Ухвала суду № 83809429, 06.08.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19271/19

Провадження № 2-з/686/123/19

УХВАЛА

06 серпня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

секретарі судового засідання Козельській Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» про розірвання договору і стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа № 686/19271/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» про розірвання договору і стягнення коштів.

З матеріалів вбачається, 06 липня 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним Підприємством «Буд Кепітал Менеджмент» було укладено договір № 41 купівлі продажу майнових прав на квартиру у будинку АДРЕСА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 є покупцем вказаної квартири, відповідно до договору, набуває майнові права на квартиру АДРЕСА_2 на дев`ятому АДРЕСА_3 . 06 липня 2017 року між Приватним підприємством «Буд Кепітал Менеджмент», в особі директора ОСОБА_2 з однієї сторони, та ОСОБА_1 з другої сторони було складено Акт прийому передачі про наступне:продавець передав, а набувач прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 135,7 м. кв., передача майнових прав здійснювалась відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 від 06.07.2017 року.

Кошти були передані директору ПП «Буд Кепітал Менеджмент» ОСОБА_2 та була видана довідка про те, що оплата за квартиру здійснена в повному обсязі заборгованість по сплаті відсутня. 06.07.2019 року ним же був наданий техпаспорт на квартиру.

07.05.2019 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Хмельницької області, з заявою про проведення державної реєстрації права власності на приватну квартиру що розташована - АДРЕСА_6 .

10 травня 2019 року, позивачем отримано Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Причиною відмови у державній реєстрації права на нерухоме майно є наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, право власності зареєстроване за іншоюособою.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №167119684 від 20.05.2019 року права власності на квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано 05.07.2018 року власник ОСОБА_3 , підстава виникнення права власності договір-купівлі продажу майнових прав № 41 виданий 21.09.2015 року видавник ПП «Буд Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_3 , Акт прийому передачі від 19.06.2018 року, довідка від 19.06.2018 року, Виписка від 19.06.2018року.

14.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПП «Буд Кепітал Менеджмент» з листом, в якому просив надати роз`яснення з приводу реєстрації права власності на вищевказану квартиру ОСОБА_3 (відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), якщо відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру та Акту прийому - передачі позивач є набувачем майнових прав на квартиру.

05.07.2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача з аналогічним листом, проте відповідач ніяким чином не реагував на листи, ніякої інформації з приводу поставлених питань надано не було.

У зв`язку з чим просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 135,7 кв. м., грошові кошти в межах ціни позову в розмірі 2 108 778.00 грн що належать ПП «Буд Кепітал Менеджмент» (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/1, офіс 212, код. 38353447) і знаходяться на розрахунковому рахунку : № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Правекс Банк» МФО 350838, № НОМЕР_2 и в ПАТ КБ «Правекс Банк» МФО 350838, № НОМЕР_3 в ПАТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851, № НОМЕР_4 в ПАТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851, № НОМЕР_5 в Хмельницькій філії АТ КБ «Приватбанк», МФО 315405, № НОМЕР_6 в Державній казначейській службі України, МФО 899998, та накласти арешт на квартири: 1а, 4а, 7а, 9а, 10а, 30а, 31а, 34а, 35а, 38а, 42а, 47а, 59а, 50а, 58б, 59б, АДРЕСА_7 67 АДРЕСА_8 , 76 АДРЕСА_9 80 АДРЕСА_9 85 АДРЕСА_10 101 АДРЕСА_11 АДРЕСА_12 АДРЕСА_13 , а також незавершене будівництво, квартал житлової та громадської забудови (1 черга) за адреою: АДРЕСА_14 , що належить на праві власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент».

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частин першою та шостої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

З огляду на викладені обставини, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження нерухомого майна, що в свою чергу призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, тому необхідно вжити заходи забезпечення позову заявлені позивачем до ухвалення остаточного рішення по справі.

Однак, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3ст. 150 ЦПК).

Згідно з ч.1ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до цього Закону державна реєстрація обтяжень нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі прав органами державної реєстрації прав на підставі ухвали суду про накладення арешту на нерухоме майно.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Стаття 153 ЦПК України: залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч.5). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч.7).

Відповідно до ч.1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

З викладених підстав, вирішуючи питання щодо зустрічного забезпечення, суд вважає за необхідне не вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обраний захід забезпечення позову, як вище було зазначено, не впливає на матеріальний стан відповідача як власника спірного майна, не призведе до понесення додаткових витрат, тобто, застосований вид забезпечення позову не може завдати відповідачу будь-яких збитків.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги ціну позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково та в забезпечення позову до вирішення судового спору заборонити вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 135,7 м. кв., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , оскільки такий вид забезпечення позову буде розумним, співмірним та відповідатиме обставинам справи.

Отже, проаналізувавши зміст вимог, розглянувши подане клопотання про забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів і відповідності виду забезпечення позову суд вважає, що подане клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,153,157 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (накладення арешту) – задовольнити частково.

ОСОБА_4 оронити вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 135,7 м. кв.

В решті позовних вимог відмовити.

Копію ухвали для виконання направити Управлінню державної реєстрації Хмельницької міської ради ( 29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 3).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: С. Стефанишин