Ухвала суду № 83812290, 19.08.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7749/16-ц

Провадження № 6/643/276/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2019 Московський районний суд м.Харкова в складі: судді Букреєвої І.А., за участю секретаря Воловод К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові подання заступника начальника Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Трофімової Т.М. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець звернувся до суду з поданням про примусове проникнення у житлове приміщення. Своє подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Московському ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебуває зведене виконавче провадження № 59304985 з виконання: виконавчого провадження № 59250344 з примусового виконання : виконавчого листа № 643/7749/16-ц виданого 09.02.2017 Московським районним судом м.Харкова про стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Довіра та Гарантія » сплаченого позивачем при подачі позову судового збору у розмірі 12825,94 грн. та виконавчого провадження № 59250254 з примусового виконання виконавчого листа № 643/7749/16-ц виданого 09.02.2017 Московським районним судом м.Харкова про стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом договором у розмірі 855062,64 грн.

31.05.2019винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59250254 та направлено на адресу боржника, шо зазначена у виконавчому документі за вих.№ 27514 рекомендованим листом.

31.05.2019винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59250344 та направлено на адресу боржника, шо зазначена у виконавчого документі за вих. № 27517 рекомендованим листом.

У вищевказаних постановах зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно до відділу та попереджено про відповідальність за неподання декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Проте станом на 15.08.2019 року вимоги за виконавчими документами, що видані на підставі рішенню суд боржником ігноруються.

Вищевказані виконавчі провадження об`єднано у зведене виконавче провадження № 59304985. За зведеним виконавчим провадженням вжито наступних заходів примусового виконання :

14.06.2019державним виконавцем накладено арешт ва все рухоме та нерухоме майно боржника відповідно до постанови про ареал- майна боржника. Про що внесено відомості про обтяження відповідних реєстрів .

Під час примусового виконання за результатом вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що згідно витягів з автоматизованої бази МВС, за боржником автотранспортні засоби не зареєстровано.

У боржника немає відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах, також відсутня інформація про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових драв на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта , встановлено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно , а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на яку державним виконавцем накладено арешт.

Згідно відомостей з державного реєстру іпотек вищезазначене нерухоме майно є предметом іпотеки .Іпотекодержатель: товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Довіра і гарантія».

Наразі державний виконавець здійснити заходи примусового виконання, спрямовані на звернення стягнення на майно боржника не має можливості, через відсутність доступу до квартири (про що складено відповідні акти у присутності стягувача).

На адресу боржника направлено вимоги державного виконавця щодо виконання рішень суду.

В ході виконання державним виконавцем з метою встановлення майнового стану боржника та місця його реєстрації направлялись запити до правовстановлюючих установ та до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Харківській області.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника, інформація щодо боржника відсутня.

Вказує, що подальше примусове виконання неможливе без примусового проникнення до житла боржника, а тому просить надати такий дозвіл.

Державний виконавець в судове засідання, всупереч положенням ч.2 ст. 439 ЦПК України, не з`явилась.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

У ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Реалізація цього права закріплена уст. 439 ЦПК України, згідно якої питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника- фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Разом з тим , фіксування державним виконавцем у акті того факту, що мешканці відсутні, не дають підстав вважати, що йому чинились перешкоди для проникнення в приміщення.

Також матеріали подання не містять відомостей щодо наявності або відсутності інших мешканців будинку, або осіб, що мають право користування вказаною квартирою .

Також матеріали справи не містять будь-яких відомостей, що про час та місце проведення виконавчих дій боржник повідомлений належним чином.

Дані обставини, у своїй сукупності не можуть бути безумовними доказами ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України визначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Право виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла боржника виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не надає державному виконавцю право на звернення до суду з вказаним поданням.

При вирішенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника суд має переконатися, що боржник перешкоджає виконанню рішення суду, що унеможливлює його примусове виконання, чим порушує права стягувача.

Таким чином, суд вважає, що державним виконавцем не надано достатніх доказів, які б свідчили ухилення боржника від виконання рішення суду, у зв`язку з чим подання задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.260, 353-355, 439 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання подання заступника начальника Московського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Трофімової Т.М. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, може подати апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.А. Букреєва