Рішення № 83800830, 22.08.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року Справа № 925/484/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача – Волощук П.Ю. - адвокат,

від відповідача – Корж В.М. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи

“Хмельницькгаз”, м. Хмельницький

до публічного акціонерного товариства “Азот”, м. Черкаси

про стягнення 73 907 999 грн. 46 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Хмельницькгаз” до публічного акціонерного товариства “Азот” про стягнення з відповідача 73 907 999 грн. 46 коп. боргу за договором відступлення права вимоги від 27 березня 2019 року за №56А290-2404-19.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06 червня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 червня 2019 року відкладено підготовче засідання на 04 липня 2019 року.

01 липня 2019 року від позивача до суду надійшло повідомлення про зміну найменування позивача.

Згідно п. 1.1.1. Статуту акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Хмельницькгаз” є новим найменуванням публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Хмельницькгаз” відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства”.

В пункті 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вказано, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України “Про акціонерні товариства”).

Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 00 хв. 22 серпня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 31 травня 2019 року та зазначав, що для реалізації свого права на стягнення боргу позивач повинен був направити відповідачу вимогу про сплату боргу на підставі ст. 625 ЦК України. Оскільки позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з відповідною вимогою, право позивача не було порушено.

Сама ж позовна заява не може бути такою вимогою, оскільки її направлення є процесуальним обов`язком позивача, який встановлений ст. 172 ГПК України.

В зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволені позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача викладеними ним у відзиві, оскільки відповідач порушив зобов`язання щодо оплати вартості отриманого природного газу за договором поставки в строки, передбачені ст. 692 ЦК України (після отримання товару), то позивач набув право на звернення до суду із позовом про примусове стягнення боргу.

Посилання відповідача на ст. 625 ЦК України, на думку позивача, є необґрунтованими, оскільки дана норма встановлює відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних на суму простроченого боргу. Однак предметом позову є лише сума основного боргу, а тому ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

В зв`язку з чим позивач просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 22 серпня 2019 року, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/484/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 28 вересня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Статус-Трейд” (постачальник) та публічним акціонерним товариством “Азот” (споживач) було укладено договір постачання природного газу за №СТ-24/1152.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов`язався передати у власність споживачу в 2018 році природний газ, а споживач – прийняти та оплатити вартість поставлених (переданих) обсягів (об`ємів) природного газу на умовах договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов вищевказаного договору товариством з обмеженою відповідальністю “Статус-Трейд” було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 484 558 389 грн. 30 коп., а саме:

в жовтні 2018 року обсягом 9 366,502 тис. куб. м. на загальну суму 126 447 777 грн. 00 коп., що підтверджується копією акту приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2018 року;

в листопаді 2018 року обсягом 12 802,838 тис. куб. м. на загальну суму 174 758 738 грн. 70 коп., що підтверджується копією акту приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2018 року;

в грудні 2018 року обсягом 14 551,736 тис. куб. м. на загальну суму 183 351 873 грн. 60 коп., що підтверджується копією акту приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2018 року.

Однак відповідач зобов`язання по оплаті поставленого природного газу виконав частково, сплативши товариству з обмеженою відповідальністю “Статус Трейд” 220 000 000 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4.1. договору постачання природного газу оплата природного газу, що планується до передачі в розрахунковому місяці за постачання природного газу,здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати.

В подальшому 12 березня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Статус Трейд” (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю “РГК Трейдінг” (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги за №СТ-34/1792, згідно умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до публічного акціонерного товариства “Азот” (далі – боржник), належне первісному кредитору, відповідно до договору постачання природного газу №СТ-24/1152 від 28 вересня 2018 року (далі – основний договір).

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов`язань, визначених в основному договорі (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.3. договору сума заборгованості боржника за основним договором станом на день підписання цього договору становить 264 558 389 грн. 30 коп.

Відповідачем було направлено товариству з обмеженою відповідальністю “Статус Трейд” повідомлення щодо надання згоди на відступлення права вимоги.

Водночас, 27 березня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю “РГК Трейдінг” (первісний кредитор) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Хмельницькгаз” (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги за №56А290-2404-19, згідно умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває часткове право вимоги до публічного акціонерного товариства “Азот” (далі – боржник), належне первісному кредитору, відповідно до договору про відступлення права вимоги №СТ-34/1792 від 12 березня 2019 року та договору постачання природного газу №СТ-24/1152 від 28 вересня 2018 року (далі – основний договір) на суму 73 907 999 грн. 46 коп.

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов`язань, визначених основним договором (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.3. договору до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Право вимоги, що відступається за цим договором, переходить до нового кредитора з моменту укладення цього договору. Додаткового оформлення відступлення права вимоги не вимагається. Після переходу права вимоги до нового кредитора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідне право вимоги (п. 1.4. договору).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України внаслідок передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається заміна кредитора у зобов`язанні іншою особою. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 516 цього Кодексу, якою регламентовано порядок заміни кредитора у зобов`язанні, передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідно до цивільного законодавства, на виключення із загального правила щодо необов`язковості згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні, сторони договору можуть домовитись про можливість відступлення кредитором права вимоги виключно за згодою боржника. У цьому випадку передання кредитором своїх прав іншій особі всупереч умовам первісного договору, за яким боржник має цивільні обов`язки, є підставою для визнання правочину відступлення права вимоги недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір про відступлення права вимоги від 27 березня 2019 року на момент розгляду справи в суді в установленому законом порядку не визнаний недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Водночас слід вказати, що відповідачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “РГК Трейдінг” було надіслано повідомлення від 14 березня 2019 року за №500-06/07-489 щодо надання згоди на відступлення права вимоги, в якому останній повідомив, що не заперечує та надає свій дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю “РГК Трейдінг” на передачу своїх прав та обов`язків як нового кредитора, зокрема за договором №СТ-24/1152 від 28 вересня 2018 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про постачання газу від 28 вересня 2018 року та договору про відступлення права вимоги від 27 березня 2019 року, розрахунку з позивачем в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Твердження відповідача про те, що право позивача не було порушено є необґрунтованим, оскільки згідно договору про відступлення права вимоги до позивача переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а тому додаткового направлення вимоги до боржника (відповідача) не вимагається.

Умовами договору поставки природного газу було передбачено поставку газу на умовах 100% попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 73 907 999 грн. 46 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Азот”, вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826 на користь акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Хмельницькгаз”, пр. Миру, 41, м. Хмельницький, ідентифікаційний код 05395598 – 73 907 999 грн. 46 коп. боргу та 672 350 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 22 серпня 2019 року.

Суддя А.В.Васянович