Ухвала суду № 83799005, 21.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/3092/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження навчання у вищому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження навчання у вищому навчальному закладі, у сумі 199393,16 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування вищенаведених питань судом встановлено наступне.

Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 55 вказаного Кодексу юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Позовну заяву від імені Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" підписано начальником інституту Серпуховим О., проте до позовної заяви не додано жодного документа, що підтверджує повноваження вказаної особи діяти від імені Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (наказу про призначення начальником, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно інституту станом на дату подання позовної заяви тощо).

Частиною другою статті 161 КАС України встановлено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно із матеріалами позовної заяви позивачем до адміністративного позову не додано доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам частини другої статті 160 та частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного суду України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів позову вбачається, що наказом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" №2-К від 11 січня 2019 року курсант ОСОБА_1 відрахований із числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України 16 січня 2019 року та з 17 січня 2019 року у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в сумі 199393,16 грн.

Згідно з відміткою на штемпелі на поштовому конверті позовна заява подана до суду засобами поштового зв`язку 14 серпня 2019 року.

Отже, позивачем пропущено встановлений кодексом строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У прохальній частині позову та у доданій до позову заяві про поновлення пропущеного строку позивач просить визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з цим позовом та поновити такий строк звернення.

Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що починаючи з 2007 року позивач постійно здійснював позовну роботу та забезпечував відшкодування державних витрат на утримання курсантів під час навчання відповідно до вимог цивільного законодавства та в межах трирічного строку позовної давності. У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 Велика Палата Верховного Суду визначилась з предметною підсудністю цієї категорії спорів та з березня 2019 року фактично вплинула на розгляд справ, які до того часу розглядалися судами за правилами цивільного судочинства. З огляду на це, пропуск строку звернення до суду відбувся не з вини позивача, а з незалежних від нього обставин. Крім того, у період із січня 2019 року по липень 2019 року у позивача були відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, суд виходить з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17, на яку посилається позивач, вказано, що "у межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу вимог статті 17 КАС України (статті 19 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року), якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18), в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження №11-750апп18) та інших постановах, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів".

Так, у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу вимог статті 17 КАС України (статті 19 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року), якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. А відтак, спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, підсудність цієї категорії спорів визначена Великою Палатою Верховного Суду ще у грудні 2018 року, а не у березні 2019 року (як зазначає позивач).

А відтак, право на звернення саме до адміністративного суду у позивача виникло з 17 січня 2019 року (з наступного дня після виключення курсанта ОСОБА_1 зі списку особового складу інституту).

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Позовна заява подана позивачем до суду після спливу досить тривалого часу з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення визначених законом вимог, та будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом не надано.

Враховуючи викладене, вказана позивачем підстава пропуску строку звернення до суду з цим позовом не може бути визнана судом поважною.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Вказану у заяві про поновлення строку звернення до суду підставу подання позову з пропущенням встановленого строку звернення з позовом визнати неповажною.

Позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження навчання у вищому навчальному закладі залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- документів, що підтверджують повноваження начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Серпухова О. (наказ про призначення, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно інституту станом на дату подання позовної заяви тощо);

- доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням відповідно до частини першої статті 123 КАС України інших підстав для поновлення строку.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Н.І. Слободянюк