Ухвала суду № 83806780, 12.08.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.08.2019 Справа № 554/2586/16-ц

Провадження №2/554/1593/2019

У Х В А Л А

іменем України

12 серпня 2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

представника відповідача – адвоката Дмитренка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача - адвоката Дмитренка Володимира Павловича про реагування на недобросовісні дії позивача та накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Октябрського районного суду м.Полтави знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про реагування на недобросовісні дії позивача та накладення штрафу на позивача АТ КБ «Приват Банк» в порядку п.п. 1, 2 ч.1 ст.148 ЦПК України.

Клопотання мотивоване тим, що у цій справі позивачем було подано до суду відповідь на відзив, але в порушення вимог п.2 ч.5 ст.178 та ч.3 ст.179 ЦПК України її не було надіслано ні на адресу реєстрації, ні на адресу для листування відповідачу, хоча вказані адреси були відомі банку, натомість, направлено на іншу адресу, де відповідач не проживає з 2010 року. На думку представника відповідача, такі дії банку були навмисними, щоб відповідач не мав можливості належним чином спростувати викладені доводи позивача, а також спрямованими на штучне створення перешкод для виконання завдань цивільного судочинства, безпідставне затягування розгляду справи, у зв`язку з чим порушено засади змагальності сторін. На підставі викладеного, просив дії Банку щодо скерування ним ОСОБА_1 відповіді на відзив за адресою, з якої останній знятий з реєстраційного обліку 28.08.2010 року, про що було відомо банку, визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню цивільного судочинства; постановити в порядку п.п.1,2 ч.1 ст.148 ЦПК України ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з Банку штрафу в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; встановити Банку п`ятиденний строк з дати отримання копії відповідної ухвали суду для скерування ОСОБА_1 на адресу: 79013, м АДРЕСА_1 Львів, АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 Чупринки АДРЕСА_4 42 АДРЕСА_5 5, Відповіді на Відзив з належним чином засвідченими копіями доданих до нього документів, про що надати суду відповідні докази.

У судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник позивача свого представника в судове засідання не направив, надавши до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Згідно зі статтею 148 ЦПК України застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу є правом суду, а не обов`язком суду.

Аналізуючи викладене, а також зазначені представником обставини, суд не вбачає передбачених законом підстав для стягнення з позивача штрафу, передбаченого ст.148 ЦПК України, оскільки стороною відповідача не наведено обґрунтованих даних вважати, що дії позивача щодо направлення відповіді на відзив були спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи та становлять собою зловживання процесуальними правами.

Твердження представника відповідача щодо неможливості спростувати доводи, які позивач зазначив у відповіді на відзив на позовну заяву, є оціночними судженнями сторони процесу, оскільки викладені у заявах по суті доводи учасників мають бути перевірені судом під час судового розгляду для встановлення фактичних даних та виступатимуть в якості доказової бази лише у разі, якщо знайдуть своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Разом із тим, заперечення сторони відповідача щодо відповіді на відзив та в цілому позицію щодо суті позовних вимог були вислухані під час судового розгляду, а також судом дотримані вимоги ч.5 ст.12 ЦПК України, тому порушень засад змагальності сторін чи перешкод у виконанні завдань цивільного судочинства, на що посилається представник відповідача, у даній справі не встановлено.

Викладені представником відповідача у клопотанні обставини щодо зловживання процесуальними правами стороною позивача саме з метою перешкоджання судочинству суд вважає непереконливими з огляду на недоведеність спрямованості таких дій з боку позивача чи його представника.

Разом із тим, такі обставини під час судового засідання відносно позивача не встановлені, та відсутні беззаперечні дані, що свідчать про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та свідоме невиконання ним процесуальних обов`язків.

Таким чином, з огляду на наведене вище, обґрунтованих підстав для накладення штрафу на позивача не вбачається, а тому суд дійшов до висновку, що клопотання представника відповідача є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 143, 148, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Дмитренка Володимира Павловича про реагування на недобросовісні дії позивача та накладення штрафу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Андрієнко