Рішення № 83797887, 21.08.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21.08.2019 р. Справа № 400/505/19

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додатковго рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

доПівденного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, Одеська область, 65017 Міністерства юстиції України, вул.Архітектора Городецького, 13, м. Київ 1, 01001 провизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України з вимогами:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, які полягають у відмові, оформленої листом № 3488/ПІ-Г-105/16.3.2 від 29.01.2019 року, у виділенні коштів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов`язати Міністерство юстиції України виділити кошти на виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 134470,00грн.;

- зобов`язати Південне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та гіробації Міністерства юстиції України нарахувати, повторно звернутися до Міністерства юстиції України з розрахунком у потреби в коштах на виплату одноразової грошової допомоги та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 134470,00 грн., що відповідає 70 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року.

До матеріалів справи позивачем надавалось клопотання про долучення до справи доказів на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою та з вимогою про зобов`язання вчинити розподіл судових витрат по справі, до якого позовач додав: копії квитанцій до прибуткового касового ордеру, копії актів прийому-передачі виконанних робіт (надання послуг) від 18.02.2019р., 21.02.2019р., копію ордеру та копію свдіоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (арк. спр. 95-111).

Позов ОСОБА_2 , відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, був розглянутий судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням від 13.05.2019 року суд позов ОСОБА_1 задовольнив.

На виконання рішення суду від 13.05.2019р. судом видано виконавчі листи.

15.08.19 року позивач надіслав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив суд постановити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді в розмірі 10000 грн.

Розглянувши надану позивачем заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позивач підтвердив належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами визначений розмір витрат на правничу допомогу.

Частинами п`ятою - сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач вимоги позивача не заперечував, жодного клопотання чи заяви в ході розгляду справи по суті щодо витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не подавав.

З урахуванням цього, суд визнав доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, у статті дев`ятій статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України вказано що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розглянувши заяву позивача та надані до заяви документи, суд встановив, що заява відповідає ч.4,5,7 ст.134 КАС України.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача щодо розподілу судових витрат в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, що належать до витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов