Ухвала суду № 83803560, 16.08.2019, Городоцький районний суд Львівської області

441/946/19

2-ві/441/1/19

УХВАЛА

судового засідання

16.08.2019 року Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Турчин Т.Ю.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Суховича Євгена Івановича про відвід головуючого судді Українець П.Ф. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним, скасування рішення сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Сухович Є.І. звернувся із заявою про відвід головуючого судді Українець П.Ф. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним, скасування рішення сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки. Заява мотивована тим, що головуючий суддя Українець П.Ф. розглядав позов ОСОБА_1 про визнання не законним та скасування рішення Повітненської сільської ради Городоцького р-ну Львівської області № 629 від 23.07.2015р. (справа № 441/728/17) і відмовив у задоволенні позову, незважаючи на покликання представника позивача в судових засіданнях про те, що «документи, які подані в якості доказів, подані в незаконний спосіб та містять ознаки кримінального правопорушення», а ним 04.02.2019р. подано заяву про вчинення злочину посадовими особами сільської ради і, що за цим фактом відкрито кримінальне провадження. Через це у нього є сумніви у неупередженості судді, просить відвести суддю Українець П.Ф. від розгляду справи.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 12.08.2019 р. визнано необгрунтованим заявлений представником позивача Суховичем Є.І. відвід і його заяву передано до канцелярії суду, для визначення судді, який в порядку ст. 33 ЦПК України, вправі розглядати питання про відвід.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву представника позивача Суховича Є.І. про відвід передано на розгляд судді Перетятько О.В.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про відвід, оглянувши матеріали цивільної справи № 2/441/557/2019 р., суд відмовляє в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Хаушильд проти Данії» звертає увагу, що для відсторонення судді від справи потрібні докази наявності його фактичної упередженості. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 2 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли як підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді. Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

Заява представника позивача Суховича Є.І. про відвід судді Українець П.Ф. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним, скасування рішення сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки обгрунтована в основному його незгодою із рішенням та діями головуючого, після його виступу з промовою в судових дебатах у іншій справі, за позовом ОСОБА_1 до Повітненської сільської ради Городоцького р-ну Львівської обл., третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради (справа № 441/728/17).

Суд не вправі розглядати та давати оцінку законності та обґрунтованості процесуальних рішень судді, який розглядає справу, при вирішенні питання про відвід.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу суддя, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обгрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що всі зауваження щодо порушення судом при розгляді справи вимог цивільного процесуального законодавства вирішуються апеляційним судом згідно з розділом V ЦПК України.

Після закінчення розгляду справи та ухвалення судового рішення, у разі незгоди із ним, відповідач вправі включити до апеляційної скарги, також і посилання на процесуальні рішення суду, в тому числі й ті, що були підставою для подання заяви про відвід, і вони будуть предметом розгляду в апеляційному порядку відповідно до вимог законодавства.

За наведеного, суд приходить до висновку, що заява представника позивача Суховича Є.І. про відвід головуючого-судді Українець П.Ф. від участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним, скасування рішення сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки є необгрунтованою і в задоволенні такої відмовляє.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Суховича Євгена Івановича про відвід судді Українець П.Ф. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним, скасування рішення сільської ради та скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Перетятько О.В.