Ухвала суду № 83811681, 21.08.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16363/19

н/п 1-кс/640/10306/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Орлова Олександра Олександровича по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490003512 від 30.07.2019 за ч. 1 ст. 185 КК України, про арешт майна, -

встановив :

До Київського районного суду м. Харкова 19.08.2019 надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Орлова О.О., погоджене із прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 Мовчан О.В., в якому сторона обвинувачення просить поновити строк подачі клопотання про арешт майна, пропущений з поважних причин; накласти арешт на паспорт гр-на України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 04.09.2002, який було вилучено в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул.. 23 серпня 12-а, магазин «Екстрим-спорт»; передати на відповідальне зберігання арештоване майно потерпілому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 29.07.2019, у період часу з 2:00 по 2:30, невстановлена особа, таємно, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку мобільного телефону Samsung Galaxy J6 Plus Black та документів, знаходячись у транспортному засобі гр. ОСОБА_2 , спричинивши останньому матеріальну шкоду у розімі 5900 гривень

Згідно свідчень потерпілого ОСОБА_1 , 28.07.2019 на автомобілі таксі РОСТ останній виїхав працювати. В районі Журавлівки, ОСОБА_1 виконав останнє замовлення, де до нього в автомобіль сів невідомий та питав про вартість проїзду. Через певний час невідомий покинув автомобіль із словами «я подумаю та прийду». Після цього ОСОБА_1 виявив відсутність свого мобільного телефону Samsung Galaxy J6 та паспорту на його ім`я.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він працює в магазині «Екстрим-спорт» за адресою: м. Харків, вул. 23 серпня, 12-а. 06.08.2019, приблизно о 19-00 до магазину зайшов невідомий та надав паспорт гр.-на України на імя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для отримання в оренду велосипеда. ОСОБА_3 звірив фотокартки на паспорті із виглядом невідомого та видав велосипед. До 08.08.2019 велосипед ніким повернуто не біло, тому свідок подзвонив по вказаному невідомим телефон, але останній був вимкнений. Тому ОСОБА_3 почав шукати в мережі інтернет номер телефону за даними, вказаними в паспорті. Знайшовши номер телефону та подзвонивши на нього, ОСОБА_3 відповів невідомий чоловік, який повідомив, що його паспорт було викрадено.

В ході огляду місця події, а саме в магазині «Екстрим-спорт» за адресою:м.Харків, вул.. 23 серпня 12-а, було виявлено паспорт гр-на України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 04.09.2002.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення судових експертиз, а також враховуючи, що паспорт гр-на України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 04.09.2002 року зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та є його об`єктом, а також вказане майно буде використано у кримінальному провадженні в якості речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно.

В судове засідання слідчий не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 21.08.2019 заява слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Орлова О.О., в якій він просить провести судове засідання за його відсутності. Клопотання підтримує в повному обсязі (а.с. 14).

В судове засідання власник майна ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490003519 від 30.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

16.08.2019 з 19.40 год. до 19.50 год. за згодою ОСОБА_4 проведено огляд в магазині «Екстрим-спорт» за адресою: м. Харків, вул. 23 серпня, 12-а, в ході якого, згідно протоколу огляду місця події вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 8-9).

В поданому до суду клопотанні сторона обвинувачення просить поновити процесуальний строк подання клопотання про арешт майна.

Після проведення огляду клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено, слідчий, на виконання вимог абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України, після проведення огляду 16.08.2019 (п`ятниця) звернувся до суду із клопотанням про арешт вилученого майна 19.08.2019 (понеділок).

В передбачений кримінальним процесуальним законодавством строк стороною обвинувачення, як встановлено вище, подано до суду клопотання про арешт майна, таким чином, передбачений законом строк стороною обвинувачення не порушено, а тому клопотання в частині поновлення процесуального строку сторони обвинувачення на звернення до суду з клопотанням задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Місцем зберігання арештованого майна слідчий суддя визначає площадку ТОВ «МетЛом», за адресою: АДРЕСА_1 , вул. Достоєвського, 13, з передачею вказаного майна на відповідальне зберігання за цією адресою ТОВ «МетЛом», попередивши ТОВ «МетЛом» про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 117, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, –

Ухвалив:

В задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку слідчому на звернення до суду з клопотанням - відмовити.

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 16.08.2019 за адресою: м. Харків, вул. 23 серпня, 12-а, в магазині «Екстрим-спорт», а саме: на паспорт гр-на України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 04.09.2002 – до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Паспорт гр-на України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 04.09.2002 передати на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , з покладенням на нього обов`язку забезпечити зберігання вказаного майна.

Попередити ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.