Ухвала суду № 83812039, 20.08.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

20.08.2019

Справа №642/10787/13-ц

Провадження №6/642/102/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Грінчук О.П.

за участю секретаря – Сузанського О.І.

представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Зеленцова О.П.

представника заінтересованої особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Вельковського С.В.,

державного виконавця – Ступіна В.В.,

розглянувши у від критому судовому засіданні в м.Харкові заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,

встановив:

До суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із заявою, у якій просять визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи видані Ленінським районним судом м. Харкова у справі № 642/10787/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в загальній сумі 3 309 209,05 грн., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в загальній сумі 3 258 373, 57 грн., про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в сумі 1827,00 грн. з кожної, вказуючи, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передало ТОВ «АНСУ», яке, в свою чергу, передало ОСОБА_3 право вимоги за кредитним договором № СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Факторинг» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_1 та за договором поруки №SR-SME701/272/2008 від 11.07.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Факторинг» та ОСОБА_2 31.05.2019 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено угоду про врегулювання боргу до кредитного договору СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008, в якій сторони домовились, що зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, на підставі чого заявники звернулись до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою суду від 25.06.2019 заяву прийнято до розгляду у відкритому судовому засіданні.

15.07.2019 на підставі клопотання головного державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському р-нах м.Харкова Ступіна В.В. від 11.07.2019 до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському р-нах м.Харкова ГТУЮ у Харківській обл.

У своїх поясненнях від 11.07.2019 та від 14.08.2019 головний державний виконавець Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському р-нах м.Харкова Ступін ОСОБА_4 проти заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню заперечує, вказуючи, що боржники звернулись до суду із вказаною заявою з метою уникнення сплати виконавчого збору, визначеного при відкритті виконавчого провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала до суду клопотання про розгляд заяви без її участі.

Представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в ній обставини, вказавши, що добровільне погашення заборгованості є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала до суду клопотання про розгляд заяви без її участі.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судовому засіданні не заперечував проти заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представника ТОВ «АНСУ» в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

ОСОБА_6 .В ОСОБА_7 також в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд заяви без його участі, просив заяву задовольнити.

Державний виконавець проти заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню заперечував в повному обсязі, посилаючись на викладені в запереченнях в матеріалах справи обставини.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив наступні правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 24.05.2016, яке набрало законної сили 30.09.2016, задоволено позов Товариства з обмеженою «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

12.06.2017 стягувач отримав виконавчі листи по вказаному рішенню суду за невиконання кредитного договору № СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Факторинг» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_1 , забезпеченого договором поруки №SR-SME701/272/2008 від 11.07.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Факторинг» та ОСОБА_2

Виконавче провадження по виконанню рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 24.05.2016 відкрито, що не заперечувалось учасниками процесу.

28.05.2019 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «АНСУ» укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 , забезпечений договором поруки №SR-SME701/272/2008 від 11.07.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 , згідно якого первісний кредитор (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») передав новому кредитору (ТОВ «АНСУ») всі права первісного кредитора як сторони за Договором.

Згідно акту приймання-передачі Документації від 28.05.2019, первісний кредитор (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») передав, а новий кредитор (ТОВ «АНСУ») прийняв документацію, а саме: договір поруки №SR-SME701/272/2008 від 11.07.2008, укладений між ЗАТ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2

Договором факторингу №28/05/2019/2 від 28.05.2019 ОТП «Факторинг Україна» передав ТОВ «АНСУ» право грошової вимоги за кредитним договором в розмірі заборгованості за кредитним договором.

Актом приймання-передачі документації від 28.05.2019, ОТП «Факторинг Україна» передав ТОВ «АНСУ» документацію: кредитний договір № СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008, додаток до вказаного кредитного договору Графік повернення кредиту та сплати процентів від 11.07.2008, Додатковий Договір №1 від 19.03.2009 до Кредитного договору, додаток №1 до Кредитного договору, розрахунок заборгованості станом на 28.05.2019.

28.05.2019 ТОВ «АНСУ» та ОСОБА_3 уклали договір про відступлення прав вимоги №28/05/2019, згідно якого ТОВ «АНСУ» передало ОСОБА_3 право грошової вимоги за кредитним договором СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008.

Актом приймання-передачі документації від 28.05.2019, ТОВ «АНСУ» передав ОСОБА_3 документацію: кредитний договір № СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008, додаток до вказаного кредитного договору Графік повернення кредиту та сплати процентів від 11.07.2008, Додатковий Договір №1 від 19.03.2009 до Кредитного договору, додаток №1 до Кредитного договору, розрахунок заборгованості станом на 28.05.2019.

28.05.2019 ТОВ «АНСУ» відступив ОСОБА_3 права вимоги за Договором поруки №SR-SME701/272/2008 від 11.07.2008, документація щодо якого передана ОСОБА_3 згідно акту приймання-передачі від 28.05.2019.

Таким чином, ОСОБА_3 згідно вказаних договорів став стягувачем за кредитним договором СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008, між ЗАТ «ОТП Факторинг Україна» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг України») та ОСОБА_1 , та договором поруки №SR-SME701/272/2008 від 11.07.2008, укладеним між ЗАТ «ОТП Факторинг Україна» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Факторинг України») та ОСОБА_2

31.05.2019 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено угоду про врегулювання боргу до кредитного договору СМ-SME701/272/2008 від 11.07.2008, в якій сторони домовились, що зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 13.08.2019 здійснено заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінено первісного стягувача ПАТ «ОТП Факторинг Україна» на ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, визначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Доводи представника заявника про те, що виконавчі документи не підлягають виконанню, оскільки заявником добровільно було погашено заборгованість, відхиляються судом з огляду на таке.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: 1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); 2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню, може застосовуватися лише у тих випадках, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З метою уникнення ситуації, при якій, у випадку погашення боржником заборгованості, сторона виконавчого провадження мала б звертатись до суду із заявами про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Заявниками державному виконавцю не подано документу, який би свідчив про виконання рішення суду добровільно.

Так, звернення до суду із заявами про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у зв`язку з виконанням рішення суду є необґрунтованим, оскільки питання пов`язані із стягненням з боржників заборгованості, вирішується під час виконання рішення суду та контролюється виконавцем самостійно.

Таким чином, у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає, що узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі, тобто на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Станом на час надходження до суду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та на час вирішення судом цієї заяви, до суду не надходив та сторонами не надано ні виконавчий лист з відміткою про його виконання, ні постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, згідно п.9 ч.1 ст. 129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства, а згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

В п.п.28,30 постанови Верховного суду №442/2670/17 від 18.10.2018 вказано, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання незалежно від факту звернення виконавчого документа до примусового виконання. Не виконання судового рішення у добровільному порядку змушує сторону, на користь якої прийнято судове рішення, звернутися у встановленому законом порядку до примусового виконання рішення, що створює для іншої сторони несприятливі наслідки, у тому числі у вигляді обов`язку сплати виконавчого збору.

Отже, примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Приписи статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови, за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, Верховний Суд у вказаній постанові прийшов до висновку, що після звернення виконавчого листа до примусового виконання рішення, виконання рішення має дві складові: виконання самого рішення та сплата своєрідної санкції, якою є виконавчий збір за невиконання або несвоєчасне виконання рішення. Тому повним виконанням рішення повинно вважатись виконання як самого рішення, так і сплата боржником виконавчого збору, якщо виконавче провадження на той момент вже було відкрито.

При цьому, як зазначено вище, якщо заявник посилається на добровільне виконання рішення, то йому, насамперед, необхідно у позасудовому порядку звернутись до державного виконавця із документами, що підтверджують факт виконання рішення, що передбачено ч.4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того, приписами ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачений обов`язок сплати боржником виконавчого збору.

Із заяви, поданої заявниками вбачається добровільне виконаня зобов`язання за вказаними виконавчими листами, однак суду не надано доказів виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження або в строк, наданий державним виконавцем для самостійного виконання.

Таким чином, у зв`язку з ненаданням суду доказів щодо наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 259, 352-354, 431, 432 ЦПК України, ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, суд–

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня її оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.08.2019.

Головуючий: