Ухвала суду № 83798144, 22.08.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

22 серпня 2019 р. Справа № 802/2143/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні подану в порядку ст. 383 КАС України заяву про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, у якій 24.01.2018 прийнято рішення про часткове задоволення позову.

12.08.2019 до суду, в порядку статті 383 КАС України, надійшла заява представника позивача, в якій він просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області в не виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, яке набуло законної сили 26 лютого 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області;

- ухвалити окрему ухвалу за порушення вимог закону та скерувати її до Держгеокадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Мотивуючи подану заяву, представник позивача вказав, що він від імені свого довірителя 04.07.2019 звернувся до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області. 08.07.2019 постановою відкрито виконавче провадження №59475600, боржнику надано 10-денний строк добровільно виконати рішення суду.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 17.07.2019 зазначив, що останнім виконано рішення суду, шляхом повторного розгляду поданого ОСОБА_1 клопотання та листом від 22.02.2018 №КО-18929/0-27/0/63-18 відмовлено в його задоволенні.

На думку представника ОСОБА_1 , повідомлення державного виконавця про виконання постанови суду від 24.01.2018 шляхом надання листа від 22.02.2018 №КО-18929/0-27/0/63-18, свідчить про допущену Головним управлінням бездіяльність щодо виконання судового рішення, адже останній не оформив свого рішення у вигляді наказу.

Ухвалою суду від 16.08.2019 відповідна заява призначена до розгляду в письмовому провадженні.

19.08.2019 від представника відповідача надійшли заперечення, в яких останній просить відмовити в задоволенні заяви покликаючись на те, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на виконання рішення суду від 24.01.2018 було повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності), про що останнього повідомлено листом від 22.02.2018 №КО-18929/0-27/0/63-18. Також, представник відповідача вказав, що в подальшому Головним управлінням за наслідком розгляду вищезазначеного клопотання ОСОБА_1 було видано наказ №2-4765/15-19-СГ від 10.04.2019, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою з підстав визначених ст.116 та ст.118 ЗК України, оскільки членам фермерського господарства передається земля у власність лише у разі, якщо така була у них в користуванні. Наведені обставини, на переконання сторони відповідача, свідчать про вчинення Головним управлінням дій спрямованих на належне виконання рішення судів, а також розгляд клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

Так, оцінюючи подану заяву, суд вказує на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм, суд вказує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Так, в листопаді 2018 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - І.В.Більмак, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області, відповідач) про:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності);

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності), оформленої у вигляді листа від 03 листопада 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності).

За наслідком розгляду позовних матеріалів Вінницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі №802/2143/17-а та рішенням від 24 січня 2018 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

- зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності);

- визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в не наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності), оформленої у виді листа №КО-18929/0-9718/6-17 від 03 листопада 2017 року;

- зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

В решті позовних вимог відмовлено.

Суд звертає увагу, що резолютивна частина рішення не містить вказівок щодо необхідності вчинення відповідачем будь-яких інших дій, а також необхідності оформлення результатів розгляду клопотання у формі наказу.

Рішення суду набрало законної сили 13.02.2019.

На виконання вказаного рішення суду позивачу видано виконавчі листи по справі №802/2143/17-а від 12.03.2018, на підставі яких Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавчі провадження №59475600 та №59478124, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2019.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи судом було встановлено, що мотивом оскаржуваної відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації слугувало твердження відповідача про необхідність подання заявником разом із відповідним клопотанням документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Таким чином, в межах розгляду адміністративної справи №802/2143/17-а судом була надана оцінка посиланням сторони відповідача щодо відсутності в позивача документів, які б свідчили про наявність у нього досвіду роботи у сільському господарстві, та правомірність відмови в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, з даних мотивів.

Зокрема, в рішенні №802/2143/17-а від 24.01.2018 суд зазначив, що сам лише факт того, що позивач є членом фермерського господарства "ОЗЕРНЕ-2015", в силу визначеної Законом України "Про фермерське господарство" мети створення такого господарства, підтверджує наявність у нього досвіду роботи у сільському господарстві. В зв`язку з чим, враховуючи визначений статтею 118 Земельного кодексу України вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд дійшов висновку, що оскаржувана відмова є протиправною, а клопотання належить до повторного розгляду.

Таким чином, вказане свідчить про те, що відповідач зобов`язаний був на виконання рішення суду здійснити повторний розгляд клопотання позивача, з урахуванням висновків вищезазначеного рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що на виконання даного судового рішення та за наслідком повторного розгляду клопотання позивача, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 22.02.2018 №КО-18929/0-27/0/63-18, повідомив позивача, що земельні ділянки надавались у користування голові ТОВ "Озерне-2015" ОСОБА_2 . За наведеного, відповідач, посилаючись на положення частини 7 статті 118 ЗК України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відмовив у наданні дозволу на розробку проекту технічної документації із землеустрою.

При цьому, відповідні листи були долучені до справи представником позивача.

Оцінюючи вказані листи в межах поданої заяви та вимог статті 383 КАС України, суд вказує на те, що підставами для відмови в наданні дозволу стало, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. При цьому, дана підстава не була предметом дослідження у справі №802/2143/17-а, а відтак не оцінюється судом при розгляді поданої заяви.

З огляду на встановлені фактичні обставини розгляду клопотання позивача від 28.09.2017, суд вважає за потрібне зазначити, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Водночас, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 у справі №К/800/40668/15.

Як вже було встановлено вище, рішенням суду від 24.01.2018 в справі №802/2143/17-а було надано оцінку правомірності мотивів за яких позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, визнано підстави відмови протиправними, та зобов`язано повторно розглянути клопотання позивача від 28.09.2017.

На виконання рішення суду відповідачем було здійснено повторний розгляд зазначеного клопотання та листом від 22.02.2018 №КО-18929/0-27/0/63-18 відмовлено в його задоволенні.

Отже, фактично ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області було розглянуто клопотання позивача, та надано вмотивовану відмову оформлену у вигляді листа. Однак обраний відповідачем спосіб оформлення результатів розгляду поданого позивачем клопотання не відповідає п. 8 Положення про ГУ Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333 (далі - Положення №333), а саме: відмова надана не у формі наказу.

Разом з тим, суд зазначає, що обставини не погодження позивача з характером виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду, зокрема, у разі не згоди зі змістом або формою отриманої відмови, не спростовує сам факт виконання відповідачем свого обов`язку щодо розгляду поданого позивачем клопотання, із наданням вмотивованої відповіді, що узгоджується зі змістом рішення суду, що в свою чергу не може свідчити про порушення відповідачем охоронюваного інтересу позивача та можливість використання позивачем правового механізму ст. 383 КАС України.

Крім того, судом встановлено, що на виконання рішень судів по справах №0240/3578/18-а та №802/1179/18-а відповідачем були повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу па розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ліпники для ведення фермерського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, та прийнято рішення, яким відмовлено в надані дозволу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою.

Зокрема, в письмових поясненнях до заяви представник відповідача зазначив, що за результатом повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 28.09.2017 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області було прийнято наказ від 05.04.2019 за №2-4652/15-19-СП.

При цьому, як вбачається з Комп`ютерної системи «Діловодство спеціалізованого суду», відповідний наказ позивачем 08.10.2018 був оскаржений до Вінницького окружного адміністративного суду.

Тобто, з наданих стороною відповідача письмових пояснень, які знайшли своє підтвердження відомостями, що містяться в КП «ДСС», вбачається, що клопотання ОСОБА_1 від 28.09.2017 відповідачем було розглянуто та прийнято рішення у вигляді наказу №2-4652/15-19-СП від 21.09.2018, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності).

Таким чином, на час звернення позивача з даною заявою в порядку ст. 383 КАС України, відповідачем вчинено дії, згідно п. 8 Положення №333, шляхом винесення наказу №2-4652/15-19-СП від 21.09.2018, який, в свою чергу, також був оскаржений ОСОБА_1 до суду в зв`язку з незгодою сторони позивача з обґрунтуванням останнього.

Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення в порядку ст. 383 КАС України по справі № 802/2143/17-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з підстав наведених у поданій заяві.

Керуючись ст.ст. 249, 256, 383, КАС України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна