Ухвала суду № 83816166, 19.08.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40844/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Рябцовій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката Серпокрилова Олександра Вікторовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн» про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 у кримінальному провадженні № 420180000000002103 від 28.08.2018,

В С Т А Н О В И В :

02.08.2019 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Серпокрилова Олександра Вікторовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн», яке після того ж дня передано слідчому судді Ільєвій Т.Г., про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 у кримінальному провадженні № 420180000000002103 від 28.08.2018на майно ПрАТ «Креатив» (код ЄДРПОУ 31146251, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 75), а саме: котел на біомасі 2000 НР, модель 300PSIG, з похилою підштовхуючою колосниковою решіткою та аксесуарами, виробник - Hurst Boiler & Welding Company Inc, 2013 року випуску.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна та на даний час відпала необхідність у продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Прокурор Кривов`чз Д.О. в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву, з якої слідує, що проти вимог клопотання заперечує та просить провести розгляд клопотання у його відсутність.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність представника ГПУ, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 420180000000002103 від 28.08.2018 за фактом привласнення службовими особами ПрАТ «Креатив» у період часу з кінця 2014 року по даний час грошових коштів державного банку АТ «Укрексімбанк» в особливо великих розмірах шляхом укладання кредитних договорів на підставі поданих до банку документів, що містять неправдиві відомості, та подальшого уникнення виконання існуючих кредитних зобов`язань, тобто за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 року окрім іншого накладено арешт на майно ПрАТ «Креатив» (код ЄДРПОУ 31146251, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 75), а саме: котел на біомасі 2000 НР, модель 300PSIG, з похилою підштовхуючою колосниковою решіткою та аксесуарами, виробник - Hurst Boiler & Welding Company Inc, 2013 року випуску.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Наряду з вказаним, під час судового розгляду встановлено, що котел юридично та фактично належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Продакшн» (код ЄДРПОУ 34448613).

Так, факт перебування котла у власності ТОВ «Протеїн-продакшн» підтверджується наступними документами:

-договір № 01/02-2014 купівлі-продажу обладнання від 01.02.2014;

-додаткова угода № 1 від 01.07.2015 до договору № 01/02-2014 купівлі-продажу обладнання від 01.02.2014; .

-акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4122 від 27.07.2015; платіжне доручення № 118 від 27.07.2015,

платіжне доручення .№ 117 від 27.07.2015,

-платіжне доручення № 116 від 27.07.2015;

-платіжне доручення № 119 від 27.07.2015; видаткова накладна № КР-00004121 від 27.07.2015,

-довідка вих. № 02-01-914/2618/16-30-07-19-1 від 30.07.2019

-постанова Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 910/9131/16.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що арешт є необхідним з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності заявника, враховуючи, що підозра посадовим особам заявника не пред`явлена.

Сторона обвинувачення не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів, що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок власника майна з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № № 420180000000002103 від 28.08.2018, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати частково арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019, на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн» (Код ЄДРПОУ 34448613, юридична адреса: м. Львів, вул. Зелена, 115-Б, каб. 414), а саме: котел на біомасі 2000 НР, модель 300PSIG, з похилою підштовхуючою колосниковою решіткою та аксесуарами, виробник - Hurst Boiler & Welding Company Inc, 2013 року випуску та скасувати заборону органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вище вказаного майна.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва