Ухвала суду № 83814171, 21.08.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3735/19

1-кс/705/1395/19

У Х В А Л А

21 серпня 2019 року місто Умань

Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В., вивчивши клопотання про арешт майна, внесене в рамках кримінального провадження № 12019250250001038 від 16.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Терновський О.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, внесеним в рамках кримінального провадження № 12019250250001038 від 16.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України. Клопотання погоджене з прокурором Чимирис К.О.

У клопотанні просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на споруду (недобудовану шести поверхову будівлю), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , електропідйомник, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , з метою запобігання їх відчуження як об`єктів, які можуть зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, забезпечення можливості проведення слідчих дій, спрямованих на фіксування слідів кримінального правопорушення або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та забезпечення виконання цивільного позову, який може бути заявлений у вказаному кримінальному провадженні.

Вивченням клопотання та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження встановлено, що клопотання не відповідає вимогам статті 171 КПК України.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно.

Частина 1 статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У клопотанні слідчий не визначає, якого саме права (на відчуження, розпорядження та/або користування майном) він просить тимчасово позбавити.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий цитує положення ч.2 та ч.6 статті 170 КПК України, при цьому положення таких частин, які зазначені у клопотанні слідчого, не відповідають змісту положень таких частин, які зазначені у статті 170 КПК України.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України та згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Посилаючись на положення п.1 ст.98 КПК України, слідчий не вказує, яке саме майно, на яке він просить накласти арешт, підпадає під ознаки речового доказу.

У прохальній частині клопотання слідчий також вказує на те, що арешт необхідний для забезпечення виконання цивільного позову, який може бути заявлений у вказаному кримінальному провадженні. Проте, у мотивувальній частині клопотання така обставина не згадується і, відповідно, не зазначено, арешт якого саме майна необхідний для забезпечення виконання цивільного позову, який може бути заявлений у вказаному кримінальному провадженні, з урахуванням положень п.4 ч.2, ч.6 ст.170 КПК України.

Також, у клопотанні відсутні посилання на документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Зокрема, це стосується споруди (недобудованої шестиповерхової будівлі), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та електропідйомника, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно, до клопотання не додано докази належності такого майна, на яке слідчий просить накласти арешт, тій чи іншій особі. Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №177743171, в ній зазначено будинок, розташований по АДРЕСА_2 . При цьому не вказано про те, що зазначений об`єкт незавершений будівництвом. Тобто, така інформація не може стосуватись споруди (недобудованої шестиповерхової будівлі), на яку слідчий просить накласти арешт. З приводу належності електропідйомника документи також не долучені.

У клопотанні не обґрунтовано необхідність накладення арешту конкретно на кожен об`єкт: споруду (недобудовану шести поверхову будівлю), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , електропідйомник, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 .Умань АДРЕСА_1 , 20

Враховуючи те, що згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю, в тому числі, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, тому клопотання повинно містити засоби зв`язку чи адресу особи, якій належить майно, на яке слідчий просить накласти арешт, з тією метою, щоб слідчий суддя міг здійснити повідомлення такої особи про дату та час розгляду клопотання.

Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 170 - 172, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Терновського О.О., про арешт майна, внесене в рамках кримінального провадження № 12019250250001038 від 16.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України – повернути прокурору Чимирис К.О., встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В.Корман