Рішення № 83798884, 22.08.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 року справа № 1140/2616/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення щодо коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до Митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 11 вересня 2018 року.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви.

Стверджував, що відповідач не мав підстав не застосовувати такий метод визначення митної вартості товару, як за ціною договору.

Пояснив, що надав Митниці документи, які встановлювали усі складові митної вартості товару.

Зазначив, що транспортний засіб не страхувався на території Грузії.

Митниця, застосовуючи метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), не звернула увагу, що автомобіль, з яким порівняла транспортний засіб позивача, не імпортувався з Грузії.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.25-30).

У судовому засіданні представники Митниці пояснили, що позивач не надав товарний чек про сплату коштів за автомобіль, документів про оплату страхування і митну декларацію країни, з якої експортувався транспортний засіб.

Митну вартість встановили за таким методом, як за ціною договору стосовно подібних (аналогічних) товарів, використавши митну вартість автомобіля такої ж марки (такого ж року випуску).

Ухвалою суду від 13 серпня 2019 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.120).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, згідно договору купівлі-продажу від 22 серпня 2018 року позивач у Грузії придбав автомобіль NISSAN ROGUE, 2017 року випуску (країна виробник - Південна Корея), вартістю 6000 доларів США (а.с.10-13).

Підписи сторін правочину завірені посадовою особою Агентства з обслуговування Міністерства внутрішніх справ Грузії.

У договорі зазначено, що власником транспортного засобу є особа, котра проживає на території Грузії.

Транспортний засіб транспортувався морським шляхом до м.Одеса.

Технічний паспорт на автомобіль виданий у США (а.с.54-56).

Об`єм двигуна автомобіля склав 2488 см.куб. (а.с.15).

07 вересня 2018 року ОСОБА_1 подав договір купівлі-продажу автомобіля, вантажно-митну декларацію, акт про проведення огляду транспортного засобу від 31 серпня того ж року, технічний паспорт на автомобіль та рахунок-фактуру від 22 серпня того ж року (а.с.14-15, 25-30).

У декларації зазначено, що автомобіль відновлений після дорожньо-транспортної події.

У інвойсі вказано, що вартість транспортного засобу складає 6000 доларів США (а.с.53).

07 вересня 2018 року Митниця звернулась до позивача з проханням надати такі документи: товарний чек (квитанцію, інший еквівалентний за змістом документ, що підтверджує сплачену за товар суму); документи про оплату страхування; декларацію країни експорту (а.с.31-32).

ОСОБА_1 повідомив, що згаданих документів не може надати у зв`язку із відсутністю (а.с.32).

Водночас, позивач надав звіт №18-169 про експертну оцінку автомобіля станом на 05 вересня 2018 року (а.с.36-45).

Експерт зробив висновок, що ринкова вартість транспортного засобу на території Грузії складає 156830,28 грн. (5504,17 доларів США).

Розрахунок проводився з застосуванням порівняльного підходу.

Експерт порівняв вартість 6 автомобілів, об`яви про продаж яких містились на одному з грузинських інтернет-сайтів з продажу транспортних засобів (а.с.36).

Оглянувши витяг з інтернет-сайту, який є додатком до експертного дослідження, суд встановив, що порівнювались автомобілі NISSAN ROGUE, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2000 та 2500 см.куб.

11 вересня 2019 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів, використовуючи такий метод її визначення, як за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (а.с.16-17).

Того ж дня відповідач прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні транспортного засобу (а.с.18).

Митна вартість товару склала 9872,50 доларів США.

Митна вартість використана з іншої вантажно-митної декларації, яка подавалась до Одеської митниці Державної фіскальної служби 18 липня 2018 року (а.с.16-17, 77-78).

Згідно змісту вантажно-митної декларації на територію України імпортувався автомобіль NISSAN ROGUE, 2017 року випуску (країна виробник - Південна Корея), вартістю 9872,50 доларів США.

Митна вартість визначена за ціною договору.

Автомобіль імпортувався з території США і мав значну кількість механічних пошкоджень (а.с.78).

Визначаючи митну вартість транспортного засобу, Митниця використовувала відомості з електронної інформаційної бази, яка налічувала 10 випадків імпортування упродовж 2018 року такого ж автомобіля, який імпортував ОСОБА_1 (а.с.65-71).

Судом встановлено, що автомобілі імпортувались з двох країн (США та Грузії) (а.с.86-103).

Митна вартість, яку використав відповідач, є самою меншою між тими, які містились в електронній інформаційній базі, серед визначених за ціною договору.

Митна вартість автомобіля, який імпортувався з Грузії (лише один автомобіль), склала 8000 доларів США (а.с.92-93).

Цей автомобіль 2014 року випуску, вироблений в Південній Кореї та відновлений після дорожньо-транспортної події.

Його митна вартість встановлена за резервним методом.

Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, ОСОБА_1 обрав основний метод визначення митної вартості товару (за ціною договору).

Митна вартість складалась виключно з вартості автомобіля, яка зазначена у договорі купівлі-продажу (6000 доларів США).

У правочині зазначено, що автомобіль передається позивачу після сплати коштів.

Автомобіль імпортував ОСОБА_1 морським шляхом до м.Одеса, не застрахувавши його.

Приписами частини 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які декларант зобов`язаний подати митному органу для підтвердження митної вартості товару і обраний ним метод її визначення.

Ними є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Приписами частини 1 та 2 статті 368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Сукупність цих норм права вказує, що у позивача виник обов`язок надати документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, та банківські платіжні документи чи інші письмові документи, які підтверджують суму коштів, котра сплачена фактично після підписання договору купівлі-продажу.

Такий обов`язок ОСОБА_1 не виконав.

За таких обставин у Митниці ж відповідно до приписів частини 3 статті 53 МК України виник обов`язок прийняти письмову вимогу про надання протягом 10 календарних днів вичерпного переліку документів, серед яких і ті, котрі зазначені у приписі частини 2 цієї норми права.

Відповідач вимагав надати копію митної декларації країни відправлення, письмові докази фактично сплачених коштів, документи щодо вартості перевезення та страхування.

ОСОБА_1 надав лише звіт про експертну оцінку транспортного засобу на території Грузії.

Експерт зробив висновок, що ринкова вартість автомобіля є меншою, ніж заявлена.

Митниця не прийняла до уваги звіт.

Суд погоджується з цим, оскільки експерт, застосувавши порівняльний підхід, керувався ринковою вартістю таких же автомобілів з меншим об`ємом двигуна (2000 см.куб.).

Приписами частини 4 статті 368 МК України, яка регулює визначення вартості товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, встановлено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Заявлену митну вартість автомобіля не можна вважати достовірною з таких підстав.

Позивач поніс витрати щодо перевезення транспортного засобу, не вказавши про них.

Водночас, не надав обов`язкового документу, яким є документ, що підтверджує фактично сплачену суму коштів.

Тому, суд зробив висновок, що у Митниці виник обов`язок відкоригувати митну вартість товару на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог МК України.

У ПІК «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» на час розмитнення зберігалась інформація про імпортування громадянами ідентичних автомобілів з США та Грузії.

Митниця, коригуючи митну вартість товару, обрала митну вартість автомобіля, який імпортувався з США.

Приписами частини 2 та 3 статті 59 МК України встановлено, що при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Проаналізувавши цю норму права, суд зробив висновок, що ідентичним товаром є товар, який імпортувався з тієї ж країни, з якої імпортував ОСОБА_1

Митна вартість автомобіля, який ввозився з Грузії, склала 8000 доларів США і він також був відновлений після дорожньо-транспортної події.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність рішення Митниці стосовно коригування митної вартості товару в частині встановлення надмірної вартості у сумі 1872,50 (9872,50 - 8000) доларів США.

Що стосується прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, то правомірність такого рішення залежить від правомірності рішення про коригування митної вартості товару.

Суд визнав правомірність рішення про коригування митної вартості товару стосовно встановлення її у 8000 доларів США.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 704,80 грн.

Позов задоволено на 48% від позовних вимог (1872,50 х 100 : 3872,50 (9872,50 - 6000)).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби від 11 вересня 2018 року №UA901000/2018/000096/1 про коригування митної вартості товарів в частині встановлення надмірної вартості у сумі 1872,50 доларів США.

В іншій частині позову відмовити у задоволенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 338,30 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей