС на II-IV квартали 2016 року з метою прикриття обставин його необгрунтованого зростання шляхом розрахунки за алгоритмом, встановленим Порядком від 03.03.2016 № 289.

-речовим доказом, а саме: ноутбуком Dell, s/n: G6KLPNZ, MFG YR:2018, що належить ОСОБА_5 , оглядом якого виявлено файл із найменуванням «Довідка ОРЦ 2016г.docx», що створений на вищезазначеному електронному носії інформації 06.06.2019, автором якого є « ОСОБА_10 ». З змісту цього файлу вбачається, що Голова НКРЕКП ОСОБА_4 здійснював неправомірні дії у вигляді тиску на окремих членів НКРЕКП впродовж 2016-2017 років, зокрема, ОСОБА_5 , з метою припинення їхніх спроб домогтися перегляду методики з визначення вартості енергетичного вугілля, яке використовується генеруючими компаніями теплових електростанцій у виробництві електричної енергії та яка визначена п. 3.1 Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії. В подальшому ОСОБА_4 з метою унеможливлення проведення ґрунтовної та повної перевірки фінансово-господарської діяльності ГК ТЕС за наслідками впровадження та реалізації Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, вчинив активні дії направлені на звільнення ОСОБА_5 з посади члена НКРЕКП, який порушував питання про проведення вищезазначеної перевірки.

-формами звітів № 1-НКРЕ (місячна), що подавалися ГК ТЕС, а саме ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «Донбасенерго» та та ПАТ «Центренерго» до Комісії впродовж 2016 - 2017 років згідно з аналізу яких встановлено, що середня ціна 1т. спожитого умовного палива ГК ТЕС, з затратами на транспортування (на 6000 ккал), грн./тонна була нижча ціни енергетичного вугілля (на 6000 ккал), грн./тонна розрахованого у відповідності до алгоритму, передбаченого Порядком № 289 від 03.03.2016, а саме у травні 2016 року - на 517,56 грн./тонна, червні 2016 року - на 540,02 грн./тонна, у липні 2016 року - на 455,24 грн./тонна, у серпні 2016 року - на 431,64 грн./тонна, у вересні 2016 року - на 416 грн./тонна, у жовтні 2016 року - на 323,77 грн./тонна, у листопаді 2016 року - 227,79 грн./тонна, у грудні 2016 року - на 191,07 грн./тонна, у січні 2017 року - на 329,55 грн./тонна, у лютому 2017 року - на 272,02 грн./тонна, у березні 2017 року - на 224,40 грн./тонна та у квітні 2017 року на 109,95 грн./тонна.

-звітом з економічного дослідження «Механізм ціноутворення на енергетичне вугілля для виробництва електроенергії та оцінка наслідків його застосування для економіки України», складеним Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» НАН України та затвердженим директором установи ОСОБА_11 24.09.2018 (далі - Звіт

НАН України). Відповідно до Звіту НАН України при визначенні ціни енергетичного вугілля для розрахунку прогнозної ціни продажу електроенергії в ОРЕ Виробниками, що працюють за ціновими заявками за Формулою були враховані витрати на доставку вугілля з портів Амстердам-Роттердам-Антверпен до українського порту і на транспортування вугілля із судна на склади українського порту, які не могли настати ні потенційно (Прогнозним балансом електроенергії ОЕС України і відповідною структурою палива ТЕС ці витрати не підтверджувались) не настали і фактично (частка імпортованого вугілля згідно Прогнозної структури палива ТЕС на 2016 р. від 13.01.2016 становила 5,4%, уточненої на 2016 р. від 23.05.2016 - 0,9%, на 2017 р. від 31.10.2016 - 0,5%, уточненої на 2017 р. від 03.03.2017 - 20,9% від загальних обсягів поставок вугілля на ГК ТЕС, фактично вона склала у 2016 р. 2,7%, у 2017 році - 15,8%). Тому закладені в Порядок витрати на доставку вугілля з європейських портів до українського порту не можна ототожнювати з поняттям «витрати, які понесені для виробництва електроенергії». Все це призвело до невиправданого завищення прогнозованої ОРЦ електроенергії - в середньому на 69,81 грн./МВт*год. за період з травня 2016 р. по грудень 2017, що в свою чергу спричинило надмірне підвищення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, що зумовило порушення збалансованості інтересів ГК ТЕС, споживачів і держави.

-довідкою спеціаліста - детектива Управління аналітики та обробки інформації НАБ України щодо проведення розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії від 03.06.2019 згідно з якою, зокрема, підтверджено, що результати розрахунків прогнозованих ОРЦ електричної енергії на відповідні періоди 2016 - 2017 років, які разом із відповідними вихідними даними містилися у файлах Excel, що були вилучені на електронному носії інформації, яким користувався ОСОБА_6 відповідають розмірам прогнозованих оптових ринкових цін електричної енергії, затверджених постановами НКРЕКП № 721 від 28.04.2016, № 1178 від 24.06.2016, № 2326 від 20.12.2016 та № 337 від 23.03.2017. В той же час, при проведенні розрахунків відповідно до Порядку витрат на доставку вугілля з портів Амстердам-Роттердам-Антверпен до українського порту та на транспортування вугілля із судна на склади українських портів без врахування документально підтвердженого прогнозованого імпорту енергетичного вугілля ТЕС прогнозована ОРЦ електричної енергії на травень-червень 2016 року, затверджена постановою № 721 від 28.04.2016 завищена на 74,15 грн./МВт*год., на III квартал 2016 року затверджена постановою № 1178 від 24.06.2016 завищена на 91,07 грн./МВт*год., на IV квартал 2016 року, затверджена постановою №1178 від 24.06.2016 завищена на 86,48 грн./МВт*год., на І квартал 2017 року, затверджена постановою № 2326 від 20.12.2016 завищена на 76,19 грн./МВт*год., ІІ квартал 2017 року, затверджена постановою № 337 від 23.03.2017 завищена на 66,23 грн./МВт*год., на ІІІ квартал 2017 року, затверджена постановою № 337 від 23.03.2017, завищена на 55, 33 грн./МВт*год. та на IV квартал 2017 року, затверджена постановою № 337 від 23.03.2017, завищена на 54,88 грн./МВт*год.

-Внаслідок необґрунтованого врахування у ціні енергетичного вугілля витрат з фрахту й перевалки на усі його обсяги вартість електричної енергії, відпущеної (проданої) ДП «Енергоринок» покупцям (постачальникам) в період дії постанов НКРЕКП № 721 від 28.04.2016, № 1178 від 24.06.2016, № 2326 від 20.12.2016 та № 337 від 23.03.2017, фактично завищено на загальну суму 19 646,931 млн. грн.

-довідкою спеціаліста - детектива Управління аналітики та обробки інформації НАБ України щодо проведення розрахунку надмірно сплачених коштів за придбану електричну енергію від 22.07.2019 згідно з якою, при проведенні розрахунків відповідно до алгоритму, визначеного Порядком, необгрунтованих витрат на доставку вугілля з портів Амстердам-Роттердам-Антверпен до українського порту та на транспортування вугілля із судна на склади українських портів без врахування документально підтвердженого прогнозованого обсягу імпорту енергетичного вугілля, в період дії постанов НКРЕКП № 721 від 28.04.2016, № 1178 від 24.06.2016, № 2326 від 20.12.2016 та № 337 від 23.03.2017 покупцям (постачальникам) електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України нанесено матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 19 356,971 млн. грн.

-дослідженням, проведеним залученими спеціалістами Київського національного університету ім. Т. Шевченка (від 10.06.2019 № 01/407-19) яким встановлено, що в ціну енергетичного вугілля видобутого в Україні підстав включати витрати з доставки до українського порту та на транспортування з суден у склади українських портів немає, адже фактично такі витрати по відношенню до енергетичного вугілля національного видобутку не існують, і лише до ціни енергетичного вугілля імпортованого із-за кордону слід включати витрати з доставки до українського з коригуванням на спосіб доставки (морським транспортом або залізницею - слід розглядати, як доставка залізницею до кордону України).

-рецензією (висновком з аналітичного дослідження) на Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» від 27.05.2019 якою встановлено, що АРВ був проведений розробником без виконання значної кількості Рекомендацій уповноваженого органу, а у декількох випадках з порушенням обов`язкових вимог Закону України «Про засади здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (ст. 4 та ст. 8) та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, затвердженої постановою КМ України від 11.03.2004 № 308 (п.п. 4, 5). В АРВ не було визначено ефекту від упровадження різних варіантів розв`язання проблеми, та, як наслідок, не був вибраний з них оптимальний та збалансований для держави, громадян та суб`єктів господарювання. Навпаки, в АРВ був обраний варіант, який тим самим надалі був легітимізований прийняттям регуляторного акту, який збільшив витрати суб`єктів, на яких проблема справляла негативний вплив, на вартість транспортування, що не здійснюється.

-висновком експерта від 15.07.2019 № 90/7 Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБ України згідно з яким, розмір матеріальної шкоди (збитків) Постачальникам (Споживачам), внаслідок завищення прогнозованої та як наслідок фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена постановами НКРЕКП та надмірною сплатою грошових коштів Постачальниками (Споживачами) на користь

ДП «Енергоринок» за придбану електричну енергію на Оптовому ринку, за умови врахування (при проведенні розрахунків прогнозованої ОРЦ на електроенергію) витрат на доставку вугілля з портів Амстердам-Роттердам-Антверпен до українського порту та на транспортування вугілля із судна на склади українських портів виключно на обсяги документально підтвердженого прогнозованого імпорту енергетичного вугілля для теплових електростанцій на відповідний розрахунковий період, які затверджені Міненерговугілля України, а не витрат на доставку на весь обсяг енергетичного вугілля, підтверджується у сумі 18 868,148 млн. грн.

-висновком експерта від 01.02.2018 № 19/9-1/219-СЕ/17 ДНДЕКЦ МВС України згідно з яким на речових доказах Western Digital WD5000AAKX-60U6AA0 (серійний номер: WCC2EJT39086) - вилученим з робочого місця ОСОБА_5 ; системним блоком HP Compaq (серійний номер: AA64300LW , інв. № 8749062) - вилученим з робочого місця ОСОБА_6 ; системним блоком HP Compaq dx7400 (серійний номер: CZC8357ZDS, інв. № 8749063) - вилученим з робочого місця ОСОБА_1 ; системним блоком HP Compaq Pro 6300 (серійний номер: CZC3304RRZ, маркувальне позначення: 6443) - вилученим з робочого місця ОСОБА_4 , виявлено 64 423 поштових повідомлень з електронної переписки за допомогою програм обробки поштових повідомлень Outlook. Зазначене підтверджую наявність та зміст електронних файлів та електронної переписки, яка виявлена в ході огляду від 15.01.2018.

-протоколами допитів свідків:

1. ОСОБА_12 - Голови Державної регуляторної служби України, яка показала, що існуюча станом на 2015-2016 роки методологія перевірки аналізів регуляторного впливу до регуляторних актів не дозволяла здійснити їх належну та повну перевірку на відповідність вимозі з дотримання балансу інтересів зацікавлених сторін та вибору розробниками найбільш вигідного варіанту розв`язання проблеми, адже дозволяла розробнику не викладати в АРВ результатів попередніх макроекономічних розрахунків наслідків імплементації регуляторних актів, що призводило до неможливості виконання Державною регуляторною службою України перевірки економічних результатів застосування таких актів.

Тому, візування та погодження Аналізу регуляторного впливу до проекту постанови Комісії від 28.01.2015 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни» Державною регуляторною службою України відбулося в умовах відсутності обізнаності про наявність альтернативних пропозицій щодо розв`язання проблеми та економічних наслідків запровадження Порядку, які були розраховані НКРЕКП.

2. ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - членів НКРЕКП станом на момент розробки та прийняття Порядку № 289 від 03.03.2016 , які показали, що будучи членами НКРЕКП та голосуючи за прийняття Порядку № 289 від 03.03.2016 не були ознайомлені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про обсяги імпорту енергетичного вугілля на 2015 рік, прогнозованими обсягами імпорту енергетичного вугілля на 2016 роки, економічними розрахунками, що наслідків запровадження Порядку в редакції, яка була прийнята на засіданні Комісії 03.03.2016. Під час голосування за проект Порядку від 28.01.2016 та за проект Порядку від 03.03.2016 були ознайомлені із відповідними проектами та поданнями до них, та в своїх рішеннях щодо необхідності голосувати «за» покладалися на відповідальність, професіоналізм та досвід працівників Комісії, Голову та відповідального за розробку Порядку ОСОБА_5

Генерального директора ТОВ «ДТЕК» ОСОБА_16 , який показав, що на кінець 2015 року загальний розмір заборгованості групи компаній ДТЕК, у тому числі заборгованість перед кредиторами - банками і держателями Єврооблігацій складала орієнтовно 3 млрд грн. Основною причиною негативного фінансового стану групи компаній ДТЕК стала економічна та політична криза, яка розпочалася весною 2014 року, а також девальвація національної валюти.

4. ОСОБА_17 - народного депутата України, яка показала, що 08.04.2015 після завершення комітетських слухань з «Проблеми функціонування підприємств теплової генерації», ОСОБА_4 повідомив їй, що ДТЕК шантажує НКРЕКП відключенням (неможливістю виробництва та поставки) електроенергії в Оптовий ринок електроенергії, мотивуючи це значним розміром заборгованості групи компаній ДТЕК перед кредиторами, що становить близько 3 млрд. доларів США та потенційною можливістю банкрутства компанії. При цьому, ДТЕК вимагає збільшити ціну вугілля у тарифі ГК ТЕС до 1500 грн., а таким чином збільшити розмір тарифу до 1,50-1,70 грн. після цього, ОСОБА_4 повідомив про те, що фактична ціна вугілля становить орієнтовно 850-900 грн., а не 1500 грн., як повідомляє ДТЕК, а тому підстав для збільшення розміру тарифу теплової генерації з урахуванням вартості вугілля у розмірі 1500 грн. немає.

5. ОСОБА_18 та ОСОБА_19 - комерційного директора та заступника директора з правового забезпечення ПАТ «Донбасенерго», які показали, що враховуючи прогнозні та фактичні обсяги імпорту енергетичного вугілля в Україну, обсяги національного видобутку енергетичного вугілля газової (високолеткої марки Г), антрацитової групи (низьколеткої марки А), ситуацію із забезпеченням ГК ТЕС вугіллям марки А у зв`язку із подіями на Сході України, найбільш прийнятною формулою із встановлення індикативного ціноутворення на енергетичне вугілля для виробництва електричної енергії видається необхідність встановлення її на рівні середніх значень цін, що склалися на європейському рівні та ціни вугілля в Україні (згідно форм № 1-НКРЕ (місячна) для вугілля марки Г та ціни, що склалася в порті-країни, з якої експортується вугілля антрацитової групи з корегуванням на його доставку на митну територію України.

-іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

За таких обставин, на думку прокурора, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування, на думку прокурора, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Санкція ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відносить вказаний злочин до категорії тяжких.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , на думку прокурора, у сукупності з іншими конкретними обставинами, які встановлені в ході даного досудового розслідування, вказують на існування суттєвих ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На думку прокурора, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки призвів до спотворення загальнодержавних принципів регулювання товарних ринків, які перебувають у стані природної монополії та суміжного ринку, що стосуються кожного на території Україні, а якість їх регулювання визначає макроекономічні показники держави, в тому числі, індекси споживчих цін та індекси цін виробників промислової продукції. Необґрунтоване збільшення ціни (тарифу) за відпущену в ОРЕ електричну енергію призвело до негативних наслідків та прямо вплинуло на збільшення кінцевої ціни товарної промислової продукції, що знайшло своє відображення у негативній подальшій ланцюговій реакції із зменшення купівельної спроможності споживачів. Дії співучасників кримінального правопорушення та, ОСОБА_1 , зокрема, й призвели до настання вищезазначених суспільних небезпечних наслідків, а таке зловживання владою або службовим становищем, яке виявилося у підміні передбаченої чинним законодавством регуляторної діяльністю наданням неправомірної вигоди окремому суб`єкту господарювання за рахунок економічних громадських інтересів, спричинило в розумінні кримінального матеріального законодавства тяжкі наслідки, які передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, Кримінальний кодекс України не передбачає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за корупційний злочин.

Тому при визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прокурор просив враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється.

Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо об`єктивної можливості переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування (в тому числі й закордоном, враховуючи наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_5 від 15.01.2018) у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування того, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурорами вказано наступне.

ОСОБА_1 станом дотепер працює в Управлінні енергоринку Комісії та має можливість спільно з ОСОБА_6 , маючи доступ до усіх матеріалів та вихідних даних, які використовувалися ними для розрахунку прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2016-2018 роки, та які підтверджують його та ОСОБА_6 неформальний зв`язок із представниками групи компаній ДТЕК, здійснювати подальші дії направлені на приховування та/або знищення таких документів та речей, які мають важливе значення для кримінального провадження. При цьому такі дії з високою мірою вірогідністю знаходили потурання (та й загалом організацію процесу приховування) з боку ОСОБА_4 та можуть знаходити й з боку нинішньої Голови НКРЕКП ОСОБА_20 з огляду на наступне.

Так для встановлення фактичних обставин прийняття Порядку № 289 від 03.03.2016, а також оцінки шкідливих наслідків на суспільні відносини, що охороняються законом, детективам Національного бюро необхідно було встановити низку показників і джерел їх походження, які використовувались під час проведення розрахунків прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, а також офіційні розрахунки такої ціни службовими особами НКРЕКП, результати яких і затверджувались відповідними постановами Комісії.

Службові особи НКРЕКП з метою унеможливлення або значного утруднення просування досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні фактично відмовлялись надавати зазначені вище дані, не дивлячись на те, що як державні службовці органу державної влади зобов`язані не лише виконувати законні вимоги органу досудового розслідування для встановлення фактичних обставин справи, але й всіляко сприяти такому процесу.

Не зважаючи на низку запитів Національного бюро до НКРЕКП, зокрема і в порядку, який передбачає адміністративну відповідальність керівника державного органу за ненадання відповіді на запит Бюро, а також на рішення слідчого судді у кримінальному провадженні, яким Комісію було зобов`язано надати необхідні показники та розрахунки - службові особи НКРЕКП такі відомості та документи не надавали.

У той час коли Комісія приховувала відомості і документи від Національного бюро про складові прогнозованої оптової ринкової ціни - таку ж інформацію у деталізованому вигляді із необхідними поясненнями службові особи Комісії дали офіційним листом адвокату (Одинець І.В.), яка представляла інтереси Голови НКРЕКП.

В той же час, за переконанням прокурора, є обґрунтовані підстави вважати, що такі дії з приховування документів спочатку ОСОБА_4 , а потім наступним Головою Комісії ОСОБА_20 , здійснювалося в тому числі, на користь та з відома ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , адже інтереси останніх на досудовому розслідуванні в ході проведення допитів як свідків представляла адвокат Одинець І.В., якій й було надано відомості та інформацію, які потребував орган досудового розслідування.

Отже орган досудового розслідування приходить до висновку, що існують обґрунтовані сумніви вважати, що перебуваючи на вищезазначеній посаді, маючи щоденну можливість відвідувати адміністративну будівлю НКРЕКП, ОСОБА_1 не вчинить та/або не організує активних спроб приховати або знищити документи, які мають важливе значення для кримінального провадження (зокрема, усі вхідні дані до формули розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії на 2018 рік, слідчий пошук яких триває дотепер), користуючись для цього повною підтримкою та допомогою чинного керівництва НКРЕКП.

Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, прокурори вбачають у наступному.

Так, будучи тривалий службовою особою НКРЕКП може незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, зловживаючи існуючими з ними дружніми або довірительними стосунками, вступати з такими особами в змову та підбурювати їх до підроблення документів організаційного характеру, надання неправдивих показань, відмови від давання показань, перекручуванні їх змісту, шляхом використання повноважень керівника та колеги, що може мати негативні наслідки для розслідування кримінального провадження.

Крім того, наявність зафіксованих обставин щодо погодження спільних дій ОСОБА_5 з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (протоколи НСРД від 17.12.2018 № 19/8848 (розсекречений) та № 19/8849 (розсекречений), від 12.12.2018 19/8758 (розсекречено) вказують на тісну взаємодію вищезазначених осіб конкретно спрямовану на протидію розслідуванню, спільні зустрічі з метою вироблення способів та механізмів з конспірації своєї попередньої протиправної діяльності, погодженню подальших дій з уникнення кримінальної відповідальності. Посилюючим фактором такої протиправної взаємодії є участь групи компаній ДТЕК в умовах нового ринку електричної енергії на ринках «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, організацією функціонування яких від імені держави здійснює ДП «Оператор ринку» в особі ОСОБА_5 .

Враховуючи підконтрольність та залежність ОСОБА_1 від ОСОБА_5 в період розробки та прийняття Порядку № 289 від 03.03.2016, готовність до спілкування та задоволення бажань ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з прийняття регуляторного акту у необхідній їм редакції за вказівками ОСОБА_5 , виникає цілком обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 вже здійснив чи здійснить активні спроби долучитися до спільних з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дій, направлених на погодження їх позиції з конспірації та приховування слідів вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи слідчу ситуацію та спільність дій співучасників в момент вчинення злочину, унеможливлення спілкування між ними для вироблення спільної позиції є одним із засобів забезпечення дієвості цього кримінального провадження та виконання його завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Обґрунтуванням ризику можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор вбачав у тому, що в ході досудового розслідування встановлено, що співучасник кримінального правопорушення ОСОБА_5 - безпосередній член Комісії, якому підпорядковувався та був підзвітний ОСОБА_1 , погоджував свої протиправні дії з розробки та прийняття Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії у березні 2016 року з ОСОБА_7 , який займав на той час посаду заступника директора з комерційних питань ТОВ «ДТЕК Енерго», та наразі займає високу позицію в ієрархії групи компаній ДТЕК - Генерального директора ТОВ «ДТЕК Мережі», контролюючи функціонування функцій розподілу електроенергії (в частині компаній з розподілу групи ДТЕК) та обслуговує приблизно 5,4 млн. домогосподарств й 150 тис. підприємств на території України.

Погодження й координації ОСОБА_5 своїх дій із ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами з числа групи компаній ДТЕК з прикриття слідів вчиненого злочину, також стосується й ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Прокурором зазначено, що фактично з 05.12.2018 з моменту обізнаності ОСОБА_7 з невстановлених слідством джерел про наявність у органу досудового розслідування версії про його причетність до вчинення зловживання службовим становищем під час розробки, в тому числі, ОСОБА_5 Порядку № 289 від 03.03.2016, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановлені слідством особи повідомили про це ОСОБА_5 , та високою долею вірогідності запропонували свою допомогу у забезпеченні уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності, та необхідності з цією метою погоджувати обопільні дії з протидії органу досудового розслідування у встановленні істини, про що свідчать результати негласних слідчих розшукових дій, проведених відносно ОСОБА_5

Про тісну взаємодію ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з використанням наданих їм адміністративних ресурсів свідчать їх дії в минулому направлені на прикриття необґрунтованості прийнятої Методики з визначення вартості енергетичного вугілля з врахуванням у його ціні витрат на доставку морським шляхом до українського порту та транспортування з суден на склади українських портів. Так 08.06.2016 ОСОБА_5 , користуючись Інтернет-месенджером Whats App, отримав від ОСОБА_4 повідомлення з аргументами що відстоювання позиції з начебто обґрунтованості Порядку від 03.03.2016

№ 289, та одразу надсилає їх ОСОБА_7 для сповіщення, підтримання єдиної узгодженої лінії поведінки та просить останнього заручитися підтримкою певного кола народних депутатів України, що входять до складу Комітету ВР України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки.

Аналогічне неформальне спілкування за допомогою електронної пошти з відома та за вказівками ОСОБА_5 , але з меншим ступенем взаємних контактів (що обумовлено меншою значущістю ОСОБА_1 у прийнятті регуляторного акту порівняно з ОСОБА_5 ), здійснював й ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як представники групи ДТЕК наполягають на прийнятті заздалегідь необґрунтованої редакції Порядку.

Отже, у органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави вважати, що не тільки ОСОБА_5 , якому відомо про усі факти впливу групи компаній ДТЕК на Комісію під час розробки Порядку № 289 від 03.03.2016, став об`єктом своєрідного захисту групи компаній ДТЕК від кримінального переслідування (що підтверджується результатами НСРД, проведених відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), а й ОСОБА_1 , оскільки погодження їх спільної позиції з усіма особами причетними до розробки й прийняття Порядку посилить вжиті заходи конспірації та приховування слідів злочину, й унеможливить успішність майбутніх слідчих (розшукових) дій з ОСОБА_1 , спрямованих на отримання інформації про роль ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб з числа групи компаній ДТЕК у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Тому, прокурорами наголошено, що з огляду на вищевикладені ними обставини, запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не є можливим.

У судовому засіданні прокурор наголосив на фактичних обставинах, вказаних у клопотанні і його підтримав та наполягав на його задоволенні. Щодо альтернативного заходу, як переконував прокурор, зазначений у клопотанні розмір застави є виправданим у даній ситуації, оскільки статки підозрюваного, членів його сім`ї, як рухомого та нерухомого майна, є досить значними.

Адвокат Одинець І.В. зазначала, що підозра, пред`явлена ОСОБА_1 , є не обґрунтованою, доводи детектива містять в собі тільки припущення, роль її підзахисного взагалі неописана.

Також захисник вказала на те, що обґрунтованість підозри спростовується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2016 року по справі № 826\14858\16, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог до НКРЕКП про визнання незаконною та скасування постанови від 03.03.2016 №289.

Відповідно до цього рішення суд дійшов висновку ,що постанова НКРЕКП прийнята в межах повноважень, обґрунтовано ,безсторонньо ,добросовісно ,розсудливо, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для справ,свобод та інтересів.

Також постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2018 по справі № 826\15038\17 за позовом громадської організації «Енергійна країна» до НКРЕКП про визнання бездіяльності щодо не перегляду формули, у задоволенні позову було відмовлено.

Також захист посилається на те, що обґрунтованість підозри спростовується численними експертно - економічними дослідженнями, звітами фахівців, які вона надає до своїх заперечень.

Натомість, захист просив звернути увагу, що висновок експерта, на який посилається обвинувачення був виготовлений не профільною установою, а також в якості спеціаліста був залучений детективом інший детектив, що прямо порушує вимоги закону, а тому цей доказ є очевидно недопустимим .

Захисник також вказала на те, що в підозрі, яка пред`явлена ОСОБА_1 відсутні посилання на те, які саме дії були ним вчинені і яку неправомірну вигоду останній отримав для себе чи для третьої особи.

Звернула увагу захисник і на те, що обвинувачення не визначилось з тим, чи є по провадженню потерпілий, оскільки згідно диспозиції ст.364 КК України вказаний вид злочину має матеріальний характер, тобто передбачає настання наслідків у вигляді матеріальної шкоди.

Також, захисник повідомила суд, що її позиція та її підзахисного про те, що жодних ризиків, які передбачені ст.177 КПК України і на які посилається обвинувачення, не має, об`єктивних даних про те, що ОСОБА_1 має намір ухилятись від суду, перешкоджати досудовому слідству, вчиняти тиск на свідків суду не надано.

Також, враховуючи, що досудове слідство триває вже більше двох років, то досудове слідство мало б зібрати всі докази, документи, які і так в добровільному порядку надавались, і тому такий ризик як знищити, сховати або спотворювати речі чи документи її підзахисним, також не доведений.

Тому як захисник Одинець І.В., так і підозрюваний ОСОБА_1 просили суд відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у такій непомірній для підозрюваного сумі.

Захисник просила врахувати, що ОСОБА_1 , має двох неповнолітніх дітей, одна з яких дитина-інвалід, батьків пенсійного віку, які за станом здоров`я також потребують матеріальної та соціально-побутової підтримки. Крім того, ОСОБА_1 , є основним бюджетоутворюючим джерелом доходів сім`ї.

ОСОБА_1 повністю підтримав позицію свого захисника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_1 08.08.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_1 .

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є, серед інших, видом заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, яка визначає загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_1 , не має судимості.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, який інкримінується ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відносить вказаний злочин залежно від ступеня тяжкості до категорії тяжких.

Однак, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких дитина-інвалід, а також те, що він є основним джерелом доходів своєї сім`ї та батьків пенсіонерів, і достатнім для контролю за його процесуальною поведінкою буде такий запобіжний захід як застава.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру викладено в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) №12050/04 від 28 вересня 2010 року. Судом було зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Крім того, Суд зазначив, що «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic) № 31315/96 від 25.04.2000 Суд визнав, що при визначенні розміру застави крім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, а також можливість внесення застави іншими суб`єктами за договірними відносинами, зокрема, страхування, платоспроможність яких не пропорційна майновому стану особи.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України вказані обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, його майновий стан, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 921 000 ( один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча ) гривень у національній грошовій одиниці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, тобто до 10 жовтня 2019 року включно, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

2)прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209;

3)повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо обставин кримінального провадження, зокрема, з ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , а також з колишніми членами НКРЕКП ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК, зокрема, але не виключно, з ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , службовими особами ДП «Енергоринок»,а саме з ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , службовими особами Міненерговугілля України, а також з іншими підозрюваними по провадженню ;

5) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Зважаючи на вищевикладене слідчий суддя вбачає можливість відмовити прокурору в задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Самойленко М.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 .

В матеріалах клопотання відсутня більшість документів на які посилається прокурор як на докази, що підтверджують пред`явлену підозру ОСОБА_1 , з якими суд не має можливості ознайомитися ,а також достовірних даних про наявність обґрунтованих підозр в тому,що ОСОБА_1 буде ухилятись від досудового слідства та суду та намагатись перешкоджати його проведенню.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182,183, 184, 193-194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Самойленко М.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, яку визначити у межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 921 000 ( один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок : отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, , тобто до 10 жовтня 2019 року включно , а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

2)прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209;

3)повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо обставин кримінального провадження, зокрема, з ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , а також з колишніми членами НКРЕКП ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК, зокрема, але не виключно, з ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , службовими особами ДП

«Енергоринок»,а саме з ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , службовими особами Міненерговугілля України, а також з іншими підозрюваними по провадженню ;

5) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб САП ГП України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: