Вирок № 83811953, 22.08.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/676/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.08.2019смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.,

за участю секретаря - В"юнник В.В.,

прокурора - Караванського Б.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12019220360000140 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с. Каплунівка, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 22.11.2018 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення із застосуванням ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки, 19.02.2019 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимий, 22.11.2018 року Краснокутським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки, за що судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку. Крім того 19.02.2019 року засуджений Краснокутським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин при наступних обставинах.

09.03.2019 року близько 15:00 год., ОСОБА_1 проходив по АДРЕСА_4, а саме повз домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , де в останнього виник прямий умисел на вчинення крадіжки майна з території вказаного майна.

Так, ОСОБА_1 , діючи повторно, реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, маючи мету незаконного збагачення, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає та він поміченим ніким не буде, через незачинену хвіртку проник на територію вказаного домоволодіння. Опинившись на території вказаного домоволодіння ОСОБА_1 за допомогою металевого прута, який лежав на подвір`ї вказаного домоволодіння, зірвав навісний металевий замок із господарського приміщення та зайшов до нього, де таємно з вказаного приміщення викрав: 1 алюмінієвий бідон, об`ємом 40 л., що належить ОСОБА_2 , який згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/1009СЕ-19 від 24.04.2019 року становить 373 грн. 33 коп. та 1 чугунний чавун об`ємом 12 л., що належить ОСОБА_2 , який згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №6/1009СЕ-19 від 24.04.2019 року становить 153 грн. 33 коп.

Після цього, ОСОБА_1 покинув територію вказаного домоволодіння та обернув викрадене майно на свою користь і розпорядився ним за своїм розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду, згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №6/1009СЕ-19 від 24.04.2019 року на загальну суму 526 грн. 66 коп.

Крім того встановлено, що 10.03.2019 близько 10:00 год. ОСОБА_1 проходив по вул. Куйбишева у смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, а саме повз домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де в останнього виник прямий умисел на вчинення крадіжки майна з території вказаного домоволодіння.

Так, ОСОБА_1 , діючи повторно, реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, маючи мету незаконного збагачення, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає та він поміченим ніким не буде зайшов через незачинену на запираючий пристрій хвіртку на подвір`я вказаного домоволодіння, де через незачинені дверцята зайшов до господарського приміщення звідки викрав: 1 стартер до автомобіля ВАЗ 21099, що належить ОСОБА_3 , який згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6-1/96СЕ-19 від 24.04.2019 року становить 1254 грн. 49 коп. та 1 генератор, що належить ОСОБА_3 , який згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6-1/96СЕ-19 від 24.04.2019 року становить 1443 грн. 74 коп.

Після цього, ОСОБА_1 покинув вказане домоволодіння та обернув викрадене майно на свою користь і розпорядився ним за своїм розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 , матеріальну шкоду, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №6/1009СЕ-19 від 24.04.2019 року на загальну суму 2698 грн. 23 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та в скоєному щиро розкаявся.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судове засідання потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не з`явилися, однак надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, вказавши, що вони претензій до обвинуваченого не мають, оскільки шкода їм повністю відшкодована. При призначенні покарання ОСОБА_1 покладалися на розсуд суду.

Враховуючи відсутність заперечень від учасників процесу, а також можливість з`ясувати всі обставини за наявними доказами, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести розгляд без потерпілих.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд поза розумним сумнівом, вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а саме:

- у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно та поєднаної з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжкого злочину, та особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, дітей не має, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах КНП «Краснокутська ЦРЛ» не перебуває, неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецедив злочину.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, відомості про особу обвинуваченого, відсутність претензій з боку потерпілих, відшкодування обвинуваченим завданої матеріальної шкоди та позицію потерпілих щодо призначення покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги, що обвинувачений засуджується за даним вироком за кримінальні правопорушення, які він скоїв після постановлення вироку Краснокутського районного суду Харківської області від 19.02.2019 року, при призначенні йому остаточного покарання слід керуватися правилами ст. 71 КК України.

ОСОБА_1 залишити обраний запобіжний захід - тримання під вартою у ХУВП №27.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

По справі цивільний позов не заявлений.

Крім того, згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, за проведення судової товарознавчої експертизи №6/1009СЕ-19 від 24.04.2019 року та №6-1/96 СЕ -19 від 24.04.2019 підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 1570,10 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1, 4 ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, що призначено за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 19.02.2019 року у виді 6 (шести місяців) позбавлення волі та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести ) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити обраний запобіжних захід - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 24.05.2019 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 24 травня 2019 року, до набрання вироком законної сили, відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №6/1009СЕ-19 від 24.04.2019 року та №6-1/96 СЕ -19 від 24.04.2019 в розмірі 1570,10 грн., за наступними реквізитами: код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХар Слобідськи/ 24060300, п/р: 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Речові докази по справі:

- 1 алюмінієвий бідон, об`ємом 40 л., 1 чугунний чавун об`ємом 12 л., які згідно зберігальної розписки знаходяться у ОСОБА_2 - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- 1 стартер до автомобіля ВАЗ 21099, який згідно зберігальної розписки знаходиться у ОСОБА_3 - повернути власнику ОСОБА_3 ;

-DVD диски, на яких мається відеозапис до слідчого експерименту - залишити при матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.А.Каліберда