Ухвала суду № 83812466, 21.08.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/284/17

номер провадження 2/631/121/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т.М.

за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю.В.

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Лугового В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань № 2 приміщення суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , із залученням в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нововодолазький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням наданих уточнень просить визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю загальною площею 424,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у частині розміру відчуженого майна Ѕ частини та визнання права власності на Ѕ частину будівлі в порядку спадкування за законом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2017 року головуючим суддею визначено суддю Мащенко С.В.

Ухвалою від 07 листопада 2017 року під головуванням судді Мащенко С. В. відкрито провадження по цивільній справі. Строк відрядження судді Мащенко С.В. закінчився 06.08.2018 року, цивільна справа по суті не розглянута.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 19 вересня 2018 року за № 986 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2018 року, справу передано до розгляду судді Трояновській Т.М.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, відповідно до якого Цивільний процесуальний кодексу України викладено у новій редакції.

Згідно підпункту 9 пункту 1 Розділу XIII Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв`язку із зміною складу суду, ухвалою від 21 вересня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Трояновською Т. М. та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_2 та її представник у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Про причин своєї неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засідання наполягав на залишенні позовної заяви ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та визнання права власності без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою позивача у судове засідання, зазначивши, що справа перебуває на розгляді значний час, проте позивач не цікавиться станом її розгляду.

Представник Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, старший державний виконавець Луговий В.М. у судовому засідання підтримав думку відповідача та просив позовну заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду, у зв`язку із повторною неявкою позивача або її представника у судове засідання без будь – яких причин.

Вислухавши думку учасників справи, які з`явилися у підготовче судове засідання, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду виходячи з наступного

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як вбачається з матеріалів справи, з квітня 2019 року позивач та її представник у судові засідання не з`являлись, а саме27 травня 2019 року, 19 червня 2019 року, 09 липня 2019 року, 07 серпня 2019 року та 21 серпня 2019 року. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України шляхом направлення судових повісток на адресу зазначену у позовній заяві – АДРЕСА_2 та смс – повідомлень на номер телефону, що був зазначений у позові та заявах.

Судові повістки на 27 травня 2019 року та на 19 червня 2019 року були повернуті на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

19 червня 2019 року на офіційну електрону адресу суду від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання, що було зареєстроване за вхідним № ЕП – 624/19 – вх., відповідно до якого позивач просила відкласти розгляд справи через службову занятість, з прохання повідомити про день, час та місце наступного судового засідання в порядку, передбаченому чинним законодавством, зазначивши адресу у клопотанні – Харківська область, Нововодолазький АДРЕСА_3 , селище міського типу АДРЕСА_2 Водолага, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 19.

У наступні судові засідання, що були призначені на 09 липня 2019, 07 серпня 2019 року та 21 серпня 2019 року позивач та її представник також не з`явилися. Судові повістки на 09 липня 2019 року, 07 серпня 2019 року були повернуті на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно інформації, отриманої з офіційного вебсайту «Укрпошти» судова повістка про виклик позивача ОСОБА_2 у судове засідання на 21 серпня 2019 року знаходиться у точці видачі/доставки, судова повістка про виклик представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Лисенко О.В. у судове засідання на 21 серпня 2019 року була вручена адресату особисто 19 серпня 2019 року.

За вказаний період ніяких клопотань чи заяв про розгляд справи за відсутності позивача або відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про причини своєї неявки ОСОБА_2 жодного разу суд не повідомляла.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, окрім процесуальних прав Цивільне процесуальне законодавство України наділило учасників справи й певними процесуальними обов`язками.

Так, відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

При цьому, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частини 1 статті 44 Цивільного процесуального кодексу

Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, яким єсправедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Імперативними приписами частини 1 та 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не повідомляла суд про зміну свого місця проживання або місцезнаходження, адресу місця роботи не зазначала, а отже вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи.

Частини 5 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачають обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про місце і час судового розгляду, в судове засідання і, якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Як вбачається з матеріалів справи заяв від ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи або розгляду справи за відсутності позивача до суду не надходили (окрім клопотання від 19.06.2019 року).

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Практикою Європейського суду з прав людини також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Судом встановлено, що позивач особисто та її представник не цікавляться ані ходом розгляду справи за її цивільним позовом, ані її результатом.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи аналіз норм Цивільного процесуального законодавства України слід дійти висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Зважаючи на викладене, в зв`язку з неодноразовою неявкою позивача та її представника у судові засідання, відсутністю заяви про можливість розгляду справи у відсутності позивача та тривалий розгляд справи, суд на підставі статтей 223 та 257 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити позов ОСОБА_2 без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу що відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись статями 3, 10, 12, 13, 19, 128 – 131, 223, 247, 257, 260, 261, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , із залученням в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нововодолазький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та визнання права власності –залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов, якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Нововодолазький районний суд Харківської області (відповідно до пункту 15.5 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України) протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя: Т. М. Трояновська