Ухвала суду № 83813403, 13.08.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5734/19

Провадження № 2-с/711/13/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2019 м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В :

22.07.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азот» на користь ОСОБА_1 заборгованості за нарахованою та невиплаченою заробітною платою в розмірі 12447 грн. 11 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 132 880 грн. 32 коп., а також судового збору в розмірі 192 грн. 10 коп.

09.08.2019 від представника боржника публічного акціонерного товариства «Азот» - адвоката Хлівненка Павла Васильовича, в межах наданих йому повноважень, надійшла заява про скасування вищевказаного судового наказу, в якій зазначено, що судом, при видачі судового наказу, не враховано всіх фактичних обставин справи, а тому судовий наказ винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заявник також вказує, що позивач працював на ПАТ «АЗОТ» та 21.06.2017 був звільнений за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Між тим, в порушення вимог ст. 168 Податкового кодексу України, суд при винесенні судового наказу не врахував, що роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні.

Однак, суд, при видачі судового наказу від 22.07.2019 у справі № 711/5734/19 видав судовий наказ, який повністю суперечить чинному законодавству України.

Отже, враховуючи вищевказані норми законодавства України, заявник вважає, що у оскаржуваному судовому наказі від 22.07.2019 по справі №711/5734/19 повинно бути зазначено, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню «з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України».

Таким чином, заявник просить скасувати судовий наказ Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22.07.2019 у справі № 711/5734/19 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» на користь ОСОБА_1 заборгованості за нарахованою та невиплаченою заробітною платою в розмірі 12 447,11 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 132 880,32 грн.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків:

з матеріалів справи вбачається, що судовий наказ Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/5734/19 від 22.07.2019 направлявся на адресу боржника – ПАТ «АЗОТ» рекомендованим листом з повідомленням (супровідний лист від 23.07.2019 № 711/5734/19/11627/2019), який отримано 29.07.2019, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 1801505996263.

Отже, строки звернення до суду з відповідною заявою, яка надійшла 09.08.2019 року (направлена поштовим відправленням 08.08.2019 року), боржником не порушені.

В своїй заяві про скасування судового наказу представник боржника ПАТ «Азот» - адвокат Хлівненко П.В. посилається на обставини, які можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті, а саме, на те, що при видачі судового наказу судом не були враховані норми ст.ст. 164, 168 Податкового кодексу України, які підлягають до застосування при вирішенні даних трудових правовідносин.

Суд зазначає, що одним зі способів захисту прав суб`єктів цивільних правовідносин, в тому числі, права на доступ до суду, є скасування судового наказу, що передбачено статтею 171 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Статтею дев`ятою Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява №32053/13. Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто, принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

З поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що боржник наполягає на скасуванні судового наказу і посилається на особливі обставини, які можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті, а саме, необхідність застосування положень ст.ст. 164, 168 Податкового Кодексу України, оскільки в іншому випадку порушуються права та інтереси боржника щодо утримання з нього податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством.

Таким чином, встановлено, що існують підстави для задоволення заяви про скасування судового наказу, оскільки між сторонами виник цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України суддя,-

У Х В А Л И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» про скасування судового наказу, - задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси 22.07.2019 по справі № 711/5734/19 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азот» на користь ОСОБА_1 заборгованості за нарахованою та невиплаченою заробітною платою в розмірі 12447 грн. 11 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 132 880 грн. 32 коп., а також судового збору в розмірі 192 грн. 10 коп.

Роз`яснити заявнику (стягувачу), що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 13.08.2019.

Суддя: С. М. Позарецька