Рішення № 83797902, 21.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2058/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - відповідач, Управління, Суворовське ОУПФУ в м. Одесі), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови в перерахунку довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року;

- зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року, виходячи з суддівської винагороди за грудень 2018 року - 42218,00 гривень та за січень 2019 року - 46104,00 гривень, і виплатити недораховану суму грошового утримання 16130,00 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2019 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України, позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

23 квітня 2019 року засобами поштового зв`язку від позивача до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови в перерахунку позивачу довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року;

- зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року, виходячи з суддівської винагороди за грудень 2018 року - 42218,00 грн. та за січень 2019 року - 46104,00 грн., і виплатити недораховану суму грошового утримання у розмірі 16130,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що 07 травня 2018 року вона звільнена за власним бажанням з посади судді Приморського районного суду м. Одеси та набула статусу судді у відставці з 08 травня 2018 року. На цій підставі їй призначено довічне грошове утримання

12 грудня 2018 року та 15 січня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявами про перерахунок довічного грошового утримання, надавши дві довідки Територіального управління ДСА України в Одеській області.

Так, згідно довідки Територіального управління ДСА України в Одеській області №5-3555/18 від 12 грудня 2018 року заробітна плата для обчислення щомісячного грошового утримання з 04.12.2018 становить 42218,00 гривень, 90% від вказаної суми, яку позивач, на її думку, мала отримати в якості утримання судді у відставці, становить 38059,00 гривень.

Згідно довідки Територіального управління ДСА України в Одеській області №5-184/19 від 15 січня 2019 року заробітна плата для обчислення щомісячного грошового утримання з 01.01.2019 становить 46104,00 гривень, 90% від вказаної суми, яку позивач, на її думку, мала отримати в якості утримання судді у відставці, становить 41493,00 гривень.

25 лютого 2019 року позивач отримала довічне грошове утримання у розмірі 54180,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що їй недоплачена сума довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року за грудень 2018 року - 12687,00 грн. та за січень 2019 року - 16121,00 грн. Розрахунок відповідних сум позивач наводить у позовній заяві.

На думку позивача, 25 лютого 2019 року вона мала отримати суму довічного грошового утримання у розмірі 70301,00 грн. (41493,00+28808,00), а отримала 54180,00 грн.

04 березня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання роз`яснення щодо неперерахування довічного утримання згідно довідок про суддівську винагороду за грудень 2018 року та січень 2019 року, і просила виконати перерахунок відповідно до наданих нею довідок.

Позивач зазначає, що письмової відповіді на вказану заяву вона не отримала, проте усно їй пояснили, що, зокрема, відповідно до п. 4 розділу 11 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, перерахунок грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Посилаючись на приписи Законів України: «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», «Про судоустрій і статус суддів», норми Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005, рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007 №4-рп/2007, позивач зазначає, що відповідач при здійсненні перерахунку її довічного грошового утримання не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки зміна розміру складових суддівської винагороди проведена в 2017 року, а тому перерахунок повинен був бути проведений з грудня 2018 року і з січня 2019 року.

Ухвалою суду від 26.04.2019 року відкрито провадження по справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст. 262 КАС України, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Також, 26.04.2019 року судом прийнято ухвалу, якою судом з власної ініціативи витребувано з Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ; рішення (іншого документу), прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.12.2018 року та 15.01.2019 року; заяв про перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 від 12.12.2018 та 15.01.2019.

Зазначені ухвали суду представник відповідача отримав нарочно 08.05.2019, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи (т.1 а.с.53).

22 травня 2019 року за вх. 18336/19 (у встановлений судом строк) через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.53-57) та за вх. № 18334/19 супровідний лист із витребуваними судом документами (т.1 а.с. 61-116).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що питання перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці регулюються Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (надалі - Порядок 3-1), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1.

Зокрема, у пункті 2 розділу ІІІ Порядку 3-1 зазначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку 3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Отже, як стверджує відповідач, чинним законодавством чітко визначено строк, з якого здійснюється перерахунок довічного грошового утримання суддів.

Відповідач зазначає, що позивач звернулась 12.12.2018 року із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 12.12.2018 року №5-3555, виданої ТУ ДСА України в Одеській області. Рішенням Управління від 16.01.2019 року здійснено перерахунок довічного грошового утримання позивача з 01 січня 2019 року та новий розмір виплати становив 38059,20 грн.

В подальшому, 15 січня 2019 року позивач звернулась до Управління з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 15.01.2019 року №5-184/19, виданої ТУ ДСА України в Одеській області. Рішенням Управління від 23.01.2019 року здійснено перерахунок довічного грошового утримання позивача з 01 лютого 2019 року та новий розмір виплати становив 41493,60 грн.

Протоколом Управління позивачу призначено до виплати 12686,40 грн. за період 01.01.2019-31.01.2019. У лютому 2019 року зазначена сума була виплачена разом із щомісячною виплатою за лютий, про що позивач зазначає у позовній заяві.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, Управлінням зроблено позивачу перерахунок з 01.01.2019 та з 01.02.2019 відповідно до чинного законодавства, про що свідчать рішення від 16.01.2019 та рішення від 23.01.2019, доплата за січень 2019 року була виплачена у лютому 2019 року. Відтак, відповідач вважає, що позовна заява ґрунтується на хибному тлумаченні норм законодавства, та фактично позивач у позовній заяві викладає незгоду з чинним законодавством, а не з діями Управління.

Більш того, як вказує відповідач, жодної відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на адресу ОСОБА_1 Управлінням не приймалось.

Таким чином, відповідач вважає, що позовна вимога про визнання протиправними дій Управління щодо відмови в перерахунку позивачу довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Також, відповідач вважає безпідставною позовну вимогу щодо зобов`язання Управління провести перерахунок позивачу довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року, виходячи з суддівської винагороди за грудень 2018 року - 42218,00 гривень та за січень 2019 року - 46104,00 гривень і виплатити недораховану суму грошового утримання у розмірі 16130,00 гривень, оскільки відповідно до Порядку 3-1, яким керується Управління, при перерахунку пенсій суддям у відставці, перерахунок довічного грошового утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, що й власне і було виконано Управлінням.

Щодо стягнення судового збору, відповідач, зазначив, що згідно з ч.2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, в тому числі, на думку позивача, на оплату судового збору. Крім того, зважаючи на те, що відповідачем не порушено прав, свобод та інтересів позивача, а також те, що він діяв на підставі норм діючого законодавства, то відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача.

З урахуванням зазначеної позиції у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року судом вирішено проводити розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.07.2019 року о 09:30 год. та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі необхідності його додаткового подання).

У підготовчому засіданні 11.07.2019 року протокольною ухвалою оголошено перерву до 18.07.2019.

16 липня 2019 року через канцелярію суду за вх. № 25497/19 представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких відповідач, зокрема, зазначив, що позивач помилково вважає, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці мав бути проведений відповідачем того ж місяця, в якому надійшла відповідна заява, адже зазначена позиція не відповідає пункту 4 розділу ІІІ Порядку 3-1 (т.1 а.с.159-163).

У підготовчому засіданні 18.07.2019 року зазначені додаткові пояснення відповідача приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 06 серпня 2019 року о 10.30 год.

Зважаючи на перебування головуючого судді Соколенко О.М. на лікарняному у період з 26.07.2019 року по 13.08.2019 року включно, судове засідання, яке призначене на 06.08.2019, перенесено на 19.08.2019 року о 17 год. 00 хв.

У судове засідання 19.08.2019 року сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином та своєчасно, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, 01.07.2019 року від позивача надійшла заява, в якій вона просить суд розглянути справу без її участі, та вказує, що позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи без її участі, враховуючи належне сповіщення відповідача про розгляд справи, а також, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта та відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників справи, судом вирішено проводити розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного для її розгляду ч.2 ст.193 КАС України із прийняттям рішення 21.08.2019 року.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї доказами, із відзивом на адміністративний позов, додатковими поясненнями відповідача, а також, з наданими учасниками справи доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються заяви по суті справи, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач на підставі рішення Вищої ради юстиції від 12.04.2018 року №1093/о/15-18 звільнена з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у відставку (т.1 а.с.80-зворотній бік).

Наказом Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2018 року №28-ос/с позивача відраховано зі штату цього суду 07.05.2018 року (т.1 а.с.81).

Судом встановлено, що за заявою позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, поданою до Суворовського ОУПФУ в м. Одесі, їй з 08.05.2018 призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків від середнього заробітку у сумі 23040,00 грн, що підтверджується протоколом №2588 від 15.05.2018 (т.1 а.с.71).

Також, як встановлено судом, 12.12.2018 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області видано ОСОБА_1 довідку №5-3555/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана про те, що станом на 04 грудня 2018 року її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 42288,00 грн. (т.1 а.с.17,99-зворотній бік).

У зв`язку із зміною розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, позивач 12.12.2018 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №5-3555/18 від 12.12.2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (т.1 а.с.62-63, т.1 а.с.98-99).

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що Суворовським об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі згідно рішення №951380856004 від 16.01.2019 року, позивачу на підставі зазначеної вище довідки №5-3555/18 від 12.12.2018, проведено з 01.01.2019 року перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці та визначено його розмір у сумі 38059,20 грн. (42288,00 грн. х 90%) (т.1 а.с.66-67).

Крім того, 15.01.2019 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області видано ОСОБА_1 довідку №5-184/19 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана про те, що станом на 01 січня 2019 року її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 46104,00 грн. (т.1 а.с.16,102-зворотній бік).

У зв`язку із вказаною зміною розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, позивач 15.01.2019 знову вернулась до відповідача із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №5-184/19, виданої ТУ ДСА України в Одеській області 15.01.2019 (т.1. а.с.64-65, т.1 а.с.102).

Суворовським об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі згідно рішення №951380856004 від 23.01.2019 року, позивачу, на підставі зазначеної довідки №5-184/19 від 15.01.2019, проведено з 01.02.2019 року перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці та визначено його розмір у сумі 41493,60 грн. (46104,00 грн. х 90%) (т.1 а.с.66-67).

Таким чином, у січні 2019 року позивачу згідно довідки №5-3555/18 від 12.12.2018 здійснено перерахунок грошового забезпечення у сумі 38059,20 грн. та у лютому 2019 року згідно довідки №5-184/19 від 15.01.2019 - у сумі 41493,60 грн., що загалом складає 79552,80 грн.

Згідно з наданою відповідачем довідкою № 2378 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії позивачеві, за січень 2019 року позивач отримала суму довічного грошового утримання у розмірі 25372,80 грн., а за лютий 2019 року - 54180,00 грн., що загалом складає 79552,80 грн. (т.1 а.с.162).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погоджуючись із вищевказаними сумами, отриманими нею у січні та у лютому 2019 року, та вважаючи, що наявні підстави для здійснення доплати щомісячного грошового забезпечення за грудень 2018 року та січень 2019 року, звернулась із заявою до Суворовського об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі від 04.03.2019 року за вх.№72/К-5 (т.1 а.с.19).

Позивач у своєму позові зазначає, що письмової відповіді на вказану заяву вона не отримала.

Вважаючи протиправною бездіяльність Суворовського об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі щодо відмови в перерахунку позивачу довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою (враховуючи подані до неї уточнення).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані, зокрема, але не виключно, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1 та іншими нормативно правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, зміна розміру суддівської винагороди працюючого судді є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Наведені правові норми кореспондуються із приписами п. 3 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, яким передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

У пункті 2 розділу ІІІ Порядку 3-1 зазначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Разом з цим, відповідно до п. 4 Розділу ІІ Порядку від 25.01.2008 року №3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Суд зазначає, що Порядок № 3-1, у редакції постанови від 20 березня 2017 року № 5-1, визначає процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді виникає право на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання. Особа може звернутися в будь-який час з заявою про здійснення такого перерахунку з моменту виникнення законних підстав, при цьому Порядком від 25.01.2008 року №3-1 чітко встановлено момент, з якого має бути здійснено такий перерахунок, а саме, з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Тобто, з 01 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Судом встановлено, що з 04 грудня 2018 року розмір суддівської винагороди, який враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, становив 42288,00 грн. У зв`язку з цим, відповідачем у січні 2019 року проведений перерахунок довічного утримання позивача з 01.01.2019 року згідно п.4 Розділу ІІ Порядку від 25.01.2008 року №3-1 та визначено розмір довічного грошового утримання, виходячи з 90% від відповідної суми суддівської винагороди, що становить 38059,20 грн.

З 01 січня 2019 року розмір суддівської винагороди, який враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, становив 46104,00 грн .У зв`язку з цим, відповідачем у лютому 2019 року проведений перерахунок довічного утримання позивача з 01.02.2019 року та визначено розмір довічного грошового утримання, виходячи з 90% від відповідної суми суддівської винагороди, у сумі 41493,60 грн.

Судом встановлено, що відповідачем виплачено перераховані суми довічного грошового утримання в січні та у лютому 2019 року у повному обсязі.

Як встановлено судом з відзиву на позов, звернення позивача від 04.03.2019 року як заява про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці не розглядалось, оскільки воно не відповідає вимогам, встановленим Порядком 3-1. Водночас, як вказує відповідач та не спростовано позивачем, жодної відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на адресу ОСОБА_1 Управлінням не приймалось.

Отже, оскільки на виконання наведених вище правових норм відповідачем проведений перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці, та на момент перерахунку довічного утримання встановлений відповідний порядок його проведення та виплати, який було дотримано відповідачем, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача під час перерахунку та виплати вказаних сум та відсутності бездіяльності останнього у здійсненні такого перерахунку.

Таким чином, оскільки рішеннями пенсійного органу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці проведений з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, відповідно з 01 січня та 01 лютого 2019 року, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача у проведенні перерахунку довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року.

З огляду на викладене вище, суд вважає незмістовними та помилковими доводи позивача, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці мав бути проведений згідно довідки № 5-3555/18 від 12.12.2018 року за грудень 2018 року, а згідно довідки №5-184/19 від 15.01.2019 року - за січень 2019 року, оскільки Законом №1402-VIII дата перерахунку не визначена, а Порядком №3-1 визначено, що перерахунок проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а не з дня зміни розміру складових суддівської винагороди.

Суд також зауважує на тому, що 01 березня 2019 року Радою суддів України прийнято рішення №12 «Щодо соціального забезпечення суддів у відставці», пунктом третім якого вирішено звернутись до Пенсійного фонду України з пропозицією внести зміни до Порядку №3-1, якими передбачити, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою на підставі довідок відповідних територіальних управлінь ДСА України, юрисдикція яких поширюється на територію, де суддя перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

Така пропозиція обґрунтована у рішенні Ради суддів України в тому числі, тим, що зазначений Порядок №3-1 передбачає, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а не з дня зміни розміру складових суддівської винагороди.

Однак, станом на час прийняття рішення у даній справі, зміни до Порядку №3-1 щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з дня, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, не внесені.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правові підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2,9,71,72,76,77,78,90,120,139,193,205,241-246,255,295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Чорноморського козацтва, 95, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код юридичної особи 40388751) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в перерахунку довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року та зобов`язання провести перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання за грудень 2018 року та січень 2019 року - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.