Рішення № 83815944, 20.08.2019, Оболонський районний суд міста Києва

20.08.2019 Справа № 756/10765/19

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний №756/10765/19

Провадження №2/756/5281/19

УХВАЛА

20 серпня 2019 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва О.В. Диба,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку під час звільнення, відшкодування моральної шкоди, інфляційних втрат, 3% річних за невиконання грошових зобов`язань,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачапро стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку під час звільнення, відшкодування моральної шкоди, інфляційних втрат, 3% річних за невиконання грошових зобов`язань, однак, в порушення вимог ст.175 ЦПК України позивач не виконав вимог, що ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі, а саме:

- позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру;

У п. 1 ч. 1 ст. 5 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 24 059,23 грн.

Проте як зазначається у Постанові Великої Палати Верховного Суду №910/4518/16 від 30.01.2019, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, Верховний Суд у своїй Постанові №761/11472/15-ц від 28.11.2018 дійшов висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Вимоги щодо відшкодування інфляційних втрат та 3% річних на користь позивача за своїм змістом також є майновими.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції визначено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.

Як убачається з позовної заяви, ціна позову, за яку справляється судовий збір, становить 82 215,69 грн. тому сплаті підлягає судовий збір у сумі 822,16 грн.

Таким чином, позивачу слід надати доказ про сплату ним судового збору в розмірі, який визначений нормами чинного законодавства України, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 822,16 грн за пред`явлення вимоги майнового характеру та надати оригінал квитанції.

- позивачем не надано належним чином засвідчених копій письмових доказів;

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам, надані позивачем копії письмових доказів, не засвідчені належним чином, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним письмових доказів.

Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» (04073, м. Київ, просп. С.Бандери, 8, код ЄДРПОУ 4307423)про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку під час звільнення, відшкодування моральної шкоди, інфляційних втрат, 3% річних за невиконання грошових зобов`язань- залишити без руху;

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Диба