Вирок № 83805190, 22.08.2019, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/537/19

Провадження № 1-кп/419/154/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Шапка О. О.,

за участю: прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону - Жівотченка О. О.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - Кузнецова П. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018130500000749 від 30.11.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок Хмельницької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу за контрактом, на посаді головного сержанта 1 взводу зенітно-артилерійської батареї зенітно-артилерійського дивізіону військової частини А3029, має військове звання «старший сержант», раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший сержант ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 121, 122 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 29 листопада 2018 року близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи на території підрозділу на ротно-опорному пункті «Гепард», який розташований поблизу с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, що склались з потерпілим ОСОБА_1 стосовно непорозумінь у позаслужбових та службових взаємовідносинах, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині - ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині - ОСОБА_1 , дістав правою рукою особистий ніж, який знаходився в чохлі на ремні з лівої сторони тулуба та в умовах недостатнього освітлення і темної пори доби завдав правою рукою удар ножем на відмах потерпілому ОСОБА_1 , який потрапив в район шиї, після чого в останнього почалась кровотеча.

Продовжуючи свій умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 перехопив ніж лівою рукою та під час боротьби з потерпілим ОСОБА_1 , наліг на ОСОБА_1 , та в умовах недостатнього освітлення і темної пори доби, тримаючи ніж лівою рукою в районі кадика потерпілого ОСОБА_1 , правою рукою наніс два удари в рукоятку ножа, загнавши лезо ножа майже повністю, та після того як у потерпілого ОСОБА_1 з ротової порожнини пішла кров, ОСОБА_2 свої протиправні дії, спрямовані на нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 припинив та розуміючи, що потерпілий ОСОБА_1 від отриманих тілесних ушкоджень може померти та не бажаючи настання наслідків у вигляді заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_1 , почав викликати медичних працівників та надавав першу медичну допомогу потерпілому ОСОБА_1 шляхом зупинення кровотечі за допомогою рушника до приходу медичних працівників.

Разом із тим, через своєчасне надання медичної допомоги з боку ОСОБА_2 та військовослужбовців військової частини польова пошта В3950 потерпілому ОСОБА_1 , наслідки у вигляді заподіяння смерті не настали.

У результаті злочинних дій старшого сержанта ОСОБА_2 , командир відділення 3 гірсько-штурмової роти військової частини польова пошта В3950 молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді ножового проникаючого поранення гортанно-глотки, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 102 від 19 лютого 2019 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 102 від 19.02.2019 р. при надходженні в лікарню у ОСОБА_1 було виявлено пошкодження у вигляді ножового проникаючого поранення гортанно-глотки. Дане тілесне ушкодження утворилося від дії якогось плоского колюче ріжучого предмета. За давності, згідно з медичною документацією, може відповідати 29.11.2018 р. і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_1 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав у повному обсязі та пояснив наступне. Він проходить службу у військовій частині А3029. Перебував на території підрозділу на ротно-опорному пункті «Гепард», який розташований поблизу с. Трьохізбенка Новоайдарського району. 29.11.2018 р. близько 19.00 год. проходив біля поста, побачив, що відсутній чатовий. Він поцікавився, хто має бути черговим, йому сказали, що ОСОБА_1 . Він пішов з`ясувати у ОСОБА_1 чому останній не виконує свої обов`язки. Зайшов до місця відпочинку ОСОБА_1 , побачив, що той лежить на ліжку. Спитався в нього, чого він не на посту. ОСОБА_1 став вести себе неадекватно, лаятися, кидатися на нього, почав метатися по кімнаті. На сусідніх ліжках спали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_1 кидався по кімнаті. Біля ліжка хлопців лежала їх особиста зброя (автомати), хлопці спали. Він витягнув свій особистий ніж, бо боявся, що ОСОБА_1 схватиться за зброю. Потім він став між ОСОБА_1 та місцем, де лежала зброя, сказав ОСОБА_1 , щоб той заспокоївся. ОСОБА_1 присів на ліжко, він стояв навпроти нього. ОСОБА_1 знову почав вставати на нього. В цей час він розмахнувся навідліг рукою та зачепив ОСОБА_1 ножом по горлу. Потім ОСОБА_1 вчепився йому за руку, в якій він тримав ніж і зробив спробу його кинути. Він штовхнув плечем ОСОБА_1 і кинув на ліжко, останній вчепився за нього та потягнув його за собою. Ніж знаходився у обвинуваченого у правій руці, він перехопив його у ліву руку та в умовах недостатнього освітлення, темної пори доби, тримаючи ніж лівою рукою, правою рукою наніс два удари в рукоятку ножа, спричинивши ОСОБА_1 поранення. У потерпілого з ротової порожнини пішла кров, він зрозумів, що поранення прийшлося у шию. Він откинув ніж у сторону, почав кричати, кликати на допомогу. Хлопці прокинулись, побігли звати на допомогу лікаря. Він одразу надав першу медичну допомогу ОСОБА_1 , зупинив кровотечу за допомогою рушника до приходу медика. З потерпілим у нього були неприязні відносини на ґрунті неналежного та недбалого виконання службових обов`язків військовослужбовцем ОСОБА_1 , з цього приводу виникали з ним конфлікти. Механізм нанесення ударів ножом він не оспорює. Він не бажав заподіяти смерть потерпілому. Удари наніс під час боротьби з потерпілим. Позовні вимоги прокурора в інтересах медичних установ, де проходив лікування потерпілий, про відшкодування витрат на лікування, він визнає. Щиро кається, бажає продовжити військову службу.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 надав суду пояснення, що у листопаді на початку грудня 2018 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині А3029 на території підрозділу на ротно-опорному пункті «Гепард», що розташований поблизу с. Трьохізбенка Новоайдарського району. Разом з ним проходив службу старший сержант ОСОБА_2 , з яким у нього склалися службові відносини. Події, що відбулися 29.11.2018 р. з приводу спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він не пам`ятає. Прийшов до тями вже у шпиталі м. Сєвєродонецьк. Пригадує тільки багато крові у темноті та те, що йому було дуже зле. У нього був шоковий стан, через те події не пригадує. Тривалий час перебував у шпиталях на лікуванні та реабілітації з приводу поранення гортані.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 , його винність доведена зібраними доказами відповідно до вимог ст. ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст.358 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який не був безпосереднім очевидцем подій, надав показання, що проходив військову службу у військовій частині А 3029, на посаді механіка-водія. Знайомий з обвинуваченим з кінця 2017 року, проходили військову службу разом, в одній частині. Знає його з позитивного боку. Потерпілого знає з кінця серпня - початку вересня 2018 р., прийшов до них в частину за контрактом. З ним ніхто не спілкувався, у нього з усіма були конфлікти, він був якийсь неадекватний, не дисциплінарний. Був випадок коли він бігав по мінному полю, хотів підірватися. Міг сам з собою говорити. Нічого не хотів робити, постійно кудись бігав. Він проживав в одній хаті з потерпілим з кінця жовтня 2018 р. в розташуванні частини. Проживали: він (свідок), ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Частина була розташована в с. Трьохізбенка Луганської області, вулицю та будинок не пам`ятає. Наприкінці листопада 2018 р., точно не пам`ятає, за місцем їх мешкання, у вечірній час, ближче до ночі, вони (свідок) та ОСОБА_5 спали, ОСОБА_1 був на чергуванні, коли вони спали. Проте фактично потерпілий був в будинку. Він (свідок) прокинувся, його розбудив ОСОБА_5 , оскільки стався конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Коли він прокинувся, медик виводив ОСОБА_1 з перебинтованою шиєю з будинку, за місцем їх проживання. Ножа він не бачив, сам конфлікт не бачив. Кімната де вони проживали невеликого розміру, стоять 3 ліжка, де спав ОСОБА_1 знаходиться вікно. Раніше він бачив ніж на ремені у ОСОБА_4 с. Трьохізбенка знаходився КПП роти, де вони проходили службу. Потерпілий в день спричинення йому тілесних ушкоджень був черговий по КПП роти. На тій колишній позиції, де проходив військову службу потерпілий, у нього забрали автомат, з-за його неадекватної поведінки, коли він бігав по мінному полю. Чергував він без автомата, міг покинути свій пост.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , який не був безпосереднім очевидцем подій, надав показання, що проходив військову службу за контрактом в військовій частині А 3029 на посаді головного бойового медика 3 роти, має військове звання сержант. З обвинуваченим є співслужбовцем. В листопаді 2018 р. проходив військову службу в підрозділі військової частини А3029. З ОСОБА_1 проходили службу, ОСОБА_2 - прикомандирований. З листопада по грудень 2018 р. військова частина дислокувалась у с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області. У підрозділі був ротно-опорний пункт. Проживали у ХОП- хатний опорний пункт. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували на ротно-опорному пункті. Нормальні люди. Між ними ніяких конфліктів, про які б йому було відомо, не було. Нормальні військові відносини. Ходили у наряди, зміняли один одного. Сержант ОСОБА_2 був старшим у веденні нарядів, ставив військовослужбовців у наряди, вів облік добових нарядів. 29.11.2018 року він перебував на ротно-опорному пункті. Після вечері (після 20-00 год.) до нього прибіг ОСОБА_5 , повідомив, що ОСОБА_1 поранений. Обставини поранення не повідомляв. Він взяв свій медичний рюкзак та побіг за місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Вони проживали в окремій хатині, однокімнатній. ОСОБА_1 лежав у себе на ліжку на спині у горизонтальному положенні, у нього текла кров з горла, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 надавали домедичну допомогу, за допомогою підручних засобів намагалися зупинити кровотечу. У ОСОБА_1 було серйозне поранення, якби розріз пішов далі, до сонної артерії, він міг би померти. Він (свідок) зашив йому горло, забинтував, крові вже майже не було. Відвіз його до медиків, які евакуювали його до м. Сєвєродонецьк. Це тілесне ушкодження наніс ОСОБА_1 старший сержант ОСОБА_2 , на даний час йому це відомо. ОСОБА_5 - на даний час знаходиться у СЗЧ, у розшуку. ОСОБА_1 , коли він надавав йому допомогу, був у свідомості, горло зашивав наживо, свідомість ОСОБА_1 не втрачав. Відвіз його до с. Оріхово-Донецьке, до медиків медичної бригади військової частини А4267, вже вони спрямували ОСОБА_1 до м. Сєвєродонецьк. Він ( ОСОБА_1 ) йому не розповідав що сталося, оскільки свідок сказав, щоб не розмовляв, можуть розійтися шви на горлі. Він вважає, що потерпілий може втратити пам`ять, тобто уривчасто пам`ятати про події, оскільки перебував у шоковому стані.

Зокрема, вина ОСОБА_2 доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження:

- витягом з ЄРДР за №12018130500000749 від 30.11.2018 року про вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація ч.1 ст.15-ч.1 ст.115 КК України (арк. кр. пров.163, Т.1);

- рапортом помічника чергового Новоайдарського ВП ГУНП України в Луганській області від 30.11.2018 р. про те, що до чергової частини Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що до 59 ВМШ м. Сєвєродонецьк 30.11.2018 р. о 04.59 год. було доставлено з тілесними ушкодженнями військовослужбовця в/ч А3029 молодшого сержанта ОСОБА_1 , які він отримав поблизу с. Кряківка Новоайдарського району (арк. кр. пров. 164, Т.1);

-повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення від 30.11.2018 р. вих. №1134 від начальника відділення Військової служби правопорядку Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (арк. кр. пров. 165, Т.1);

- протоколом огляду місця події від 30.11.2018 року, в ході якого було оглянуто приміщення блокпосту, що розташоване по вул. Больничній в с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області , та домоволодіння з прилеглою територією, що розташоване по АДРЕСА_3 , тобто місце спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , виявлені та вилучені марлеві тампони зі змивами з плям бурого кольору схожих на кров та шість ножів, целофановий пакет, на якому є плями бурого кольору, плями червоного кольору, які переміщено з кухонної спинки на марлевий тампон, металеву скобу від гранати (арк. кр. пров. 166-170, Т.1);

- постановами про визнання речових доказів та поміщення до камери зберігання від 30.11.2018 року (арк. кр. пров.171, 172, 175, 176, 177, 201, Т.1);

- протоколом огляду місця події від 30.11.2018 року, в ході якого було оглянуто приміщення військово-мобільного шпиталю №59, розташованого у м. Сєвєродонецьк Луганської області та особисті речі потерпілого ОСОБА_1 , які вилучені в ході огляду місця події (арк. кр. пров. 173-174, Т.1);

- протоколом освідування особи від 30.11.2018 р., відповідно до якого проведеним освідуванням ОСОБА_2 встановлено, що на шкіряних покровах останнього будь-яких пошкоджень не виявлено (арк. кр. пров. 178, Т.1);

- протоколом огляду речей від 07.02.2019 р., відповідно до якого проведено огляд чохла чорного кольору, який був вилучений під час затримання підозрюваного ОСОБА_2 , в даному чохлі ОСОБА_2 зберігав ніж, котрим останній заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 (арк. кр. пров. 182-184, Т.1);

- протоколом огляду від 07.02.2019 р., відповідно до якого у присутності понятих, за участю підозрюваного ОСОБА_2 , його захисника, оглянуті розміщені у мережі «Інтернет» ножі різних типів та документи і матеріали, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12018130500000749 від 30.11.2018 року. Оглядом встановлено фотозображення ножа за адресним посиланням, який за формою леза схоже на ніж, яким підозрюваний ОСОБА_2 заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 (арк. кр. пров. 185-189, Т.1);

- висновком судово-психіатричної експертизи за №9 від 17.01.2019 року, відповідно до висновків якої ОСОБА_2 на період часу, що відноситься до діяння, в якому він підозрюється, будь-яким психічним захворюванням не страждав, відхилень в психічній діяльності не мав, у тимчасово хворобливому стані не знаходився. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час будь-яким психічним захворюванням не страждає. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент вчинення кримінального правопорушення у стані фізіологічного афекту, як психологічної передумови стану сильного душевного хвилювання не знаходився (арк. кр. пров. 206-209, Т.1);

- довідкою командира в/ч А0206 від 30.11.2018 р. вих. №2555 про те, що 30.11.2018 р. у хірургічне відділення в/ч А0206 поступив військовослужбовець в/ч А3029 молодший сержант ОСОБА_1 з діагнозом: ножове проникаюче поранення гортані (арк. кр. пров. 210, Т.1);

- копією протоколу операції №760 від 30.11.2018 р. хірургічного відділення в/ч А0206 щодо хворого ОСОБА_1 (арк. кр. пров. 212-216, Т.1);

- копією медичної картки стаціонарного хворого, копією довідки військово-лікарської комісії, довідкою про витрати на лікування військовослужбовця ОСОБА_1 , який перебував на стаціонарному лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону м. Харків у грудні 2018 р. (арк. кр. пров. 219-226, Т.1);

- копією медичної картки стаціонарного хворого №2244, довідкою про витрати на лікування військовослужбовця ОСОБА_1 , який перебував на стаціонарному лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону (арк. кр. пров. 227-235, Т.1);

- висновками судово-медичної експертизи № 102 від 19 лютого 2019 року та №106 від 25.02.2019 р., відповідно до яких при надходженні в лікарню у ОСОБА_1 було виявлено пошкодження у вигляді ножового проникаючого поранення гортанно-глотки. Дане тілесне ушкодження утворилося від дії якогось плоского колюче ріжучого предмета. За давності, згідно з медичною документацією, може відповідати 29.11.2018 р. і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння. Не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень від дії колюче ріжучого предмета, на який посилається ОСОБА_2 в протоколах допиту та в протоколах огляду (арк. кр. пров. 236-242, 243-249, Т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.12.2018 року за участю свідка ОСОБА_5 , в присутності понятих, за участю статиста, з метою перевірки і уточнення відомостей, отриманих під час допиту свідка, свідок ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту детально розповів обставини події, що мали місце 29.11.2018 р. на місці вчинення кримінального правопорушення (арк. кр. пров. 1-2, Т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.12.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_2 , в присутності понятих, за участю статиста, з метою перевірки і уточнення відомостей, отриманих під час допиту підозрюваного, встановлення достовірності показань підозрюваного про обставини заподіяння тілесних ушкоджень, встановлення механізму їх заподіяння, підозрюваний ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту детально розповів обставини події на місці вчинення кримінального правопорушення та добровільно на статисті показав яким чином спричиняв тілесні ушкодження ОСОБА_1 , продемонстрував як наносив удари ножем в районі кадика потерпілого ОСОБА_1 (арк. кр. пров. 4-5, Т.2);

- постановою про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 22.02.2019 р. у кримінальному провадженні внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130500000749 від 30.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення з ч.1 ст.15-ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України (арк. кр. пров. 11-12 Т.2);

- витягом з ЄРДР за №12018130500000749 від 30.11.2018 року про вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація ч.1 ст.121 КК України (арк. кр. пров.13, Т.2).

Таким чином, суд, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку щодо повної доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_2 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення - злочин відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_2 є раніше не судимою особою, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання та проходження служби характеризується з позитивного боку, проходив військову службу у зоні АТО та ООС, є учасником бойових дій з 15.04.2015 р., нагороджувався відзнакою Президента України «За участь в АТО», іншими відзнаками за сумлінну військову службу.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття, проходження військової служби в зоні АТО та в зоні проведення комплексу військових заходів, спрямованих на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань, тривале виконання бойових завдань за призначенням в Луганській області.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Так, відповідно до роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Як вбачається з показів обвинуваченого ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він визнав, висловлював жаль з приводу вчиненого.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення -злочину, сукупність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, за вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_2 підлягає покаранню з застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.121 КК України.

При цьому суд звертає увагу на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, данні про особу обвинуваченого, який має на утриманні дитину 2004 року народження, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, бере до уваги конкретні обставини у справі, визнані судом пом`якшуючими покарання за скоєне.

Таким чином, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів можливо при призначенні покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.121 КК України.

Окрім цього, відповідно до положення ч.1 ст.62 КК України, покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

Враховуючи, що ОСОБА_2 продовжує нести військову службу, суд вважає за можливе замінити йому призначене покарання у виді позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Прокурором заявлено позови в інтересах держави в особі Військово-медичного клінічного центру Північного регіону про стягнення з обвинуваченого на користь Військово-медичного клінічного центру Північного регіону матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушенням при наданні медичних послуг на лікування потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 9083 грн. 62 коп. та в інтересах держави в особі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про стягнення з обвинуваченого на користь Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушенням при наданні медичних послуг на лікування потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 3755 грн. 91 коп. Обвинувачений позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Враховуючи приписи ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судовим розглядом встановлено наявними в матеріалах кримінального провадження належними доказами, що Військово-медичному клінічному центру Північного регіону та Військово-медичному клінічному центру Центрального регіону кримінальним правопорушенням завдана майнова шкода, яка полягає у витраченні державних коштів під час перебування потерпілого ОСОБА_1 на лікуванні у відповідних медичних установах. Відповідна майнова шкода підлягає стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити попередній - тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.62 КК України замінити ОСОБА_2 призначене покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 22 серпня 2019 року, зарахувавши в строк відбування покарання час попереднього ув`язнення з 30 листопада 2018 року по 21 серпня 2019 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (в/ч А3306), юридична адреса: 61058, м. Харків, вул. Культури, буд.5 (р/р НОМЕР_2 , що відкритий в ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, код ЄДРПОУ 07931813 в рахунок відшкодування майнової шкоди 9083 (дев`ять тисяч вісімдесят три) гривні 62 (шістдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, юридична адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, буд.185 (р/р НОМЕР_3 , що відкритий в ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, код ЄДРПОУ 07816153 в рахунок відшкодування майнової шкоди 3755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 91 (дев`яносто одна) копійку.

Речові докази: оптичний носій: лазерний диск формату DVD + R, на якому знаходяться відеофайли з допитами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 30.11.2018 р.; оптичний носій: лазерний диск формату DVD + R, на якому знаходиться відеофайл зі слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 05.12.2018 р.; оптичний носій: лазерний диск формату DVD + R, на якому знаходиться відеофайл зі слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_5 від 05.12.2018 р. - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: два марлевих тампони зі змивами з плям бурого кольору схожих на кров, виявлених на дорозі по вул. Больничній поряд з будинком № 2, які упаковано в паперовий конверт з пояснювальним надписом та підписами понятих; марлевий тампон зі змивами з плям бурого кольору схожих на кров, виявлених на кухонній спинці в будинку АДРЕСА_3 , який упаковано в паперовий конверт з пояснювальним надписом та підписами понятих; три марлевих тампони зі змивами з плям бурого кольору схожих на кров, які знаходяться в поліпропіленовому пакеті, який опечатано биркою з пояснювальним надписом та підписами понятих; предмет схожий на металеву скобу від гранати з маркуванням 4981УЗРГМ583, який знаходиться в поліпропіленовому пакеті, та опечатаний биркою з пояснювальним надписом та підписами понятих; зрізи нігтів та піднігтевої речовини з правої та лівої руки ОСОБА_2 , які поміщено до двох паперових конвертів з пояснювальними надписами та підписами ОСОБА_2 та понятих; змиви нашарування речовини з лівої та правої руки ОСОБА_2 , які поміщено до двох паперових конвертів з пояснювальними надписами та підписами ОСОБА_2 та понятих; біологічні зразки крові ОСОБА_2 , які знаходяться на двох марлевих бинтах, які поміщено до двох паперових конвертів з пояснювальними надписами та підписами ОСОБА_2 та понятих, а також два контрольні зразки (чисті бинти), які поміщено до двох паперових конвертів з пояснювальними надписами та підписами ОСОБА_2 та понятих, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Речові докази: камуфляжну куртку та камуфляжні штани ОСОБА_2 , які поміщено поліпропіленового пакту, який опечатано биркою з пояснювальним надписом та підписами понятих, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області - повернути законному володільцю ОСОБА_2 .

Речові докази: одяг потерпілого ОСОБА_1 , а саме: труси, сланці, шкарпетки, натільні штани зеленого кольору, кофту флісову темно-синього кольору, які упаковано в поліетиленовий пакет сірого кольору, горловина якого перев`язана чорною ниткою, вільні кінці якої скріплено биркою; натільну кофту темно-зеленого кольору із нашаруванням РБК, штани камуфльовані кольору «піксель», із нашаруванням РБК, кітель чоловічий кольору «піксель» із нашаруванням РБК, які упаковано до картонної коробки, яку опечатано биркою з пояснювальними надписами, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області - повернути законному володільцю ОСОБА_1 .

Речові докази, що знаходяться на відповідальному зберіганні згідно до розписок - залишити за законними володільцями.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Обвинуваченому і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: О. М. Іванова